Подвійний УДАР регіоналів

Місцеві вибори є прекрасною можливістю для Партії регіонів аби остаточно узурпувати владуПопри те, що через низку непопулярних рішень уряду Азарова, через які зросли ціни на газ, комуналку і продукти харчування, рейтинг Партії регіонів відчутно впав від початку цього року, у регіоналів все ще є непоганий шанс остаточно захопити владу на місцях після цьогорічних виборів. Для цього Партія регіонів має кілька «домашніх заготівок». Одна з них – повернення до так званої «змішаної системи» виборів. Вона дозволить ПР у тих регіонах, де її рейтинг ніколи не перевищував 5%, отримати солідне представництво за рахунок кандидатів-мажоритарників. Щоправда, розрахунок лише на цю категорію може не дати бажаного результату. По-перше, далеко не всі мажоритарники одразу підуть на співпрацю з ПР. По-друге, частину доведеться підкупити чи то посадами, чи то грішми. Але на всіх посад не вистачить, а після виборів каса регіонів значно скоротиться – можливості основних фінансових донорів «партії Януковича» далеко не безмежні. І це в ПР, очевидно, добре розуміють. Тому вони приготували, як прийнято казати, «план Б». Він полягає в тому, щоб запропонувати суспільству якомога більше нібито нових партій із «незаангажованим» керівництвом, які, однак, врешті-решт стануть покірними сателітами Партії регіонів. І таких партій є чимало. Щоб наші виборці, проголосувавши за сателітів ПР, не залишилися після виборів біля розбитого корита, ми озвучимо декілька найбільш впливових непарламентських сил, які мають шанси «зачепитися» на місцевому рівні і увійти в союз з «регіоналами». «Сильна Україна» – сильна влада«Сильна Україна» – очевидний союзник Партії регіонів. Лідер партії Сергій Тігіпко є членом уряду Азарова, неодноразово виступав за співпрацю з чинною владою. Переважна більшість кандидатів у депутати на місцях – маловідомі бізнесмени, які банально прийшли захищати або лобіювати інтереси своєї справи. А це найкраще вдасться, якщо вони будуть «на коротку ногу» з владою. Розраховувати на те, що «Сильна Україна» на місцях буде мати якусь окрему позицію, не доводиться – її лідер та керівники місцевих осередків зліплені з того ж прагматично-номенклатурного тіста, що й переважна більшість членів Партії регіонів.«Зелені» на підхваті у «синіх»Ця політична сила почала активно піарити себе ще навесні. Бігборди із зображенням її лідера заполонили вулиці міст і містечок України. Було видно, що у цієї партії є серйозні амбіції на місцевих виборах, а також – достатня фінансова база. Очільник партії – виходець з Донбасу Олександр Прогнімак, свого часу - депутат Київради від Партії регіонів, колишній офіцер спецназу, – фігура в українському політикумі досі маловідома, за кілька місяців став частим гостем на шпальтах різноманітних видань, в Інтернеті та на телебаченні. Позитивом партії є безумовно той фактор, що вона є в ідеологічному сенсі нейтральною – мовляв, ми не «біло-сині», не «помаранчеві», ми – «зелені». Але от цікава обставина: в країнах Європи основними фінансистами різних подібних партій є представники великого капіталу, власники підприємств, які цю ж саму екологію і забруднюють. Дещо подібне спостерігається і в Україні. Коли в 1998 Партія зелених України (ПЗУ інша партія – це не «Зелені», - прим. авт.) потрапила до парламенту, то одразу ж стала слухняною маріонеткою в руках прокучмівської більшості. Теж саме, очевидно, буде вже із «Зеленими» - Прогнімак зі своєю партією напевне знайде спільну мову із земляками з Донбасу, які стоять на чолі ПР. Бо ідеологічних розбіжностей у колишнього офіцера радянського спецназу з «регіоналами» в принципі не буде. А задача «Зелених» на цих виборах – розпорошити електорат опозиційних сил, що ні в якому разі не підтримає ПР.Янукович і ко завдають УДАРу по опозиціїАле найбільш ефективним союзником Партії регіонів у боротьбі з опозицією, напевне, стане партія відомого боксера Віталія Кличка – УДАР. Її лідер має імідж «помаранчевого», демократичного політика, що в 2004 році відкрито виступив на підтримку Віктора Ющенка. Потім разом із Порою і ПРП прорвався до Київради, у 2008 році вже з Народним Рухом організував блок свого імені, який активно протиставляв себе київській владі на чолі з Черновецьким. Одним словом, за Кличком-старшим міцно закріпився імідж демократичного, проєвропейського політика. Але то лише на перший погляд. Достатньо поглянути було на команду чемпіона світу з боксу, аби зрозуміти, що її мета – займатися тим самим, чим досі активно займались їхні політичні опоненти: використовувати владні важелі для реалізації своїх бізнес-інтересів. Представництво Блоку Кличка в Київраді складається з різного роду «бізнесюків» та їх родичів. І найбільш очевидним свідченням схильності «команди» Кличка до конформізму щодо діючої влади є голосування за ліквідацію в Києві місцевих рад, інспіроване керівником КМДА О.Поповим. Тоді, нагадаю, вся фракція «кличківців» підтримала пропозицію регіоналів з ліквідації районів, а отже – і райрад. Схоже, надавши дозвіл новоствореним партіям брати участь у місцевих виборах, регіонали розраховують скористатися такими от псевдо опозиційними партіями, аби повністю прибрати владу до своїх рук. А випадок з Кличком зайвий раз підтвердив тезу про те, що навіть з дуже хорошого спортсмена політик, як з відомо чого куля. До речі, цілком імовірно, що саме Віталій Кличко буде підтриманим ПР як кандидат на посаду київського міського голови. Розрахунок вірний – спортсмени, особливо відомі, зазвичай не схильні приймати слабшу сторону, в даному випадку – опозиції, але готові прийняти пропозицію сильнішого (вданому випадку, влади). Якщо звичайно мова не про шахістів*Нам же, звичайним виборцям, у цій ситуації просто необхідно бути уважними, адже під виглядом «нової демократичної альтернативи» нам знову можуть підсунути чергових політичних маріонеток «біло-блакитної» компанії. *Мова про російського шахіста Гарі Каспарова – одного з лідерів опозиції в РФУВАГА! Редакція АСД залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, авторами яких не є офіційними представниками Агентства.