Без християнства Європа не стане домінуючою силою у світі

Утрата церковними інститутами їхньої ключової ролі в житті суспільства призвела до серйозних соціальних проблем у Європі

У європейських школах з'являться курси релігійної освіти. До такого рішення прийшли днями учасники міжнародної конференції, яка завершилася на Мальті, "Релігія й освіта: можливість розвитку толерантності через викладання релігійної фактології". На думку учасників конференції, втрата в Європі релігійними інститутами їхнього впливу призвела до загального зниження культурного рівня. У резолюції, випущеній за підсумками конференції, говориться про те, що негативні наслідки "культурної недоумкуватості" очевидні в першу чергу на прикладі європейської молоді. Саме тому для вирішення проблеми буде створено Міжнародний інститут зі співробітництва у сфері релігійної освіти, який розробить відповідну методику "викладання релігії".

У резолюції за підсумками конференції відзначається, що головною темою стало обговорення зв'язку між освітою і релігією, а також їхнього значення для розвитку толерантності в суспільстві. "Наші суспільства в даний час підірвані браком знань в галузі культури, що особливо помітно серед молоді Європи і має небажані наслідки, – мовиться в документі. – З ростом секуляризації релігійні інститути перестали передавати релігійну культуру новим поколінням, що призвело до руйнування традицій передачі цих знань. Спадковість культури і релігії довгий час були пов'язані. Нині ми стали свідками загального занепаду нашого культурного рівня". Також у тексті йдеться про те, що релігії – невід'ємна частина культурної спадщини і що розвивати подібне розуміння можуть насамперед школи, як суспільні, так і приватні. І хоча очевидним є, що врахувати всі особливості релігійної культури в різних країнах буде досить важко, учасники конференції мають намір створити уніфікований підхід до предмета, який у Росії з легкої руки чиновників уже названий "основами світових релігій".

Треба сказати, що таке рішення прийнято на тлі недавнього досить бурхливого обговорення конституції Євросоюзу. Як відомо, глава комісії з її підготовки Валері Жискар д'Естен виключив із преамбули згадку про християнство як про загальний духовний імпульс для Європи. Щоправда, він пообіцяв доповнити формулювання про "культурну, релігійну і гуманістичну спадщину" фразою про "могутній духовний потік, який пройшов по Європі". Проти таких непевних визначень висловилися католицькі Португалія, Польща, Італія, Литва, Чехія і Словаччина. Певну підтримку дані країни одержали від Ірландії і Греції. Утім, слово "релігія" все-таки в тексті з'явилося, що вже було поступкою з боку світських властей, які думають передусім про те, як догодити усім своїм виборцям, серед яких у протестантських країнах переважають атеїсти.

Однак розмови про те, що в Старому Світі існують проблеми з вираженням релігійних поглядів, ідуть уже давно. Ситуація багато в чому нагадує хрущовські часи в СРСР, коли віра в Бога вважалася ознакою висміюваних "темних і неосвічених людей", а діяльності офіційних церковних інститутів усіляко перешкоджали. Так на початку року Папа Іоанн Павло ІІ навіть заявив про те, що свобода віросповідання в Європі перебуває під загрозою, тому що власті деяких країн плутають офіційний поділ церкви і держави із забороною прояву релігійності в публічній сфері. Дискусії ж із приводу формулювань у проекті конституції Євросоюзу понтифік і зовсім охарактеризував як острах деяких урядів допустити релігію в громадське життя. На цьому тлі навіть американці виглядають більш набожними, аніж люди з Європи. Приміром, проведене серед американців – користувачів Інтернету – опитування показало, що 82 млн людей з 128 млн "юзерів" (користувачів) шукають або поширюють через мережу матеріали релігійного і духовного змісту. Причому 28% діляться інформацією про свою релігію з іншими, а ще 26% намагаються одержати дані про інші конфесії.

Тож крок до створення навчальних програм з питань вірувань можна розцінити як спізніле, але все-таки насущне прагнення європейців повернутися до духовних цінностей. "Це дуже своєчасне рішення, я б навіть сказав, що багато часу вже було втрачено, – сказав "RBC daіly" заступник голови комітету Держдуми Росії у справах суспільних об'єднань і релігійних організацій Олександр Чуєв. – Адже, по суті, всі негативні прояви, які виникають у молодіжному середовищі, – наслідок того, що в школах були упущені ціннісні, виховні компоненти". А в Інституті Європи РАН дивляться на проблему ще глобальніше: це, можливо, завершення більш ніж 200-літнього "секуляризаційного" циклу, що почався після Великої Французької революції. Адже одержання освіти і вивчення релігії до Французької революції було єдиним, і не виникало навіть заперечень з цього приводу.

Цікаво, що, крім власне "культурного занепаду", є і низка інших моментів, за яких секуляризація вийшла Європі боком. Один з них, як не дивно, зв'язаний із глобальними політичними амбіціями Євросоюзу. На думку експертів, глобальна роль Америки багато в чому якраз походить з ідеології "богообраності" цієї країни, яку здебільшого сповідують віруючі американські політики (варто тільки згадати слова Буша про те, що антитерористична кампанія – це місія Америки з порятунку світу від зла). Секуляризованій Європі явно бракує такої "пасіонарності", яка просто необхідна для об'єднання держав, яке претендує на світове лідерство.


Архів 2004 року
Газета "Християнський Демократ"