Для православних настав час відчути смак до кар'єри

Архів 2005 р.

Не може бути християнської країни без християнської еліти. Делегувати в державні та громадські еліти наших бабусь уже трохи запізно. Туди можна стартувати тільки молодих. Ти хочеш служити Христу? Але це можна робити не тільки в рясі. Стань добротним професіоналом, досягни успіху заради Христа, а не заради номенклатурних благ. І той вплив, що його ти згодом зможеш набути, спрямуй на користь свого народу і Церкви.

Такою має бути вимога до будь-якої православної людини: хочеш допомогти Церкви – стань професіоналом. Не в сенсі "професійним патріотом", а в сенсі – професіоналом у своїй світській праці.
Якщо православна дитина вчиться на трійки – вона дає привід ти свою віру - мовляв, вона тому і вірить, що нічого не знає! Православний учитель має бути найкращим у школі (ну хоча б – найдобрішим та усміхненим!), а православне перо – найкращим у газеті.

Чому прилаштовуватися під смаки і думки старих – не соромно, а от говорити мовою, цікавою молоді, негоже? У церковних виданнях можна знайти величезну кількість викриттів тих чи інших сторін молодіжної культури. Але якщо людина викриває одні єресі та не помічає інші, то виникає питання про те, чи можна довіряти її духовній чутливості або чесності.

Ну ж бо, борці з "православним роком", промовте слівце про "православних короїдів"! Чи вважаєте ви нормальним, що наші парафіянки в буквальному значенні з'їдають ялинки, котрі стояли в храмах на Різдво, й берізки, що прикрашали церкви на Трійцю? Чи не шокує вас, коли в церковних крамницях ви бачите "набори прочанина", які складаються з флакончика із "землею з могили преподобного..." і флакончика з "водою з могили преподобного..."? Ці гробокопальницькі субстанції творці "паломницького бізнесу" рекомендують не просто принести додому, а з'їсти й випити, додаючи потихеньку до домашнього супу.

А скільки терпимості виявляють церковні люди, коли мова йде про сильних світу сього! Однак зробити крок назустріч нашим таки дітям чомусь вважається неприпустимим!

Погано, що і прицерковлені чиновники увібрали цей дух, при цьому плутаючи консерватизм із консервами. Приміром, у березні 2003 року був з'їзд православної молоді, й один держчиновник виголосив промову, де була фраза, яка мене просто приголомшила: "Наша Православна Церква завжди цементувала наш народ". Боже, ну що за манера все живе цементом заливати! Я ж бо, наївний, завжди вважав, що цементуванням народу займається сицилійська мафія. Христос натомість уподібнював Церкву не цементу, а дріжджам, які змушують тісто бродити, дихати! Вона – революційний елемент, елемент шумування, закваска, яку кидають у тісто, щоб змусити його жити, дихати.

Так само і православної країни не буде, якщо з наших дітей ми не зможемо виховати православних людей, котрі могли б, маючи глибокі знання в сучасній культурі й техніці, зробити заради віри своєї, заради народу свого успішну соціальну кар'єру. Потрібні православні еліти. Православні депутати, економісти, міністри, бізнесмени, вчителі, журналісти тощо. Виходить, православним людям треба прищеплювати смак до успіху, до життя, до творчості, до кар'єри.

Характерно, що з боку нам підказують: "Ваша справа – працювати серед інвалідів". От беріть дітей із хворобою Дауна – це ідеальне місце для християнської педагогіки. Хоч би до якої єпархії приїхав, усюди чуєш, що два-три священики працюють із зоною (і низький уклін їм за це). Але на питання: "А чи є у вас священики, котрі працюють з університетами?" – позитивну відповідь почуєш значно рідше...

Ну уявіть собі, що було б із Церквою, якби апостоли розійшлися по старечих притулках! Апостоли, тобто меншість у язичницькому морі, не йшли до бомжів. Апостоли не працювали з п'яницями. Повернути всю Церкву до роботи з маргінальними елементами – це найстрашніше, що може зараз відбутися з Церквою. А саме в цей бік нас ретельно підштовхують: ідіть до маргіналів і маргіналізуйтеся разом з ними.

Треба йти в кращі школи і кращі університети.
Не треба замуровувати Церкву в минулому.

Діакон Андрій Кураєв (переклад українською)

Архів 2005 року
Газета "Християнський Демократ"