Турківський район (адміністративний центр – м. Турка)

Турківська районна державна адміністрація 82500, Львівська область, Турківський район, м.Турка, вул.Січових стрільців, 62. Тел.: (03269)3-14-81, тел/факс: 3-11-86Сайт: Чисельність населення в розрізі міст та районів Кривківська сільська рада с Кривка с ІвашківціЛастівківська сільська рада с Ластівка с Коритище с СвидникТурківська міська рада м ТуркаБоринська селищна рада смт БориняБітлянська сільська рада с Бітля с СигловатеБоберківська сільська рада с Боберка с Дністрик-ДубовийВерхненська сільська рада с Верхнє с Нижнє с ЯворівВерхньовисоцька сільська рада с Верхнє ВисоцькеВерхньогусненська сільська рада с Верхнє Гусне с Нижнє ГуснеВерхньояблунська сільська рада с Верхня ЯблунькаВовченська сільська рада с ВовчеГоловська сільська рада с Головське с Зубриця с КринтятаЗавадівська сільська рада с Завадівка с Лосинець с Мельничне с Ясенка-СтецьоваІльницька сільська рада с Ільник с Закіпці с Ліктів с РадичІсаївська сільська рада с ІсаїКарпатська сільська рада с КарпатськеКомарницька сільська рада с Комарники с Буковинка с Закичера с ЗворецьКрасненська сільська рада с КраснеЛибохорська сільська рада с ЛибохораЛімнянська сільська рада с Лімна с Бережок с ЖукотинМохнатська сільська рада с Мохнате с МатківНижньовисоцька сільська рада с Нижнє Висоцьке с Заріччя с Ропавське с Штуковець с ЯблунівНижньотурівська сільська рада с Нижній Турів с Верхній ТурівНижньояблунська сільська рада с Нижня ЯблунькаПрисліпська сільська рада с ПрисліпРиківська сільська рада с Риків с Багнувате с Межигір'яРозлуцька сільська рада с РозлучСянківська сільська рада с Сянки с БіньоваХащівська сільська рада с Хащів с ЛопушанкаШандровецька сільська рада с ШандровецьШум'яцька сільська рада с Шум'ячЯвірська сільська рада с Явора с Мала Волосянка с СтоділкаЯсеницька сільська рада с Ясениця с Кіндратів Історична довідка Три річки Литмір, Турка (Яблунька), Стрий послужилди формуванням населення Турки. На їх берегах осідали першопроходці племен бойків. Назву отримали від турів, які паслися на прибережних рівнинах. В давньоруськй державі - початок заселення багатьох сіл Турківщини.В XV столітті землі Русі даруються польсько-литовським королем своїм васалам. Перша письмова згадака про Турку була в 1431 році.В 1538р. відбулося розмежування земель королівських від панських. Перебуваючи в складі польсько-литовського князівства землі Турківщини були власністю короля і окремо шляхти .Тоді ж відбулося прокладання через гори "Тесаної дороги" по давньому руському путі.Будівництво церков та надання парафій послужило закладанню нових сіл на королівських землях. Королівські землі належали до Самбірської економії і об'єднувались в країни: Волосянську, Гвоздецьке, Ільницьку, Либохірську, Розлуцьку. 19 сіл , в т.ч. Турка були приватними. Щоб захистити край від нападу на русько-угорському пограниччі заснована регулярна оборона кордонів з комендатурою в м. Турка в 1674року.В 1730 році Турка стає містом. Розвивається торгівля ремесел, формується центр міста з ратушею і замком. До складу входять : Старе село, Слобода, Середня Турка, Горішня Турка. В 1772 р. Турківщина , як і вся Галичина входить до Австро-Угорської імперії.В Турці ліквідовується уряд воєводів і старост, залишено тільки суддів, які попередньо мусили присягнути австрійській короні. В 1781 році створюється патрімональне начальство або домінія. В Турківському районі тоді було 16 доміній.Вся Галичина була розділені на 18 "циркулів", а ті підпорядковувалися мандаторіям. Весь тягар державної влади фактично лежав на мандаторіальних урядниках. Мандаторій становив першу державну інстанцію, другою був начальник циркуля, а третьою губернатор у Львові, який підлягав безпосередньо цісареві.В 1948 році Турківський повіт займає територію від Тершова на північ,^ до Івашківців на південь, від Головського на схід і Дидьової на захід.Третиною площі земель володіли 4 панські родини. Обрання першої повітової Руської Ради відбулося в 1848 році. В 1865 році влада разом з актами державного районного уряду перейшла до канцелярій. Трохи пізніше утворилися староства.До 1867 року Турка складалась з кількох окремих гмін. Кожна з них керувалася війтом і присяжними, асесорами і радою, мала свою гмінну печатку.В 1880 році в Турці було 656 будинків 4634 жителів у гміні.В 1884 році в Турківському повіті було 24 однокласні школи, 5 кузень, одна цегельня, 5 парових тартаків, 5 водних тартаків.На той час Турківський повіт нараховува 72 гміни.В 1903 році було відкрито в Турці кредитну касу, а ще через два роки -лікарню.В 1904 році була збудована залізниця, яка з'єднала Турку зі Львовом і Закарпаттям.На початку XX століття в Турці проживало понад 6 тис. чоловік. В самому повіті (1905р.) було 2 сілськогосподарських і 125 промислових підприєміств, на яких працювало 607 робітників. Діяло також 69 водних млинів, 7 млинів з тартками, 9 каменоломень , 2 цегельні, 4 водні тартаки, 8 парових тартаків, і фабрика газованої води.На весні 1919 року Західна Україна була захоплена польськими колонізаторами . Люди опинилися в справжньому пеклі. Закономірно, що й на Турківщині почалася активна визвольна боротьба . В 1931 році в Турці відбулася демонстрація безробітних усього повіту, на яку вийшло 2 тис. чоловік.В 1931 році в м. Турка було 1324 будинки. В повіті проживало біля 114457 чоловік. Сільське населення мешкало в 17475 будинках. На цілий повітВ 1938 році в Турці було понад 10 тис. мешканців. В 1940 році територія теперішнього Турківського району була поділена на Боринський і Турківський райони.До Боринського району входило 24 сільські ради , до Турківського 25. Проіснував Боринський район до 1959 року . В 1959 році обидва райони були об'єднані.В грудні 1962 року Турківський і Старосамбірський райони об'єднані з центром в м. Ст. Самбір.В 1965 році знову був утворений Турківський район.1 грудня 1991 року 99,6% населення Турківщини віддало свої голоси за незалежність України.