Ключові функції держави
Християнська демократія. Історія та сучасність
До попереднього розділу: Демократія і верховенство права
Довіру до себе держава не може ані купити, ані нав’язати – її необхідно заслужити. Відповідно, держава не повинна без переконливої причини посилювати свої амбіції за рахунок інших суспільних груп. У сферах, віднесених до її відповідальності, вона мусить виконувати свої ключові функції надійно, вчасно і якісно.
Для того, щоб гарантувати довіру до держави, потрібно дещо більше, аніж просто демократія і верховенство права. Навіть демократично прийняті державні рішення не повинні базуватися лише на основі зиску для владних структур, а виходити виключно із суспільного інтересу і розуміння цього повинно бути відображене безпосередньо в законах та нормативних актах держави. Отже, для поглиблення взаємодовіри необхідними передумовами є створення прозорого законодавства, відкритість у процесі прийняття рішень і доступ до судової системи.
Протягом останнього часу спостерігається зростаюче зацікавлення прозорим законодавством з боку населення. Побудова держави загального добробуту створило щільну мережу норм і правил, які завдяки соціальним здобуткам повинні постійно увиразнюватись, пристосовуючись тим самим до вимог часу. Часто робляться спроби зберегти секційні інтереси громадян у правових нормах, через те, що керівники держави хочуть мати можливості діяти гнучко і зі швидкою віддачею. Але нерідко в результаті цього їхня політика стає заплутаною та незрозумілою з точки зору як суду, так і пересічних громадян.
Зацікавлення відкритістю процесу прийняття рішень вимагає від державних мужів готовності пояснити чим вони керувалися при цьому і якими є основні мотиви та інтереси, навіть якщо ці рішення є результатом жорстких переговорів і значних компромісів.
Закони не повинні без зайвої необхідності обмежувати індивідуальну відповідальність громадян і сприяти здатності суспільства до саморегулювання. Доступ до судової системи означає, що шлях до судової влади не повинен блокуватися перевантаженням бюрократичними нормами та складнощами способу звернення до вищої судової інстанції. Також, повинна існувати можливість апелювати до суду не лише за обставин, коли конкретний суб’єкт є потерпілою стороною, але й тоді, коли завдано шкоди громадським інтересам, наприклад, збереженню навколишнього середовища.
Коли держава концентрується на своїх ключових функціях, громадяни та їхні інституції також мають чіткіше уявлення, за що вони відповідальні. З цієї причини необхідно мати глибше розмежування функцій держави з одного боку і функцій соціальних партнерів та організацій (таких як соціальні служби, школи, телерадіомовні компанії та ін.) з іншого. Основна ідея в цьому процесі – розвиток відповідального суспільства, що максимально можливою мірою демонструє громадянам та їхнім організаціям наслідки їхніх власних рішень. Крім того, це збільшує розуміння соціальних проблем, а отже й залучення до політичного діалогу.
Організація політичного прийняття рішень є невід’ємною частиною функціонування демократії. Невисокий рівень зацікавлення політикою, про який ішлося вище, частково є наслідком недоступності громадян до процесу прийняття рішень. Тому, необхідно наголосити на дотриманні таких основних критеріїв:
• люди, що мають причетність до політичної влади і особливо народні представники повинні максимально зберігати відповідальність перед виборцями, залишаючись із ними в контакті.
• політичні рішення повинні прийматись у відкритих консультаціях. Відкритість створює можливості для критики та оцінки політичних партій і політичних діячів виборцем.
• погляди і позиції, що мають своєю основою політичне кредо партії, повинні відігравати провідну роль на виборах до всіх органів влади. Ці чинники дають громадянам, звісна річ, у загальному розумінні цього слова, значно більше уявлення про політичну силу, аніж обличчя партійних лідерів, що змінюються повсякчас.
• правові процедури повинні мати на меті здійснення ефективної та зрозумілої політики, бути нескладними та уможливлювати прийняття рішень у межах прийнятних часових термінів.
Як партія, CDA виступає за демократичну організацію процесу прийняття політичних рішень, прагнучи до демократичної тенденції в суспільстві в цілому. Модель парламентської демократії, за загальним визнанням, не є стандартом для всіх секцій суспільства, але вільне вираження здібностей та схильностей громадян у межах їхніх організацій повинно стати аксіомою при побудові демократичної системи.
Демократичний ідеал стимулює державу до поваги та підтримки індивідуальної відповідальності приватних ініціатив, що також передбачає можливість для плюралізму і прав культурних меншин на створення своїх власних організацій. Для громадян і їхніх соціальних організацій мусить бути зрозумілим, який державний рівень відповідає за які аспекти державного функціонування.
Кількість адміністративних рівнів у Нідерландах слід обмежити трьома, намагаючись при цьому вирішувати питання на якомога нижчому рівні. Головним критерієм тут повинна виступати спроможність відповідного адміністративного рівня виконувати свої функції у відповідності з нормами солідарності, суспільної справедливості та служіння суспільству.
До наступного розділу: Демократичний світовий порядок
До попереднього розділу: Демократія і верховенство права
Довіру до себе держава не може ані купити, ані нав’язати – її необхідно заслужити. Відповідно, держава не повинна без переконливої причини посилювати свої амбіції за рахунок інших суспільних груп. У сферах, віднесених до її відповідальності, вона мусить виконувати свої ключові функції надійно, вчасно і якісно.
Для того, щоб гарантувати довіру до держави, потрібно дещо більше, аніж просто демократія і верховенство права. Навіть демократично прийняті державні рішення не повинні базуватися лише на основі зиску для владних структур, а виходити виключно із суспільного інтересу і розуміння цього повинно бути відображене безпосередньо в законах та нормативних актах держави. Отже, для поглиблення взаємодовіри необхідними передумовами є створення прозорого законодавства, відкритість у процесі прийняття рішень і доступ до судової системи.
Протягом останнього часу спостерігається зростаюче зацікавлення прозорим законодавством з боку населення. Побудова держави загального добробуту створило щільну мережу норм і правил, які завдяки соціальним здобуткам повинні постійно увиразнюватись, пристосовуючись тим самим до вимог часу. Часто робляться спроби зберегти секційні інтереси громадян у правових нормах, через те, що керівники держави хочуть мати можливості діяти гнучко і зі швидкою віддачею. Але нерідко в результаті цього їхня політика стає заплутаною та незрозумілою з точки зору як суду, так і пересічних громадян.
Зацікавлення відкритістю процесу прийняття рішень вимагає від державних мужів готовності пояснити чим вони керувалися при цьому і якими є основні мотиви та інтереси, навіть якщо ці рішення є результатом жорстких переговорів і значних компромісів.
Закони не повинні без зайвої необхідності обмежувати індивідуальну відповідальність громадян і сприяти здатності суспільства до саморегулювання. Доступ до судової системи означає, що шлях до судової влади не повинен блокуватися перевантаженням бюрократичними нормами та складнощами способу звернення до вищої судової інстанції. Також, повинна існувати можливість апелювати до суду не лише за обставин, коли конкретний суб’єкт є потерпілою стороною, але й тоді, коли завдано шкоди громадським інтересам, наприклад, збереженню навколишнього середовища.
Коли держава концентрується на своїх ключових функціях, громадяни та їхні інституції також мають чіткіше уявлення, за що вони відповідальні. З цієї причини необхідно мати глибше розмежування функцій держави з одного боку і функцій соціальних партнерів та організацій (таких як соціальні служби, школи, телерадіомовні компанії та ін.) з іншого. Основна ідея в цьому процесі – розвиток відповідального суспільства, що максимально можливою мірою демонструє громадянам та їхнім організаціям наслідки їхніх власних рішень. Крім того, це збільшує розуміння соціальних проблем, а отже й залучення до політичного діалогу.
Організація політичного прийняття рішень є невід’ємною частиною функціонування демократії. Невисокий рівень зацікавлення політикою, про який ішлося вище, частково є наслідком недоступності громадян до процесу прийняття рішень. Тому, необхідно наголосити на дотриманні таких основних критеріїв:
• люди, що мають причетність до політичної влади і особливо народні представники повинні максимально зберігати відповідальність перед виборцями, залишаючись із ними в контакті.
• політичні рішення повинні прийматись у відкритих консультаціях. Відкритість створює можливості для критики та оцінки політичних партій і політичних діячів виборцем.
• погляди і позиції, що мають своєю основою політичне кредо партії, повинні відігравати провідну роль на виборах до всіх органів влади. Ці чинники дають громадянам, звісна річ, у загальному розумінні цього слова, значно більше уявлення про політичну силу, аніж обличчя партійних лідерів, що змінюються повсякчас.
• правові процедури повинні мати на меті здійснення ефективної та зрозумілої політики, бути нескладними та уможливлювати прийняття рішень у межах прийнятних часових термінів.
Як партія, CDA виступає за демократичну організацію процесу прийняття політичних рішень, прагнучи до демократичної тенденції в суспільстві в цілому. Модель парламентської демократії, за загальним визнанням, не є стандартом для всіх секцій суспільства, але вільне вираження здібностей та схильностей громадян у межах їхніх організацій повинно стати аксіомою при побудові демократичної системи.
Демократичний ідеал стимулює державу до поваги та підтримки індивідуальної відповідальності приватних ініціатив, що також передбачає можливість для плюралізму і прав культурних меншин на створення своїх власних організацій. Для громадян і їхніх соціальних організацій мусить бути зрозумілим, який державний рівень відповідає за які аспекти державного функціонування.
Кількість адміністративних рівнів у Нідерландах слід обмежити трьома, намагаючись при цьому вирішувати питання на якомога нижчому рівні. Головним критерієм тут повинна виступати спроможність відповідного адміністративного рівня виконувати свої функції у відповідності з нормами солідарності, суспільної справедливості та служіння суспільству.
До наступного розділу: Демократичний світовий порядок
Вернуться назад