Дмитро Панько: «Не можна іти до Європи, маючи на озброєнні “дикий капіталізм” з елементами “розвинутого комунізму»


'ДмитроХристиянська демократія – це ідеологія правого центру. У якому напрямку рухається сьогодні християнська демократія в Україні? На це та інші питання дасть відповіді Дмитро Панько – один з ідеологів християнсько-демократичного руху.

– Дмитро Володимирович, чи можна говорити про те, що українська політика потребує нової політичної ідеології?

– Однозначно – так. Ми вийшли на новий рівень розвитку. Коли я кажу “ми”, то маю на увазі і вся Україна, і конкретніше – праве крило політичного спектру. Націонал-демократії у тому вигляді, в якому ми звикли її бачити, вже не існує. Її ресурс повністю вичерпаний.

На часі якісні зміни в самій основі правоцентристської платформи. Неможливо будувати нову сучасну будівлю на старому зруйнованому фундаменті. Не можна наливати старе вино у старі міхи…

– Якщо можна, трохи детальніше про це…

– Що складало ідейну основу української націонал-демократії? Суміш націоналізму з лібералізмом – ось точний рецепт. У різних пропорціях та конфігураціях (деколи у вельми дивних), але саме цих компонентів. Лібералізм – це ідеологія, від початку орієнтована на вузький прошарок населення.

Потрібна нова, дійсно народна ідеологія. Сьогодні дуже модним політичним терміном є словосполучення “народна партія”. Проте у Європі “народна партія” – це і є християнсько-демократична партія. Ця ідеологія спирається на ті цінності, прибічники котрих є в усіх прошарках суспільства – і серед бідних, і серед багатих. І на Сході, і на Заході України. Це ті базові цінності, що можуть стати точкою відліку нового громадянського діалогу. Християнська демократія – це інструмент, який може сфокусувати різноманітні погляди в одну точку.

Християнсько-демократична партія – це структура, у межах якої представники різних професій можуть працювати та знаходити спільну мову.

– За рахунок чого нова політична сила зможе мати успіх в України?

– Народну партію неможливо побудувати на основі лібералізму чи іншої вузькокласової ідеології. Це стосується і народного лідера. А націонал-патріотизм у тому вигляді, якого він набув в Україні, викликає різке неприйняття на Сході України. Та і в західних областях гола патріотична ідея, до того ж дуже погано сформульована, вже не спрацьовує.

Праві мають нарешті стати правоцентристами. Для цього націоналізм має бути трансформований у консерватизм. Проте тут виникає питання: а що таке український консерватизм? Особливо, якщо взяти до уваги, що декілька поколінь українців виросли та сформувались за радянської влади? Подобається це комусь чи ні, а соціалізм є частиною нашого минулого. З минулим не можна боротись голіруч. Його можна перемогти лише після переосмислення. Чи здатна теперішня націонал-демократія на такий синтез? Однозначно – ні.

Християнська демократія – ідеологія, здатна синтезувати в собі краще як з лівого, так і з правого. Взяти все найкраще з лівого, залишаючись при цьому правими. Для цього її й було створено.

– А соціал-демократія?

– Соціал-демократія – ідеологія ситого благополучного суспільства. Коли держава вже досягла достатнього рівня економіки, коли в суспільстві вже є згода за основними базовими цінностями, коли бізнес-еліта має високий рівень свідомості та розуміння спільних з народом цілей, а трудящі організовані та мають структури, здатні ефективно та цивілізовано представляти їхні інтереси – ось тоді модель соціал-демократії може спрацювати. В Україні нема нічого подібного.

Всюди і завжди спочатку консерватори створюють основу демократії та стабільного суспільства, а потім уже цією демократією користуються всі решта. Так відбувається і в Америці, так буде і в нас.

Двері до Європи


– Якщо ми справді йдемо до Європи, то нова ідеологія для України має бути адекватною поставленим завданням...

– Не можна іти до Європи, маючи на озброєнні “дикий капіталізм” з елементами “розвинутого комунізму”. Нова Європа, Європейський Союз будуються на фундаменті, який одразу після війни заклали християнські демократи і праві консерватори Німеччини, Італії та Франції. Це ті сили, які сьогодні об’єднуються в Європейську народну партію та Всесвітній Інтернаціонал християнсько-демократичних та народних партій.

– Дякую за змістовну розмову. На закінчення ще одне питання: вже стало звичним, що коли говорить представник партії, в назві якої є слово “християнська”, то співрозмовник обов’язково почує величезний набір цитат з Біблії, високих фраз про християнську мораль... Однак про Вас таке не скажеш...

– Помилка більшості “християнських” політиків у тому, що вони плутають – де Богове, а де – кесареве. Політик не повинен підміняти собою священика, а партія перетворюється на релігійну громаду або, ще гірше, на секту. Партія від початку бачив себе частиною широкої правоцентристської коаліції, а не вузькоклерикальною партією.

– Однак, Дмитро Володимирович, є все ж якась цитата з Біблії, що здається Вам сьогодні найбільш актуальною?

– У Біблії є такі слова: “Коли зруйнована основа, що зробить праведник?” Сьогодні, коли зруйновані всі наші підвалини, що повинні робити всі ми, і праведні і не дуже? І що вже зробили? Що зробив я, ти, перехожий за вікном? Що зробив Президент, а що зробив сусід-алкоголік?

Все у наших руках – борітеся й поборете. Не виходить лише у того, хто не намагається.

2003 рік, лютий

Російськомовна версія статті: Дмитрий Панько: «Нельзя идти в Европу, вооружившись «диким капитализмом» с элементами «развитого социализма»

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии