DataLife Engine > Книги > Держава і Церква: нові реалії відносин

Держава і Церква: нові реалії відносин

Архів 2010 рік

Проголошення незалежності України дозволило церквам і релігійним організаціям розгорнути свою діяльність, спрямовану на духовне відродження українського суспільства та впровадження у повсякденне життя високих християнських духовних цінностей.

На сьогодні є всі підстави говорити не лише про зростання кількості релігійних організацій в Україні, але, що є дуже важливим, про якісне посилення суспільно значимого служіння Церкви. Нині церкви і релігійні організації звершують не тільки духовну опіку своїх вірних, але напрацьовують, а точніше – відроджують досвід активної присутності в освітній сфері, у сфері душпастирського служіння у Збройних Силах і правоохоронних структурах, установах пенітенціарної системи, сприяють соціальній реабілітації нарко- та алкогольнозалежних осіб, надають різнобічну благодійну допомогу малозабезпеченим верствам населення, сприяють оздоровленню дітей і молоді тощо. Церква взяла на себе частину відповідальності за морально-етичний стан суспільства, охоплюючи своїм впливом по суті всі сфери громадського життя, і надає суттєву допомогу державі у соціальній сфері.

Така суспільно важлива діяльність Церкви знаходить розуміння з боку нинішнього Уряду, який вбачає одним із своїх пріоритетних завдань забезпечення свободи совісті для усіх громадян та створення належних умов для діяльності релігійних організацій.
Уряд на сьогодні опрацьовує партнерську модель відносин між Державою і Церквою. Свідченням цього є надзвичайно плідний діалог представників Церкви та влади на зустрічах Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Прем’єр-міністром України Ю. Тимошенко у квітні 2008 та липні 2009 рр., а також під час окремих зустрічей Юлії Володимирівни з керівниками церков, спільне обговорення та пошук під час цих зустрічей механізмів подальшої гармонізації державно-церковних відносин.

Важливим є те, що на відміну від зустрічей представників церков і релігійних організацій з нинішнім Президентом України або представниками інших політичних сил, які не мали якихось практичних наслідків, діалог представників церковної спільноти з Ю.В. Тимошенко має продовження в конкретних діях Уряду щодо вирішення поставлених представниками Церкви питань.
За останні два роки Урядом під керівництвом Ю. Тимошенко зроблено багато для розв’язання важливих для церковної спільноти питань, які до того не вирішувалися роками.

Так, завдяки конкретним крокам Уряду, церквам і релігійним організаціям:

• надано право безкоштовного і постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності (до цього релігійні організації могли отримати землю лише на правах оренди, а розміри нарахованої орендної плати змушували їх у багатьох випадках взагалі відмовлятися від відповідних земельних ділянок);
• надано можливість набуття в оренду земельних ділянок та об’єктів державної і комунальної власності без застосування конкурсних процедур (які ставили релігійні організації у нерівні умови з комерційними структурами);
• встановлено розмір плати за газ на рівні тарифів, передбачених для населення (а не для комерційних установ, як це було досі, попри те, що діяльність релігійних організацій не є прибутковою, а самі вони існують за рахунок пожертв своїх вірних);
• звільнено від сплати за знесення зелених насаджень при виділенні їм земельних ділянок для будівництва культових та інших необхідних споруд (а розміри таких нарахувань сягали 5 млн гривень, що навіть перевищувало вартість самого будівництва).

Урядом і представниками урядової коаліції у Верховній Раді України на розгляд Парламенту внесено законопроекти щодо:
• надання релігійним організаціям права на заснування загальноосвітніх навчальних закладів (що створить необхідні умови для реалізації громадянами конституційного права на виховання власних дітей згідно зі своїми духовними та моральними переконаннями);
• щодо встановлення мораторію на відчуження державними органами та органами місцевого самоврядування об’єктів колишньої церковної власності (ухвалення цього законопроекту є дуже важливим, оскільки це покладе край частим випадкам продажу місцевими радами колишніх церковних споруд комерційним структурам та приватним особам замість повернення релігійним організаціям);
• щодо звільнення від сплати податку на додану вартість операцій із ввезення до України Біблій (що має сприяти розповсюдженню Слова Божого).

Урядом активізовано процес повернення релігійним організаціям колишньої церковної власності. Для цього при Кабінеті Міністрів України утворено Комісію з питань забезпечення прав релігійних організацій під головуванням Віце-прем’єр-міністра України. При цьому повноваження Комісії не обмежуються питаннями повернення колишнього церковного майна. Вона покликана стати постійно діючим органом, відповідальним за вироблення конкретних кроків у контексті гармонізації державно-церковних відносин. Важливим є те, що до її складу входять як керівники міністерств і відомств, так і повноважні представники церков і релігійних організацій.

Крім того, за дорученням Уряду ради з питань співпраці з церквами і релігійними організаціями створено при багатьох міністерствах і відомствах. Так, на сьогодні такі ради активно діють при Міністерстві освіти і науки, Міністерстві охорони здоров’я, Міністерстві оборони. Відбувається формування таких рад при Міністерстві у справах сім’ї, молоді і спорту, Міністерстві закордонних справ, Державному комітеті з питань телебачення і радіомовлення. Ради розглядаються як майданчики для постійного діалогу представників церков і відповідних відомств для налагодження ефективної співпраці між ними у відповідних сферах. Крім того, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі та Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій уклали між собою угоду про співпрацю.

Здійснюються практичні кроки щодо впровадження душпастирського служіння у Збройних Силах України та установах пенітенціарної системи.

Прийнято рішення про підготовку Національною телерадіокомпанією спільно із Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій передач щодо діяльності релігійних спільнот в Україні та розміщення цих програм на державних телеканалах.
Опрацьовується механізм державного визнання богословської освіти, урівнення в правах студентів і викладачів духовних навчальних закладів з відповідними категоріями осіб державних і приватних закладів освіти. За підтримки Уряду відбувається подальше впровадження викладання основ християнської етики у загальноосвітніх навчальних закладах. Нині таке викладання звершується у 30 відсотках від загальної кількості шкіл. Число загальноосвітніх навчальних закладів, охоплених таким викладанням, лише за останній рік зросло майже на 10 відсотків.

Зазначене досить промовисто свідчить про увагу Уряду до питань відродження духовності українського суспільства. Причому ця увага є не декларативною, не лише словесною, а такою, що реалізується у конкретних справах. Важливим кроком відносно духовного і морального оздоровлення українського суспільства стала заборона грального бізнесу в нашій країні.

Ще раз наголосимо, що йдеться про розв’язання питань, які залишалися без уваги роками. Так питання стосовно надання церквам права безкоштовного постійного землекористування постало ще 2002 року, а було вирішено тільки у січні 2009 р. Так само питання щодо встановлення для релігійних організацій розміру плати за газ на рівні тарифів, передбачених для населення, звільнення ввезення духовної літератури від сплати ПДВ не вирішувалися роками і здобули свого розв’язання тільки за нинішнього Уряду. При цьому вирішенню питань, насамперед «газовому» та щодо заборони грального бізнесу, чинився відчайдушний спротив з боку політичних опонентів Уряду, а також з боку тих, для кого «мамона» є важливішою категорією порівняно із духовністю. Лише зазначимо, що після ухвалення у вересні 2009 р. урядового рішення стосовно газу для релігійних організацій на місцях чинився відвертий саботаж з боку газопостачальних компаній, доходило навіть до відключення храмів від газопостачання. І це напередодні опалювального сезону! При цьому саботажники знайшли підтримку у політичних опонентів Уряду, зокрема і тих, хто на словах так ратує за духовність нації.

Говорячи про кроки Уряду відносно подальшої гармонізації державно-церковних відносин, варто наголосити, що зазначені питання перебувають на особистому контролі Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко, а практичні дії стосовно їх розв’язання стали можливими завдяки її особистому втручанню. Це є наслідком щирих духовних переконань Юлії Володимирівни.

Активна участь у розбудові партнерських відносин між Державою і Церквою належить представникам Християнсько-Демократичного Союзу.

Так народні депутати України – представники ХДС В.Стретович та В.Марущенко доклали багато зусиль задля: надання релігійним організаціям права постійного землекористування та права на набуття в оренду об’єктів державної і комунальної власності без застосування конкурсних процедур; можливості сплачувати за газ на рівні тарифів, передбачених для населення; звільнення ввезення до України богослужбової літератури від сплати ПДВ. Депутати є співавторами законопроекту стосовно надання релігійним організаціям права на заснування загальноосвітніх навчальних закладів.

Крім того, В. Марущенко є автором законопроекту щодо дотримання таємниці сповіді та урівнення в правах студентів і викладачів духовних навчальних закладів із студентами та викладачами приватних закладів освіти.

Саме представниками ХДС було ініційовано створення Громадської ради з питань співпраці з Церквами і релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України, яка поклала початок створенню аналогічних рад при інших міністерствах і відомствах. На сьогодні ця рада, очолювана першим заступником голови ХДС народним депутатом України В.Марущенком, активно сприяє подальшому впровадженню викладання основ християнської етики у загальноосвітніх навчальних закладах, виробленню механізму державного визнання богословської освіти тощо.

Завдяки зусиллям представників ХДС забезпечено діяльність такої ради при Міністерстві оборони, що займається впровадженням практичного механізму забезпечення душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України.

До цього варто додати і десятки депутатських звернень представників ХДС у Парламенті, спрямованих на розв’язання нагальних питань релігійних інституцій, сприяння їм у суспільно важливій діяльності, захист права на свободу совісті громадян України.

Активну участь у забезпеченні гармонізації державно-церковних відносин бере Державний комітет України у справах національностей та релігій, очолюваний заступником голови ХДС Ю. Решетніковим.

І Уряд, і Християнсько-Демократичний Союз переконані, що відносини між Державою і Церквою мають бути партнерськими та сприяти їхній співпраці в інтересах розбудови Української держави та облаштування нашого суспільства. Саме таке розуміння вони втілюють у своїх практичних кроках, усвідомлюючи їхню важливість як для поновлення історичної справедливості та остаточного подолання наслідків репресивної політики радянського режиму щодо релігії та Церкви, так і для майбутнього України.

Архів 2009 року
Газета "Християнський Демократ"



Вернуться назад