Теоретико – прикладні аспекти захисту інтелектуальної власності суб»єкта господарювання

Перспективи розвитку України у європейському просторі, набуття чинності нових нормативно-правових актів з питань захисту прав інтелектуальної власності обумовлює необхідність оновленого погляду на систему економічної безпеки підприємств, і перш за все, охорони об’єктів права інтелектуальної власності. Це має логічне пояснення, оскільки володіння правами інтелектуальної власності забезпечує національну безпеку країни та міцність конкурентних позицій в набагато більшому ступені, ніж виробництво товарів і послуг, та має в умовах світової економічної кризи найвищу цінність. В сучасних економічних відносинах, основними принципами яких є інформація та знання, інтелектуальна власність є важливим ресурсом суб»єкта господарювання, що забезпечує стабільний інноваційний розвиток та ряд конкурентних переваг. Більшість сучасних підприємств - лідерів мають у своєму активі нові технології, знання, торгові марки. В умовах жорсткої конкуренції впровадження нових наукомістких технологій виробництва, створення нових продуктів є необхідною передумовою для забезпечення стійких конкурентних позицій на ринку, дає можливість обмежити коло конкурентів та забезпечувати лідерські позиції у завойованому сегменті ринку. Це вимагає від фахівців з економічної безпеки здатності орієнтуватися в таких нових областях діяльності, як організація захисту об’єктів права інтелектуальної діяльності. Недостатньо досліджені питання щодо ідентифікації загроз, небезпек та ризиків в діяльності вітчизняних підприємств та необхідність розробки практичних рекомендацій щодо організації захисту інтелектуальної власності обумовлюють створення систем захисту інтелектуальної власності в системі економічної безпеки суб»єкта господарювання. Метою створення цих систем є обґрунтування наукового підходу до організації захисту інтелектуальної власності в системі економічної безпеки підприємства та розробці практичних рекомендацій її реалізації в сучасних умовах господарювання, а також теоретико-методичні та прикладні підходи до організації захисту інтелектуальної власності в системі економічної безпеки. Теоретичною та методичною основою захисту інтелектуальної власності є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економічні закони та закони суспільного розвитку, а також наукові праці відомих вчених в галузі інтелектуальної власності, охорони та управління інтелектуальної власності, з питань забезпечення економічної безпеки підприємництва. Для захису інтелектуальної власності суб»єкта господарювання використовують загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема, таких методів : аналізу і синтезу, спостереження, порівняння, узагальнення та формалізації – для аналізу понятійного апарату та існуючих підходів до захисту інтелектуальної власності, розробки системи захисту інтелектуальної власності підприємства та її економічної оцінки; експертних оцінок – для визначення питомої ваги показників оцінки системи захисту інтелектуальної власності підприємства; аналізу ієрархій – для розробки механізму прийняття рішень у процесі захисту портфелю об’єктів інтелектуальної власності підприємства; логічного і історичного аналізу; системного підходу та економічного аналізу; причинно-наслідкового та функціонального аналізу при дослідженні підприємства та його системи захисту інтелектуальної власності; Практичне значення полягає втому що сформульовані теоретико - методичні положення та запропоновані практичні рекомендації є основою для удосконалення процесу захисту інтелектуальної власності суб»єкта господарювання. Методичні підходи до прийняття рішень щодо напрямів захисту інтелектуальної власності, сприятимуть досягненню оптимального складу портфеля інтелектуальної власності суб»єкта господарювання та підвищенню ефективності його використання. Отже, методичні рекомендації по захисту інтелектуальної власності суб»єкта господарювання дають можливість виконання достовірного аналізу системи в цілому та виявлення тих складових, що викликають зниження ефективності функціонування системи та потребують удосконалення.