Три моделі “стимул-реакція”: дуалізм-інтеракціонізм, матеріалізм, епіфеноменалізм

Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я

До попереднього розділу: Стратегія матеріалізму: заперечення або ігнорування свідомості як суб’єктивності

Коли ми говоримо про відчуття, емоції, думки та поведінку людини, маємо розрізняти:

1) фізичні процеси в нервовій системі та мозку людини, які матеріаліст вважає відчуттями, емоціями, думками, а дуаліст частково відповідальними за відчуття, емоції, думки та відповідну помилкову реакцію, – назвемо їх сигнально-регулятивними фізичними процесами (СРФП);
2) відчуття, емоції, думки як суб’єктивні переживання та психічна активність (СПМА);
3) поведінкову реакцію, яку можливо спостерігати ззовні (ПР).

З точки зору дуалізму, суб’єктивні переживання взаємодіють з сигнально-регулятивними фізичними процесами і опосередковують їх вплив на поведінкові реакції. Загальна схема виглядатиме так:

'Три

З точки зору матеріалізму сигнально-регулятивні фізичні процеси безпосередньо викликають поведінкову реакцію:

'Три

Але в такому випадку для суб’єктивних переживань (того ж самого болю не просто як ланцюжка фізичних рухів, що належить до СРФП, а як того, що мають на увазі люди, коли говорять “мені боляче”) просто не залишається ніякого місця. Будь-який можливий опис фізичних процесів буде просто описом рухів різних фізичних часточок, в якому не буде найменшого натяку на суб’єктивні переживання. Часточки просто рухаються, змінюючи швидкість та траєкторію руху в результаті чисто автоматичних взаємодій за законами фізики. Суб’єктивні переживання опиняються “за бортом” будь-якого можливого опису, який обмежується самими лише фізичними процесами. А оскільки з точки зору матеріалізму нічого іншого, крім фізичних процесів, не існує, то це означає, що усе те, що усі нормальні люди називають (і завжди називали) відчуттями, емоціями, мисленням просто ігнорується, не помічається в матеріалістичній перспективі. В логічно послідовній матеріалістичній картині світу для них просто немає місця. (Звичайно, матеріалісти можуть вживати слова “відчуття”, “емоція”, “мислення”, але зовсім в іншому смислі, – так само, як я можу називати кішку собакою.)
Уявіть собі світ, в якому живуть істоти, що мають точно такі тіла, як у нас, і що поводяться так само, як ми, але при цьому абсолютно нічого не відчувають і не усвідомлюють: в їх тілах і з їхніми тілами усе відбувається автоматично за законами фізики, без ніякого відчування й усвідомлення – це і буде єдина можлива логічно послідовна матеріалістична картина світу.

Існує ще третя альтернатива, яку називають епіфеноменалізм. Епіфеноменалісти визнають, що свідомість (суб’єктивні переживання) існує і є чимось крім фізичних структур та процесів, але в той же час дотримуються теорії фізичного детермінізму, теорії про каузальну (причинно-наслідкову) повноту фізичного. Це означає, що хоча суб’єктивні переживання й існують, вони ні на що у фізичному світі не впливають. Зокрема, вони ніяким чином не впливають на поведінку людини. Усі рухи людського тіла (і всередині людського тіла) детерміновані фізичними взаємодіями за законами фізики:

'Три

Навряд чи така альтернатива більш прийнятна, аніж матеріалізм. Якщо наші відчуття, емоції й думки ніяк не впливають на нашу поведінку, то вони втрачають більшу частину свого сенсу. Виходить, що я, наприклад, не можу нічого зробити тому, що я так хочу; усе, що я роблю, я роблю автоматично, а бажання виникає також автоматично як побічний ефект. Якщо я пишу цей текст, то не тому, що мене цікавить певна проблема і в мене є якісь думки, які я вважаю вартими висловлення, а тому, що пальці моїх рук рухаються автоматично за фізичними законами, а мої думки й інтереси виникають просто паралельно з цим і ні на що не впливають. Я також не маю підстав вважати, що інші люди мають свідомість, бо вони поводилися б точно так само, якби цього “епіфеномену” – свідомості, у них не було...

До наступного розділу: Варіації на тему: тіло та Я

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии