Відкритий лист

'Відкритий лист' class=img_details

Прем’єр-міністрові України
Юлії Тимошенко
Першому віце-прем’єр-міністрові України
Олександру Турчинову
--------------------------------------------------------
Віктор Лисицький,
Перший віце-президент Асоціації суднобудівників України.


Оновлені зауваження та пропозиції до
ПРОГРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОРИВ: ДЛЯ ЛЮДЕЙ, А НЕ ПОЛІТИКІВ»
(Редакція від 16.01.2008 15:00).


Подана на розгляд Верховної Ради Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків” (затверджена 16 січня 2008 р. на засіданні Уряду, файл doc_114946) не враховує наших зауважень та пропозицій поданих офіційно 01.01.2008 р. №1, 08.01.2008 р., 14.01.2008 р. №7 та висловлених на публічних слуханнях в «Українському домі» 15.01.2008 р. Ми не отримали жодної реакції Уряду на нашу позицію. Аналіз документу показує, що ми не самотні (на превеликий жаль). Інші бізнес-асоціації також можуть констатувати недостатню увагу Уряду до їх проблем.

Громадянське суспільство - тільки гасло? Таке ставлення Кабінету Міністрів України до думок бізнесу може викликати серйозні сумніви в щирості намірів уряду побудувати громадянське суспільство спираючись на налагодження плідного діалогу між владою, неурядовими організаціями та громадянами (пункт 1.1 Програми). Може скластися враження, що Уряд ігноруванням зверненнь бізнес-асоціації намагається паралізувати громадську активність підприємців - провідної верстви ринкової економіки, зокрема та громадянського суспільства, у цілому.

Підвищення конкурентоспроможності України на ділі. Проте, ми не зупинили напрацювання пропозицій по створенню умов для прискореного розвитку цієї важливішої національної (міжнародної) конкурентної переваги України. Адже (тільки один приклад!) за період експлуатації морського транспортного судна судновласник отримує чистий фінансовий результат, котрий дорівнює 2,5-3 цінам судна, а то і більше. Вкрай бажано аби це був національний судновласник. Тобто, впровадження прискоренного розширеного відтворення високовигідної індістрії - морської індустрії - без помітних державних капітальних вкладень є реальним - за умов створення належних регуляторних умов. Сьогодні левова частка вантажів з наших портів вивозиться іноземними судновласниками. Саме тому за обережними оцінками Україна втрачає кілька десятків млрд. ВВП - щорічно!

Інтеграція у світову економіку. Ми ще раз просимо звернути увагу Уряду, що наші пропозиції є де-факто запозиченням світового досвіду - запозиченням світового досвіду країн, котрі протягом останніх кількох десятків років є лідерами розвитку морської індустрії Світу (Південна Корея, Японія, Китай, США, ЄС та інші). Успішна робота морських індустрій цих країн на 100% визначається національними та міжнародними регуляторними умовами роботи. Ми не створюємо свій український велосипед, а лишень бажаємо приєднатися до кращих світових регуляцій.
Інтеграція у Європу. Створення сприятливих для розвитку морської індустрії регуляторних умов є важливим елементом інтеграції нашої держави у Європу. Адже країни ЕС ще у році 1994 прийняли фундаментальні документи щодо розвитку морської індустрії. Інтеграція України в Європу не може не спиратися на впровадження досвіду країн ЕС у нашому законодавстві.

Оновлені в процесі обговорення з працівниками морської індустрії України
зауваження та пропозиції до документу.

Загальна оцінка документу.

Документ є масштабним та доволі корисним набором важливих напрямів роботи Уряду. Але, як і його попередники, він не має термінів виконання хоча б ключових пунктів і тому не є програмою.

Викладені в документі тисячі завдань вкрай необхідно зафіксувати у часі та призначити ключових виконавців. Інакше політики тривіально потонуть у документі. За його фактичну реалізації у часі й просторі візьметься чиновництво. Уряд втратить можливість управляти впровадженням Програми - цим процесом керуватимуть бюрократи, а це не їх справа.

Документ сформовано за функціональними ознаками - так зручніше працювати нашим функціональне орієнтованим міністерствам. Однак, не міністерства створюють ВВП. Його створюють бізнеса, кожний вид економічної діяльності, котрі є багатофункціональними. Саме тому підприємцям вкрай незручно працювати з цим документом - вони змушені з документу написаного «під міністерства» формувати цілісну, багатофункціональну уяву перспективи змін у своєму бізнесі. Саме тому ключова ідея документу - «для людей, а не для політиків» - вкрай невдало розкривається у змісті. Широкі кола підприємців не мають належних конкретних сигналів для себе. Документ скоріше є завданням для нашого чиновництва.
Загальна пропозиція.

Пропонуємо виділити першочергові завдання року 2008 (пусковий комплекс) на котрих і мають зосередити свою увагу політики. В економіці це:

1. розвиток національних конкурентних переваг (морська індустрія, інформаційні технології, нанотехнології, банківська справа, вища освіта та інші - до десяти переваг);

2. розвиток особливо соціально значимих видів економічної діяльності (виробництво базових видів продовольства та надання певного кола послуг);

3. розвиток малого та середнього підприємництва.

Нам приємно відмітити, що після наших 2-х звернень в проекті документу два рази згадується слово «судно» та один раз «море» й появилося словосполучення «електронне урядування». Однак, ми не можемо сприйняти ці зміни як факт врахування наших пропозицій. Адже ми пропонували і пропонуватимемо кластерний підхід до розвитку морської індустрії України - нашої важливої національної конкурентної переваги. Українці мають розвивати морську індустрію як комплекс взаємообумовлених видів економічної діяльності. Даний кластерний підхід не є «українським» - так діють усі країни з морською індустрією.

На жаль, і в поданому до Верховної Ради документі Уряд не врахував кращий світовий досвід економічного розвитку щодо розвитку не тільки морської індустрії, але й інших національних конкурентних переваг. Саме тому ми наполягаємо на повторному розгляді наших оновлених пропозицій за нашою безпосередньою участю. Обгрунтування - далі.

[b
]Пропозиції до розділу ІІІ. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНА НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА.

Пропозиція до вступної частини.[/b]

Пропонується наступна заміна перших рядків.

'Відкритий лист' class=img_details


Пояснення словосполучення «національних конкурентні переваги». Національні конкурентні переваги - це високотехнологічні і престижні види економічної діяльності котрі задовольняють нижченаведеному цілісному пакету вимог:

1. для прискорення розвитку котрих Україна має, визнаний у світовому співтоваристві, потенціал;

2. котрі і без державної допомоги швидко нарощують обсяги та свою присутність на ринках (є доволі життєздатними);

3. прискорення розвитку котрих дозволить Україні обійняти чільне місце на світових особливо перспективних ринках;

4. продукція котрих має високу частку доданої вартості. Супер (!) важливий фактор для бідної української нації;

5. розвиток котрих вимагає лишень удосконалення регуляторної політики. Іншими словами, йдеться про види економічної діяльності прискорення розвитку котрих НЕ вимагає додаткового фінансування держави (або вимагає державного фінансування у зовсім невеликому обсязі);

6. розвиткові котрих у країнах-конкурентах створюються спеціальні регуляторні умови.
Просимо звернути увагу на виключну важливість 3-х останніх вимог: висока частка доданої вартості у продукції + обмеження вимог до влади переважно питаннми удосконалення регуляцій + підтримка цих видів економічної діяльності у країнах-конкурентах спеціальними регуляціями.

Пояснення словосполучення «соціально значимі види економічної діяльності». Це виробництво продовольства та надання побутових послуг.

Пропонується включити в розділ 3 новий підрозділ
3.8 «МОРСЬКА ІНДУСТРІЯ».


«Уряд вважає, що морська індустрія України є однією з найважливіших національних конкурентних переваг держави. Спираючись на активне запозичення світового досвіду Уряд створить всі необхідні регуляторні умови для розвитку морської індустрії як цілісного комплексу взаємозалежних видів економічної діяльності (кластеру).

Морська індустрія - кластер взаемопов’язанних відів економічної діяльності котрий складається з (1) суднобудування, (2) судноплавства, (3) вилову риби та морепродуктів, (4) судноремонту, (5) портового господарства, вирощування гідробіонтів (цінні сорти риби, краби, молюски і тому подібне, (6) новітніх морських технологій, (7) морської освіти»

'Відкритий лист' class=img_details

'Відкритий лист' class=img_details


Обгрунтування включення нового підрозділу 3.8 «Морська індустрія».

Європейський Союз (27 країн) + Норвегія + США + Японія + Південна Корея + Китай створили спеціальні регуляторні умови для розвитку морської індустрії як єдиного комплексу (кластеру) взаємообумовлених видів економічної діяльності.
Тобто, морська індустрія у згаданих 32-х країнах Світу розвивається у координатах спеціального законодавства.

Всі ці країни є членами ВТО - організації котра пильно слідкує за сбереженям добросовісної конкуренції. Це країни ринкової демократії з населенням у понад 2 млрд. особистостей. Валовий продукт цих країн складає за оцінками ЦРУ ледь не 43 млрд. дол. США. Весь Світ виробляє 66 млрд. дол. Отже, 32 країни, котрі виробляють 2/3 ВВП Світу мають спеціальні правила гри для морської індустрії.

Зрозуміло, що наша держава, котра виробляє тільки 364 млрд. дол. ВВП (0,5% ВВП Світу) і має ледь-ледь помітну морську індустрію не може не створити систему регулювання цього кластеру без огляду на світовий досвід. Ми повинні підкорятися сильнішим морським державам.

Україна - має 2782 км. незамерзаючої берегової лінії. Україна має сотні підприємств морської індустрії: конструкторські бюро та дослідницькі організації, суднобудівні та судноремонтні заводи, порти і не має з березня 2005 року спеціальних регуляцій. Наша влада не бачить різниці між економікою казино та морської індустрії.
Вищезгадані 32 країни усвідомлюють цю принципову різницю і саме тому впровадили спеціальні регуляторні правила для морської індустрії. Найбільш важливі з них:

1. Пряме субсидування будівництва суден у розмірі 6-9% контрактної ціни судна;
2. Фінансова допомога будівництву суден для вітчизняних судновласників або на експорт;
3. Гарантування кредитів на будівництво суден (у тому числі й експортних);
4. Субсидування відсотків по кредитах;
5. Надання дешевих кредитів ;

6. Застосування прискореної амортизації;
7. Застосування податкових послаблень;
8. Участь у фінансуванні проєктуваня, НДКР та інших досліджень;
9. Розміщення державних замовлень на будівництво суден та кораблів на національних верфях (всі країни);
10. Участь урядів в управлінні верфями аж до націоналізації (Китай, Італія, Іспанія);
11. Надання фінансової допомоги для модернізації верфей;
12. Фінансування перепідготовки персоналу;
13. Звільнення від сплати імпортного мита;
14. Звільнення експорту від оподаткування;
15. Звільнення від сплати внутришніх непрямих податків;
16. Зниження ставок прямих податків на доходи фірм від експорту;

17. Державне субсидування експорту.

Жирним шрифтом виділені заходи, котрі мали (2000-2004 рр.) і матимуть особливий успіх в Україні.

Економіка США є хрестоматійним прикладом розбудови ефективної держави у цілому. Саме тому не може не викликати виключно високу зацікавленість спеціальний режим регулювання морської індустрії (та суднобудування у її складі) у США - найпотужнішої та найліберальнішої економіки Світу.

Управління розвитком морської індустрії США здійснює спеціальний адміністративний орган Maritme Administration. Не швидкозмінні політики, а професіонали морської індустрії, котрі мають доволі широкі повноваження. В нас такого органу влади нема.

З часів Президента Франкліна Рузвельта існує система протекціоністських законів та норм – каботажне та внутрішне судноплавство може у США здійснюватися лишень на суднах побудованих на верфях США та таких, що плавають під прапором США (закон Джоунса про каботажне плавання, закон про судноплавство 1936-1993 рр.).

З 1993 році діє програма The Federal Ship Financing Program TITLE XI. Зміст:

1. Місія TITLE XI - допомога зусиллям зробити верфі США інтернаціональне конкурентоспроможними та сприяти зростанню та модернізації комерційного флоту США;
2. Урядове гарантування фінансування приватного сектору за рахунок позик;
3. Фіксовані або плаваючи відсоткові ставки співставими з доступними для великих та матеріально сильних корпорацій;
4. Амортизація (термін кредитування або гарантії) до 25 років;
5. Фінансування до 87,5% вартості проекту;
6. Спеціальні фінансові вимоги (12,5% проекту фінансуються позичальником, ним підтримується позитивний оборотний капітал, ним же, довгострокові зобов'язання по відношенню до власного капіталу мають бути меншими ніж у 2 рази, поточні зобовязання мають бути меншими поточних активів)
7. Початкова відповідь на звернення в межах 10-14 днів. Відповідь на телефоні дзвінки в межах 24 годин. Відповідь на інформацію 1-3 днів. Проміжні звіти про хід розгляду звернення. Повна відповідь протягом 60 днів.

В четвертий раз висловлюємо свої сподівання, що наші пропозиції будуть належним чином враховані Урядом у своїй роботі.

Просимо погодити порядок і терміни впровадження в життя наших пропозицій.

'Відкритий лист' class=img_details

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии