Фахівці морегосподарського комплексу про Проект Податкового Кодексу

'Фахівці

Прем’єр-міністрові України
Миколі Азарову
Голові Дежкомпідприємництва України
Михайлу Бродському

Голова Комісії з питань розвитку морегосподарського комплексу Ради підприємців при Кабміні України,
Перший віце-президент Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром»,
Державний службовець 1-го рангу
Віктор Лисицький


Стосовно: Проект Податкового Кодексу України опублікований В «Урядовому кур’єрі» №141 від 3 серпня 2010 р..


Вельмишановний Миколо Яновичу!
Вельмишановний Михайло Юрійовичу!

Головне.

1-ше. Фахівці морегосподарського комплексу України обурені практично повним ігноруванням наших пропозицій щодо Податкового Кодексу, котрі десятки (як не сотні) разів подавалися нами в вищі органи влади України. Адже наші пропозиції головним чином орієнтовані на радикальне удосконалення умов господарювання підприємств нашого комплексу без (!) залучення бюджетних коштів.

2-ге. Ми розробимо нову главу 6 розділу 14, котра врахує потреби відновлення та прискореного розвитку морегосподарського комплексу України. Проектна назва Глави 6 розділу 14: «Спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання морегосподарського комплексу.»

3-тє. Складається враження, що автори документу не мають намірів використати в Україні досвід посттоталітарного відродження Західної Німеччини (із 1948 р., а із 1949 р. – ФРН) та Японії, піднесення Південної Кореї, Китаю, Індії, Ірландії, Бразілії та інших країн котрі бурхливо розвиваються в умовах гострого ресурсного дефіциту. Автори Податкового Кодексу, схоже, не здогадуються що саме використання спеціальних регуляторних засобів розвитку конкурентних переваг дозволили Західній Німеччині та Японії після жахливої поразки у Другий Світовій війні надзвичайно швидко (за кілька років) забезпечити довоєнні обсяги виробництва. Країни, котрі не зазнали жахіть повного розгрому – Південна Корея, Китай, Індія, Ірландія, Бразілія – вийшли на швидке й невпинне зростання в умовах жорсткого дефіциту ресурсів також за рахунок використання спецальних регуляторних заходів для підтримки конкурентних переваг. Не можемо позбавитися враження: Автори проекту Податкового Кодексу працюють на іншу державу.

Пояснення.

Ознайомлення із текстом примушує нас заявити про наступне.

Перше. Автори документу ще раз брутально проігнорували наші пропозиції головна ідея котрих реанімація робочих місць без залучення бюджетних коштів. Йдеться про робочі місця, наприклад, слюсарей-монтажників суднових, електро-монтажників, налагоджувальників різної складної апаратури та інших високоінтелектуальних та інноваційних професій. Впровадження в життя наших пропозицій (і) не зменшить надходження до бюджетів всіх рівнів й, навпаки, даватиме (іі) суттєве зростання надходжень до соціальних фондів та (ііі) податків на зарплату. Адже ми пропонували встановити прості, однозначні та прямі (!!!) норми стимулювання відновлення (!!!) та розвитку чудового сузір'я конкурентних переваг яким є наш морегосподарський комплекс.

Наприклад, ми пропонували звільнити від сплати імпортного мита та ПДВ на імпорт механізми, устаткування, обладнання котрі не виробляються в Україні: головні та допоміжні двигуни, гідроакустичне, штурманське, радіолокаційне, гідроакустичне та рибопошукове обладнання, механізми та устаткування для вилову та переробки риби та інші.

Важливо, що різні шулери та хабарники аж ніяк не зможуть маніпулювати цими нормами. Адже все, що використовується для будівництва судна та утворює його матеріальну основу, підкреслюємо, все це фіксується у технічних спеціфікаціях – документі, що складається за міжнародними стандартами та є одним іх ключьових документів для міжнародних класифікаційних та страхових компаній.

Вважаємо, що чітка антикоррупційна спрямованість наших пропозицій є чи не головною причиною їх ігнорування владами.

Замість використання прямих та очевидних норм, правильність використання котрих легко підтверджєються технічною документацією самої суворої звітності, автори Податкового Кодексу відсилають нас яко мога далі… аж до інвестиційного проекту…

Повний нонсенс! Іноземець замовляє в нас повнокомплектий контейнеровоз або траулер, котрі будуються рік-півтора, а нас посилають… в інвестиційний проект, котрий наша бюрократія оформлюватиме півтора – два роки.

Й взагалі в проекті Податкового Кодексу передбачена ціла система норм-відсилок. Не закон, а чиновник вирішуватиме майбутнє морегосподарського комплексу і національної економіки у цілому.

І в той же самий час наші слюсарі-монтажники суднові та робочі інших високоінтелектуальних унікальних професій змушені заробляти хліб свій насущний у будь який спосіб тому, що вони позбавлені можливості монтувати на суднах головні двигуни, складну апаратуру та іншу техніку тому, що її невигідно ввозити в Україну, котра в результаті втрачає надходження до соціальних фондів та податок на зарплату.

Жахливий стан українського рибальства - ще один кричущий приклад недбалості держави, з одного боку, до національного виробництва, а з іншого – до власного населення. Рибна продукція українського походження (яке їй надає український прапор на наших суднах), в т.ч. вироблена в економзоні України, під час ввезення на митну територію України прирів-нюється до імпорту! Тобто, поруч з відповідним декларуванням та додат-ковими перевірками, обкладається НДС і імпортним митом.

Навіть, без урахування технологічної відсталості національного виробництва, ця «процедура» робить українську продукцію неконкурентною на своєму ж ринкові, та (що украй прикро) створює необгрунтовані преференції для іноземного виробника-рибалки, зокрема з країн, що мають з Україною дого-вори про вільну торгівлю.

Така «процедура» спотворюючи конкуренцію сприяє необгрунтованому за-вищенні кінцевої вартості цієї продукції, тобто на цінах на національному ринку, а також на якості та безпеці ринку; вона ж створює корупцію на кор-доні та в органах державної влади, які здійснюють згадані перевірки.

Пропозиції рибалок щодо скасування таких сміхотворних норм, або хоча б знизити рівень оподаткування цього «імпорту» продукції українського походження - залишаються поза увагою авторів проекту Податкового Кодексу, як і можновладців різного рівня. Завдяки такій практиці, щорічний імпорт риби та інших морепродуктів на два порядку перевищує експорт (за вартістю на 500-600 млн. дол. США), а рибний ринок України все частіше нагадує місце реалізації продукції, що не знайшла збуту в цивілізованому світі; якіс-на ж продукція все більше стає недоступною для більшості населення країни.

Друге. Автори демонстративно не врахували кращий світовий досвід регулювання розвитку морегосподарського комплексу на котрий ми спираємося у своїх пропозиціях. Зокрема, нічого не сказано про створення привабливих умов перебування наших суден під українським прапором – супер просте завдання, котре, навіть, Ліберія, Панама вирішили дуже вдало й багато років тому назад. Автори й не здогадуються, що морегосподарський комплекс у країнах-конкурентах регулюється нормами котрі аж ніяк не вписуються у вимоги ВТО.

Третє. Автори абсолютно не врахували, що завдячуючи бездіяльності нашої влади морегосподарський комплекс у своєму падінні вже пройшов точку повернення до забезпечення власноруч (!!!) хоча б простого відтворювального циклу. Саме тому, прописані в розділі 14 норми (глави 3, 4, 5) спрацювали б, можливо, років 10-15 тому назад. Сьогодні вони є знущанням над украй виснаженим морегосподарським комплексом («пока толстый усохнет – худой сдохнет»).

Четверте. Ми не можемо не зафіксувати, що після 25 березня 2005 року, коли були прийняті жахливі зміни до Держбюджету-2005, практично всі (!!!) політичні сили зконсолідувалися у своєму бажанні знищити вітчизняний морегосподарський комплекс. Така одностайність є дивною в умовах наявних гострих політичних, професійних та кадрових протиріч, котрі спостерігаються в нашій владі. Ця одностайність проявляється невтручанням у процес вимирання нашого морегосподарського комплексу. Ми не можемо змиритися із такою позицією влади, котру вимираючи корабели, рибалки та моряки несуть на своїх плечах. Ми добре пам’ятаємо, що протягом виборчої кампанії чинний Президент Віктор Янукович публічно обіцяв відновити дію сприятливих для розвитку морегосподарського комплексу норм.

П’яте. Саме тому, наполегливо просимо провести спеціальний розгляд наших пропозицій з метою повноцінного включення їх в проект вищезгаданого документу.

З повагою,
Віктор Лисицький

Контакти:
десятка 39-32, +38092-200-20-20, +38067-503-27-79
Lys1945@gmail.com, viktor.lisitskij@privatbank.ua,
Skypename: dn060845lvi

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии