Правозахисники та колишні політичні в’язні проти того, щоб них використовували в політичних ігрищах. Черговим приводом для цієї заяви стали інтриги проти тих хто свого часу всіма силами підтримував визвольний демократичний рух, ризикував сам попасти під репресії кримінального режиму.

Так під приціл «чорного піару» потрапила Смірнова Мирослава, голова Києво-Святошинської районної державної адміністрації – один з тих нечисленних чиновників такого рангу в Київський області, про якого неможливо згадати хоч якийсь компромат. Саме тому, учасники демократичного опору, які не словом, а ділом довели свій авторитет (пройшли через переслідування та тюрми режимів Кучми та Януковича) висловлюють своє обурення тим, що їхнє ім’я намагаються використати в брудних політичних оборудках.

Ляхович Григорій Петрович, український громадський діяч, правозахисник, наймолодший політв’язень «України без Кучми» про Смірнову Мирославу Михайлівну, голову Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

- Останнім часом почала з’являтися обурлива та зовсім неприйнятна, на мій погляд, інформація про Смірнову Мирославу Михайлівну, голову Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області. Особливо прикро, що ці чутки, або кажучи більш коректно – неперевірену інформацію, розповсюджують люди, які мають велику вагу в українському суспільстві – політичні в’язні України.

Я особисто маю до них безпосереднє відношення, оскільки є наймолодшим політичним в’язнем сучасної України. Ще зовсім юним хлопчиною я взяв участь в акції “Україна без Кучми” і був засуджений до тюремного ув’язнення. Проти мене порушили кримінальну справу – за патріотичний настрій та палку любов до України – і засудили.

На фото: Григорій Ляхович (другий справа за гратами) під час судилища над активістами «Україна без Кучми»:



Саме того часу я особисто познайомився із Смірновою Мирославою Михайлівною. Тоді вона теж була зовсім юною – студенткою молодших курсів Національного педагогічного університету ім.. М.П.Драгоманова, де навчалася за спеціальністю вчителя математики.

В ті часи серед небайдужих до майбутнього України студентів вирували патріотичні настрої, ідеї Національного Руху та інших патріотичних організацій, зростало і поширювалось усвідомлення української державності, формувалися настрої протесту проти свавілля існуючої влади. Ці настрої захопили і молоду студентку Смірнову Мирославу, вона з палким ентузіазмом прийняла участь в акціях «Україна без Кучми» та «Повстань, Україно!». Знаю це я із власного досвіду, оскільки саме Смирнова Мирослава, яка тоді не займала ніяких високих посад, а була, і залишається досі, справжньою патріоткою з великим серцем та душею, приносила мені, теж нікому невідомому ув’язненому юнакові, до в’язниці так звані “передачі” – книги, особисті речі, навіть шкарпетки та білизну.

Зараз важко собі уявити сміливість подібного вчинку, оскільки за це вона могла навіть вилетіти з інституту.

Григорій Ляхович та Мирослава Смірнова:



Цей людський, щирий та сміливий вчинок справив на мене надзвичайне враження, оскільки на той час був ледь не єдиною ниточкою, яка пов’язувала мене із зовнішнім світом. Згадка про нього зігріває мені душу і нині, оскільки я знаю, що людина, яка зараз займає відповідальну посаду, прийшла туди шляхом боротьби за щасливе майбутнє України, дорогою щирих та справжніх вчинків, а не проплаченого піару.