Володимир Стретович: "Україні потрібні християнська мораль і віра в себе!!! Але найперше – це мораль".


'Володимир– Володимире Миколайовичу, Україна вступила в період, коли, можливо, вирішується її доля, якщо не назавжди, то на вельми тривалий період. Від президентських виборів, що почалися, залежить майбутнє країни...

– Справді, важко переоцінити, значення того, що відбувається. Перед нами стоїть надзвичайно складне завдання. Ми маємо, з одного боку, зберегти всі ті досягнення останніх років, якими Україна заслужено пишається. Це насамперед демократія і свобода слова. При цьому ми мусимо навести в країні лад, демократія має перетворитися із безвладдя і зневажливого ставлення до законів на справжню демократію, де закони виконуються неухильно. Саме це і робить демократію сильною і здатною захищати себе.

– У чому Ви вбачаєте місію християнських демократів?

– Ми говоримо про те, що демократія має спиратися на закони, але чому цього не сталося дотепер? Хіба в нас погані закони? Нічого подібного – якість наших законів цілком дозволяє будувати вільну сильну державу. Але закони пишуть, виконують і контролюють люди. І якщо в людей немає міцних моральних принципів, то і закони перетворюються тільки на порожні папірці чи ще гірше – на інструмент наживи, корупції і розправи з опонентами.

Ми мусимо зрозуміти, що всі проблеми в економіці і політиці – це проблеми моралі. Вибираючи з тієї чи іншої політичної сили, того чи іншого кандидата, ми маємо дивитися не тільки на його професіоналізм. Знання основ економіки чи політики нічого не означають, якщо не підкріплені ще декількома якостями – здатністю тримати своє слово і свій курс незмінним і здатністю поставити державні інтереси вище, аніж власні інтереси та інтереси свого оточення або клану. Жодні "любі друзі" не повинні своїми лестощами і маніпуляціями збивати лідера держави з правильного шляху. А протистояти цьому може тільки людина з дуже міцними моральними принципами.
Ось це і є для нас головним.

– Ви вірите, що ХДС зможе внести елемент моральності в ці вибори й у політику після виборів?

– Що означає вірите чи не вірите? Ми просто мусимо робити свою справу. Стукайте і відкриється. ХДС як консервативна сила завжди виступатиме противагою поспішним необдуманим рішенням. І як християни ми будемо твердо стояти на тому, що моральні принципи не піддаються зміні в угоду наявної політичної ситуації.

Я з гордістю можу сьогодні говорити, що християнські демократи всі ці роки були своєрідним барометром, за яким можна було визначити, наскільки дії влади відповідають принципам демократії і моралі.

На жаль, можновладці дуже не люблять, коли їм говорять правду. І християнські демократи (і я особисто) наочно в цьому переконалися.

– Однак це не перешкодило партії зміцніти за ці роки?

– Ми від початку взяли курс на поступову розбудову справжньої партії. Не бульбашки-одноденки, в яку олігархи закачують величезні гроші, вона роздувається, а потім, коли гроші закінчуються, така партія зникає. Хіба мало в нас таких прикладів?
Для нас головне – люди. Ось він, найважливіший ресурс. За рахунок цього з кожним роком партія стає дедалі сильнішою. Це вже не та партія, що була 10 чи навіть 5 років тому. Сьогодні в нас з'явилися сильні організації в більшості регіонів України: як на заході країни, так і на сході. Партія виросла і кількісно і якісно.
Ми озброєні потужною сучасною ідеєю, націленою у майбутнє, яка при цьому спирається на віковічні суспільні традиції.

– Ви завжди говорите, що християнські демократи роблять ставку на молодь. Цей курс залишається незмінним?

– Ми робимо ставку на всіх чесних людей. Молодь має вчитися в людей старшого покоління – у своїх батьків, у своїх старших колег. Мова йде і про досвід роботи і просто про життєвий досвід і моральні принципи. Сьогодні молоді украй важко вибрати правильний життєвий вектор. Адже погляньте, що пропагує сьогодні телебачення, преса, реклама? ХДС неодноразово виступав за обмеження реклами тютюну й алкоголю на телебаченні. Але це тільки те, що на поверхні. Проблема ж набагато глибша – в цілому навколо молоді такий інформаційний простір, що в неї складається враження, немов усі життєві блага дає не праця, а нахабність, груба сила, брехня і злодійство.

Колосальна трагедія для нашого суспільства – це постійні скандали з так званими "мажорами", дітьми політиків, чиновників і відомих бізнесменів. Вони чинять свавілля навіть стосовно працівників міліції, вони своїми розкішними лімузинами вбивають людей на дорогах, вони вважають, що є господарями життя. А чом би їм так і не вважати? Адже вони практично завжди залишаються безкарними. Їхні однолітки бачать усе це, і в них уже немає віри в справедливість. Вони і самі починають жити за тими самими принципами.
Тому ми пишаємося тим, що змогли залучити до своїх лав таку велику кількість правильної, чесної молоді. Це добре не тільки для партії – це добре для всієї країни. Ми бачимо, що українська молодь – це не якесь втрачене покоління. Серед молодих багато амбітних, працьовитих людей, для яких християнство – не порожній звук.

– Безумовно, проблема мажорів-убивць – це справді ляпас справедливості й моралі. Але ж приклад їм подають "старші товариші"...

– Звісно! Навіщо п'ять-шість років навчатися в університеті, якщо можна, як Кислинський, купити диплом і стати заступником голови СБУ! Достатньо мати гроші чи просто бути нахабним і цинічним. Тому хтось просто йде на вулицю і вбиває перехожого за 20 гривень, а хтось іде в політику і чиновники. І не відомо, хто ще з них страшніший для суспільства.
Лозинський і суддя-"колядник" Зварич заподіяли Україні більше шкоди, аніж вуличні бандити. Але, може, саме через такі резонансні випадки, якщо правосуддя візьме гору, почне одужувати і вся держава.

– І що ж робити?

– Врятувати нас можуть тільки два фактори: християнська мораль і диктатура закону. Але найперше – мораль. Адже правоохоронні органи теж уражені корупцією. Та біда навіть не в цьому. Шокує те, що за гроші багато правоохоронців втрачає навіть почуття корпоративної солідарності. Хіба мало випадків, коли жертвами були самі міліціонери або працівники інших структур, а їхні колеги залишали злочинців безкарними? Адже якщо навіть щодо своїх колег вони не хочуть відстоювати справедливість, то на що сподіватися простій людині?

– Чи можуть ці президентські вибори змінити ситуацію на краще?

– Вони, як мінімум, можуть зупинити деградацію суспільства і держави. Якщо люди побачать, що в економіці змінилися правила і можна працювати за законом, чиновник зрозуміє, що вигідніше бути чесним. І якщо хоча б найбільш резонансні злочини в Києві та в регіонах буде доведено до судового вироку і його виконання, то відродиться віра у справедливість.

Християнсько-Демократичний Союз і створювався як об'єднання людей, які не сумніваються, що політику можна робити чистими руками. ХДС – це інструмент, який дає можливість усім християнам і просто моральним людям не словом, а ділом довести, що вони готові відстоювати свої принципи. Як може політика стати моральною, якщо християни не будуть нею займатися?

Ми завжди обстоювали ці принципи. Саме тому завжди були якщо не в прямій опозиції, те десь поруч. Ми зробили багато чого для перемоги демократії, але і після цього жорстко критикували колишніх соратників, коли вони зраджували ті ідеали, за які ми боролися. За це багато хто нас боїться і не любить. Але ми не зрадимо себе – хай би хто став президентом. А особливо, якщо ним стане кандидат, якого підтримає ХДС. Тож, якщо доведеться, ми не промовчимо і нагадаємо йому про ті принципи, за які ми його і підтримували. По-іншому християнські демократи просто не можуть вчинити.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии