Золото – жовтий метал?

Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я

До попереднього розділу: Концептуалізм проти теорії природних видів Кріпке

Кант писав, що висловлювання “Золото є жовтим металом” є аналітичною (≡апріорною) істиною. Це означає, що факт, що золото є жовтим металом, є не емпіричним (отриманим з досвіду: спочатку нам дана якась речовина, про яку ми знаємо, що вона є золотом, незалежно від наявності таких властивостей як жовтизна та металічність; ми не знаємо, чи є ця речовина жовтою і чи вона є металом, і з’ясовуємо це в процесі подальших досліджень), а концептуальним – тобто жовтизна та металічність належать до самого смислу поняття золота; слово 'золото' означає жовтий метал. А отже, будь-яку річ, яка не є жовтим металом, неправильно називати золотом. Вона не є золотом за визначенням.

Можна заперечити, що відповідно до наукового розуміння поняття золота (золото – це речовина, що складається з певного типу атомів) це не так. Але це заперечення можна відхилити на тій підставі, що воно не стосується того, що Кант мав на увазі. Слово 'золото' в донауковому смислі означало не зовсім те саме, що це ж слово означає в науковому смислі. Тож те (дещо з того), що було золотом в одному, донауковому смислі (який і мав на увазі Кант), може виявитися не золотом в іншому, науковому смислі. Ситуація тут така сама, як і у випадку з китами й рибами: кит не є рибою в сучасному науковому смислі слова 'риба', але якщо використовувати слово 'риба' в донауковому смислі (як ми розуміли його в дитинстві і як воно розумілося майже усіма людьми до вироблення сучасної наукової біологічної класифікації), то у цьому смислі кит є рибою.

Можна також зауважити, що ми розуміємо (в повсякденному вжитку, ненауково) слово 'золото' як таке, що означає не просто жовтий метал. Вживаючи слово 'золото', ми маємо на увазі деякий жовтий метал, а не будь-який жовтий метал. Повсякденне поняття золота не означає, що не існує ніяких інших жовтих металів, крім золота. Але це не суперечить тому, що мав на увазі Кант. Висловлювання Канта означає лише, що поняття золота містить в собі такі ознаки як жовтизна та металічність поряд з іншими ознаками, які можуть відрізняти золото від інших жовтих металів. Повне визначення золота буде не “Золото – це жовтий метал”, а “Золото – це жовтий метал, який … ”, − замість '...' слід підставити усі ті властивості, за якими золото відрізняють від інших жовтих металів (наприклад, величину питомої ваги золота).

Кріпке робить інше заперечення. Він пропонує такий уявний експеримент. Уявімо, що золото насправді не жовте, а лише видається жовтим внаслідок якоїсь оптичної ілюзії, що зумовлена, наприклад, якоюсь специфічною оманотворчою властивістю земної атмосфери. Уявімо, що в якийсь чудовий день ця властивість атмосфери зникла, і ми виявили, що насправді усе те, що ми звичайно називаємо золотом, має блакитний колір. Чи сказали б ми, що це – не золото? Чи написали б усі газети, що, як виявилося, золота насправді не існує? Напевно, ні. Ми сказали б, а газети написали б, що, як виявилося, золото має не жовтий, а блакитний колір. На думку Кріпке, (згідно з його теорією природних видів) причина в тому, що ми вживаємо слово 'золото' не в дескриптивному смислі ('жовтий метал ...'), а в смислі 'ось-ця речовина' − речовина, яка має ті ж сутнісні властивості, що й більша частина усього того, що історично називали золотом, якими б не були насправді її властивості.

Проте навіть якщо ми погодимося з результатами запропонованого Кріпке уявного експерименту, ми легко можемо дати їм зовсім іншу, концептуалістську інтерпретацію – з точки зору кластерної теорії. Вона дає зовсім інше пояснення щодо того, чому ми ймовірно продовжуватимемо називати цю речовину золотом, навіть якщо виявиться, що насправді вона є блакитною, а не жовтою. Ми продовжували б називати її золотом не тому, що слово 'золото' означає якусь псевдоконкретну “ось-цю речовину”, якими б не були насправді її властивості, а тому, що поняття золота насправді не передбачає жовтизну як необхідну властивість – є інші властивості, які ми асоціюємо зі словом 'золото', і які разом в наших уявленнях про золото мають значно більшу вагу, аніж жовтизна. Вирішальним є те, що ці властивості важливіші, аніж жовтизна, для різноманітних цілей, в яких ми використовуємо золото; вони важливіші з точки зору того, що з золотом можливо і зручно робити. Кант помилявся: жовтизна не є настільки важливою складовою повсякденної концепції золота (уявлень про золото), щоб бути її невід’ємною складовою. Але, всупереч Кріпке, це зовсім не означає, що ця повсякденна концепція золота (уявлення про золото) не утворюється різноманітними властивостями. Вона утворюється ними, хоча й у доволі складний, неоднозначний, “розмитий” спосіб, який робить неможливим повне, точне, однозначне схоплення смислу повсякденного поняття золота (так само, як і інших повсякденних понять) у визначенні, − через множину якісних асоціацій та інтуїтивні оцінки їх важливості.

Кріпке не погоджується з такою інтерпретацію. З його точки зору (відповідно до теорії природних видів), навіть якби виявилося, що усі властивості тієї (псевдоконкретної, “ось-цієї”) речовини, яку ми називаємо золотом, зовсім не такі, як людям досі здавалося, зовсім не відповідають звичним людським уявленням про золото, то ми все одно будемо називати її золотом. Так це чи ні, ми спробуємо з’ясувати після наступного, спорідненого прикладу.

До наступного розділу: Тигри

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии