Українське ТБ проти української держави?

Інформаційну війну проти України далі не можливо не помічати, і про це вже відкрито багато хто говорить, навіть сам Президент. Однак особливо скандальним є той факт, що ця війна проти нас ведеться з використанням саме українських ЗМІ.

Мова йде не про ідіотські серіали російського виробництва, такі як, скажімо, "72 метри", де моряків Чорноморського флоту, які прийняли українську присягу в момент розпаду СРСР, зображено зрадниками і негідниками? До речі, наприкінці 2007 року зчинився навіть невеликий скандал – виявилося, що цей фільм транслювався у потягах та електричках "Укрзалізниці".

Добре ще, українське ТБ не показало нам у якості "шедевру світового кіно" ще один опус від російського агітпропу про «тупих зрадників хохлів – "Автономку". Утім, це не означає, що українці не могли його подивитися. Автор цих рядків мав сумнівне задоволення спостерігати "Автономку" у Києві завдяки одній з кабельних мереж на лівому березі столиці.

Але такі серіали небезпечні. Вони розраховані на російського обивателя, якого потрібно відвернути від внутрішніх проблем самої Росії. Йому потрібно показати "невдячних хохлів", через яких (а через кого ж іще?) росіяни живуть так бідно. І це при тому, що РФ має найбагатші запаси газу і нафти. В Україні ця телевізійна маячня викликає зовсім іншу реакцію. Після її перегляду кількість прихильників вступу країни до НАТО в Україні тільки збільшиться.

Справжня інформаційна війна ведеться зовсім іншими засобами...



Набагато небезпечніші зовсім інші – приховані технології, використовувані проти української держави на українських-таки телеканалах. Для ілюстрації візьмімо хоча б приклад популярної передачі "Свобода" Савіка Шустера на телеканалі "Інтер".

Програмі Шустера давно дорікають за провокаційність і маніпуляції репрезентативними опитуваннями глядачів, а отже, й маніпуляції суспільною свідомістю. Про це казали ще 6 років тому у Росії, де «Свобода слова» Шустера й починалася (див. нижче у додатку до статті).

Крім того, сам факт, що українська політика скидається на дурний фарс і балаган, теж не працює на благо країни. Утім, це діло таке – хто винен українським політикам, що вони дурні і смішні? Мова йде про інше. Як ілюстрацію можна привести програму "Свобода" від 4-го квітня цього року.

Цю передачу було присвячено результатам самміту НАТО, на якому Україні було відмовлено в участі в програмі приєднання до оборонного альянсу. Як і зазвичай, гостям у студії було запропоновано проголосувати за кілька варіантів щодо майбутнього країни – "Вступ до НАТО", "Союз з Росією", "Нічого не змінювати" і ще декілька. І серед цих варіантів був і такий: "Мирне розділення країни". Цей варіант набрав усього 1% голосів, але річ не у відсотках, а в тім, що такий варіант озвучується центральним загальнонаціональним телеканалом. Важливо те, що така можливість допускається в принципі.

Інформаційна війна ведеться за правилами "молекулярної агресії", повільно, непомітно і ненав'язливо – спочатку в голови громадян посіяли одну бацилу сумніву, потім другу. Сьогодні усього 1% охочих зруйнувати державу? – а завтра нам покажуть 2%, післязавтра – 3%. Сьогодні кажуть:

- Може, нам розділити країну мирно? Ні? Всього 1% "за"? Як добре!

а завтра почнуть вселяти думку:

- Розійдімося мирно, поки не пізно

Телевізійні маніпулятори нікуди не поспішають. Українців непомітно готують до сприйняття таких ідей, щоб вони видавалися чимось абсолютно нормальним, і люди до них звикали.

Технології "молекулярної агресії" відпрацьовані вже давно і досконало. Саме за цими технологіями було зруйновано СРСР. Пам’ятаєте, як спочатку, на першому етапі "перебудови", казали: "Ленін був хороший, однак лиходій Сталін спотворив його ідеї!" Потім, коли суспільну свідомість було підготовлено, почали громити і самого Леніна. Так відбувалось і у сфері історії, ідеології та економіки. Тут не йдеться про достоїнства чи жорстокість радянського режиму, а про самі інструменти "інформаційної війни", що, як сокира – може бути знаряддям творення, а може стать й інструментом убивства.

Приклад програми, про яку йде мова – що це? Звичайна безвідповідальність і бездумність? Але Савік Шустер – справжній професіонал, який уміє маніпулювати настроями і вправно проводити потрібну лінію…

До того ж є ще один проект його команди, який не може не викликати здивування. Ідеться про проект "Великі українці". Здавалося б, що в цьому поганого? Люди дізнаються нове про свою історію і сучасників, популяризуються досягнення українців. Однак насправді така програма тільки підсилює напругу і розкол у суспільстві. Для одних Степан Бандера герой, а для інших – злочинець, а Володимир Щербицький –навпаки. Популярний телеканал підсилює ціннісний розкол і транслює цей розкол на величезну аудиторію. Одна програма нав'язує нам ідею про те, що в нас різні герої і цінності, і що українці не можуть об'єднатися навколо них, друга програма ненав'язливо запитує:

- То, може, нам мирно розділити країну?"

Президент України має рацію, говорячи про те, що проти нас ведеться інформаційна війна. І приклади з антиукраїнськими кінострічками російського виробництва, про які йшла мова – не такі образливі. З них можна просто посміятися. Страшніші технології приховані – оце і є справжня війна, інструментами якої стають українські ж ЗМІ.

Такі статті прийнято закінчувати питанням: "Куди дивляться і що роблять СБУ, РНБО та інші шановні органи?" Тільки питання це однаково зависне у повітрі. До того ж відповідь і так усім нам відома.

Агентство Стратегічних Досліджень


P.S. Фрагмент статті "Свобода слова" в понимании телевизионных манипуляторов» («Русский журнал», 20.02.02 )

Передача, задуманная как идеологическое оружие, интересна прежде всего своей организацией. Лукавство ее заключается в названии и в претензии на определение народного мнения. "Свободы слова" в программе нет. Она "ограничена временем и мной", - повторяет ведущий С. Шустер. Так что уместнее называть передачу "диктатура Шустера", имея в виду, разумеется, что и он не является самостоятельной фигурой. Когда Шустера ловят на его диктаторских приемах, он сердито обрывает: "Нет у нас диктатуры". Конечно, либералу надобно рядиться в демократические одежды. "Мы пытаемся понять отношение общества". Где же общество? Шустер не опускается до банальных телефонных опросов, которыми сейчас балуются все каналы, формулируя вопросы в пользу своего взгляда на вещи. Нет, бери выше - сформируем свой народ: "Благодаря нашей тест-группе мы поймем, что поддерживают люди, а что не поддерживают люди". Вроде бы тест-группа собирается случайным образом. Да только каждый наблюдатель заметит, что мнение этой группы - всегда определенное, с начала до конца. Какие бы аргументы ни высказывались выступающими - "судьи" соразмеряют их с заранее заказанным "мнением народным". Этот график "тест-группы" - решающий козырь в рукаве организаторов передачи. Но глядя на замысловатые графики, то и дело поговариваешь: "А судьи кто?"

Да Бог с ними, с судьями. Важно ведь мнение умных людей, их аргументы, высказанные публично в "прайм тайм". Поэтому так важен в передаче состав основных участников. Собственно, перед нами обычное ток-шоу двое на двое. Остальные участники могут высказаться очень кратко, а в завершающей части - неприлично кратко, когда вполне разумные и интересные люди (мне довелось побеседовать с ними в кулуарах передачи, и некоторые были интереснее набивших оскомину основных ораторов) превращаются в примитивных "людей толпы". Так что "свободный" микрофон является скорее символом информационного тоталитаризма.

В отношении основных участников действует более тонкое манипулирование. Во-первых, сам состав участников уже говорит о намерениях руководства НТВ (и руководства, стоящего над этим руководством). И здесь, как мы увидим, нас могут ждать сюрпризы. Во-вторых, Шустер оставляет за собой право прервать любую мысль в любой момент, не считаясь с регламентом. Этот фокус раскрыл С. Говорухин в передаче о смертной казни. В-третьих, если ораторам и удастся кого-то в чем-то убедить, в итоге ведущий прибегнет к мнению "народа", даже если речь идет об этом мнении в начале передачи, когда оратор еще не успел изложить цепь своих размышлений.

Такова "свобода слова" в понимании телевизионных манипуляторов…