Ідеологічні засади християнсько-консервативної течії в Галичині кінця XIX – початку XX ст.


Християнсько-консервативний рух в Галичині кінця XIX ст. – початку XX ст. не був суто галицьким фактом і навіть не суто австрійським, а українською формою загальноєвропейського християнсько-суспільного руху, але зі своїми характерними особливостями. Як і решта подібних рухів у Європі [1] в його основу було покладена соціальна доктрина Католицької Церкви, енцикліки папи Лева XIII. А його суто галицькою особливістю був яскраво виражений національний характер. І, можливо, ще одна особливість – це малочисельність українського християнсько-консервативного руху у порівнянні з іншими подібними національними рухами. У Галичині з багатьох причин він не здобув значної популярності. Але це у свою чергу не означає, що його постулати не знайшли відображення у тодішньому українському суспільному житті Галичини.

Отже, щодо основних постулатів християнсько-консервативного руху в Галичині. Їх можна розділити на такі пункти: національно-політичні, економічно-господарські, культурно-освітні, церковно-релігійні

Хоча одразу необхідно зазначити, що всі вони були настільки тісно перепов'язані, у тому числі в силу історичних причин, що розгляд їх окремо є справою нелегкою.

Реально оцінюючи політичний стан краю, християнські консерватисти розуміли, що по деяких питаннях, насамперед політичної активності, вони не могли належно протиставитись великим українським партіям; окрім того, їх національна програма мало чим відрізнялась від націонал-демократів. Зате їх економічні постулати мали реальні перспективи, як і їх можливості впливати на культурно-освітні справи краю, а також обізнаність і заангажованість у церковно-релігійних питаннях. Маючи в різні періоди різний об'єм впливу в громадсько-політичному середовищі Галичини, а також у віденьських колах, християнські консерватисти відповідно і втілювали в життя свої ідеї.

Національно-політичні постулати

Соціально-економічні постулати

Культурно-освітні постулати

Церковно-релігійні постулати

Примітки:

1. У другій половині XIX ст. в Європі виникли політичні об'єднання, основані на християнській суспільній доктрині. Спочатку вони носили назву християнські соціалісти, протиставляючись марксистському соціалізму. Після енцикліки "Rerum Novarum" (1891) назва змінилась на християнсько-соціальний рух, а незабаром отримав поширення термін християнська демократія. Вперше такий термін був вжитий католицькими письменниками ще на початку XIX століття без чіткого визначення. У 1891-93 рр. виникли перші партії з такою назвою в Бельгії та Франції, а після 1897 р. - в Італії.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии