Соціальне забезпечення

Християнська демократія. Історія та сучасність

До попереднього розділу: Державна підтримка

CDA відстоює систему соціального забезпечення:

• з чітким розмежуванням функцій: хто вирішує, хто платить і хто виконує;
• в якій держава забезпечує рівень соціального захисту, достатній для того, щоб дозволити людям брати участь у суспільних процесах прийнятним для них способом;
• яка спрямована на те, щоб знову ставити одержувачів державної допомоги “на власні ноги”;
• яка є простою і зрозумілою в реалізації, з небагатьма специфічними засобами виконання та відмінностями;
• яка не залежить від тенденцій поза громадським сектором і сферою впливу уряду;
• яка є фінансово життєдіяльною;
• яка передбачає чіткий баланс прав та обов’язків;
• яка гарантує незалежний контроль.

Соціальне забезпечення повинно сприяти участі громадян у консолідації суспільства. Як правило, роботодавці мають тенденцію до скорочення “неекономічних” штатів, що призводить до появи великої групи людей, котрі потребують соціального забезпечення, витрати на яке в більшості випадків покладені на плечі платників податків.

З цієї причини, на рівні приватних підприємств і державних галузей промисловості соціальні партнери повинні розширити консультації, що порушуватимуть питання зайнятості, навчання і перепідготовки, поділу на кваліфіковану і низько кваліфіковану працю, рівня прибуткових платежів, внесків на соціальне забезпечення і технологічних інновацій. При цьому слід наголосити на важливості зв’язку між системою соціального забезпечення і боротьбою з безробіттям.

До наступного розділу: Збільшення кількості робочих місць