" Не можу стримати емоції, коли бачу, як деякі мої колеги цілуються з бандитами"
Архів 2005 р.
Мільйони українців чекають від нової влади конкретних справ, чекають, що це справді нова влада. Що новий уряд – це справді нові обличчя, з новим мисленням і новою мораллю. Наскільки це відповідає дійсності? Чому ще не завжди ці надії виправдовуються?
Саме про це сьогоднішня розмова з лідером ХДС, Головою Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимиром Стретовичем.
– Як ви оцінюєте склад нового уряду?
– Я б назвав його урядом сподівань. Поки що нереалізованих. Утім, завзятість, із якою були засукані рукава для врегулювання системної кризи, що спричинила Помаранчеву революцію, обнадіює.
Що стосується персонального складу, то побоювання викликає не стільки міністерський, скільки губернаторський корпус. На керівні посади в областях проникло чимало людей, яким би не у високих кріслах сидіти, а... Особливо якщо згадати їхню діяльність під час президентської кампанії. Втім, наразі вони мають реальний шанс проявити себе з кращого боку, досягши відчутного поліпшення життя регіону вже за сто днів – першого терміну звітності. Чимало залежить від того, чи зможуть вони згуртувати навколо себе колектив, який значно більшою, ніж окремо взятий керівник мірою впливають на стан справ у регіоні.
– Чи проявлялася ваша занепокоєність щодо губернаторів ще на етапі консультацій?
– Звичайно! Я намагався всіляко достукатися до тих, хто розподіляв квоти, розтлумачити ризикованість таких кроків… Одначе керівники вирішили по-своєму.
Призначення стали предметом масштабного компромісу. Не називатиму прізвища тих, чиє керівництво регіонами вважаю недопустимим, оскільки на сьогодні я є членом команди і висловлювати подібні припущення означало б висловлювати недовіру до лідерів, якої я не маю. Ми пливемо в одному човні, не допускаю, що згадані пани гребтимуть в інший бік, однак ті, про кого йдеться, прийшли в політику із бізнесу, де себе певним чином заплямували. Спокуса застосувати в нових умовах старі методи роботи, зокрема, вигоди регіону перетворювати на особисті, може виявитися завеликою.
– Як ви оціните нові призначення влади? І щодо інших призначень, колишніх?
– Президент, прагнучи злагоди і ставлячи своїм завданням консолідувати народ, Україну, пішов на певний компроміс із старими силами, які, відповідно, скористалися цим і „застовпили” свої претензії і права на владу.
Я, учасник Помаранчевої революції, запитую: яким чином Народна аграрна партія була учасником революції? За що з панського плеча їм даруються високі посади в областях? Це не зрозуміло, відповіді немає. Кажуть, що з метою консолідації, тому що лідер партії – спікер, а з ним треба буде вирішувати проблеми. Але це вже не з відкритої політичної площини, а закритої. Ми ж говорили про відкрите суспільство, що все буде прозоро і зрозуміло.
Багато хто запитує, як учорашній організатор просвіти в Україні Кремень став першим заступником Держсекретаря і провадитиме таку саму політику, яку він провадив, за принципом „чего изволите?” Аргументи, ніби протягом останніх місяців питань до нього не було, є трохи натягнутими. А що до того робилося? А хто був головним промоутером, особливо у сільській місцевості, подавлення опозиції? Хто ходив по селах? – Учителі. Хто брав хабарі по тисячі гривень? – Директори шкіл. Де відповідь на це? Відповіді немає.
"Не одному мені – мільйонам зараз серце болить. Коли бачу тих, хто вчора ще давив нас, уставляв дрючки в колеса, а нині вже в перших шеренгах, запевняють, що ніякою опозицією вони не будуть і все нормально – що це? "Ба! Знакомые все лица?"
Дав собі слово, не буду мовчати. Якщо ми боролися за те, щоб змінилися підходи в усьому, в державній політиці, то давайте змінювати. Якщо ні – визнаймо, що ми тільки переставили "доданки" у владі, а сума не змінилася.
І я вже нажив собі ворогів. Не можу стримати емоції, коли бачу, як мої колеги обіймаються з тими, хто вчора керував міністерствами, діяв протизаконно, кримінально, щоб Ющенко не переміг.
Коли я їм кажу, що ви цілуєтеся з бандитами, то на мене ображаються обидва. Цей – за те, що я його звинуватив, що він цілується з бандитом, а той – за те, що я його назвав бандитом. Через третіх осіб мені переказують: „Володю, треба свої емоції стримувати, ти ж юрист”. Саме тому, що юрист і знаю кримінально-правову кваліфікацію дій, котрі вони чинили – не можу стриматися. А сьогодні цим людям щось уже пропонують, кудись їх підсовують, щоб знайти їм тепленьке місце..."
Ми не повинні дати згаснути тому, що почалося 22 листопада. Інакше нас заколишуть, залижуть – і споминай, як звати.
– Отримавши більшість у парламенті-2006, нова влада ризикує створити «путінську» вертикаль влади...
– Не забувайте, що за результатами кампанії також остаточно сформується опозиція. Враховуючи згаданий уже рівень соціальних очікувань, ми не можемо сьогодні спрогнозувати, які оцінки дасть народ через рік. До того ж, не можна нівелювати вірогідність поразки урядової політики. Це може статися з об’єктивних, незалежних від самих політиків причин. Так, напередодні посівної прогнозується підвищення цін на енергоносії. Юлії Володимирівні та її команді буде нелегко…
– Яка ваша позиція щодо майбутніх виборів? Є інформація, що місцеві організації ХДС категорично проти злиття в єдину партію?
– Ця позиція відповідає дійсності. Місцеві організації не хочуть розчинятися в єдиній партії і ставати безликими. Ми переконані, що у новій партії буде дуже багато „перекотиполя”, які натягнули помаранчеві шарфики і лізтимуть заради посад у нову партію. Наші регіони заявляють, що „ми нікуди не підемо”. ХДС має достатній потенціал для самостійного руху вперед.
– Рік тому в інтерв’ю донецькій газеті „Острів” ви сказали, що Ющенко знає, що ви будете до нього в опозиції. Тепер ви досить критично оцінюєте дії нової влади. Ви вже збираєтесь в опозицію?
– Сьогодні не йде мова про опозицію до влади. Навпаки, я хочу підтримати своїми словами чинну владу. У разі якщо хтось захоче відступити від задекларованих принципів, я просто як сторожовий пес демократії, будучи депутатом, не дам цього зробити. Інакше навіщо було проголошувати? Треба було мовчати і не виходити на вибори, не будити неспокій в душах людських. Оскільки це сталося, давайте діяти адекватно. Якщо цього не робиться, то мене теж запитують, оскільки я це говорив, їздив по регіонах: „Чому ви так чините?” Я теж відповідаю за те, що відбулося після Помаранчевої революції. Мене запитують, а я, відповідно, не даю дрімати тим, від кого це залежить. Незручний чоловік, маю свою думку, хочу висловити свою позицію. Я вважаю, що маю на це право.
Нас, ХДС, там, у владі, немає. Ми не отримали жодної посади на жодному рівні. Ніде. Напевне, ми не зручні для багатьох у новій владі. Хочемо, щоб робилося, як у святому письмі, адже ХДС – християнська партія. Очевидно, нинішня влада не має бажання так діяти.
Архів 2005 року
Газета "Християнський Демократ"
Російськомовна версія статті: " Не могу сдержать эмоции, если вижу, как некоторые мои коллеги целуются с бандитами"
Мільйони українців чекають від нової влади конкретних справ, чекають, що це справді нова влада. Що новий уряд – це справді нові обличчя, з новим мисленням і новою мораллю. Наскільки це відповідає дійсності? Чому ще не завжди ці надії виправдовуються?Саме про це сьогоднішня розмова з лідером ХДС, Головою Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимиром Стретовичем.
– Як ви оцінюєте склад нового уряду?
– Я б назвав його урядом сподівань. Поки що нереалізованих. Утім, завзятість, із якою були засукані рукава для врегулювання системної кризи, що спричинила Помаранчеву революцію, обнадіює.
Що стосується персонального складу, то побоювання викликає не стільки міністерський, скільки губернаторський корпус. На керівні посади в областях проникло чимало людей, яким би не у високих кріслах сидіти, а... Особливо якщо згадати їхню діяльність під час президентської кампанії. Втім, наразі вони мають реальний шанс проявити себе з кращого боку, досягши відчутного поліпшення життя регіону вже за сто днів – першого терміну звітності. Чимало залежить від того, чи зможуть вони згуртувати навколо себе колектив, який значно більшою, ніж окремо взятий керівник мірою впливають на стан справ у регіоні.
– Чи проявлялася ваша занепокоєність щодо губернаторів ще на етапі консультацій?
– Звичайно! Я намагався всіляко достукатися до тих, хто розподіляв квоти, розтлумачити ризикованість таких кроків… Одначе керівники вирішили по-своєму.
Призначення стали предметом масштабного компромісу. Не називатиму прізвища тих, чиє керівництво регіонами вважаю недопустимим, оскільки на сьогодні я є членом команди і висловлювати подібні припущення означало б висловлювати недовіру до лідерів, якої я не маю. Ми пливемо в одному човні, не допускаю, що згадані пани гребтимуть в інший бік, однак ті, про кого йдеться, прийшли в політику із бізнесу, де себе певним чином заплямували. Спокуса застосувати в нових умовах старі методи роботи, зокрема, вигоди регіону перетворювати на особисті, може виявитися завеликою.
– Як ви оціните нові призначення влади? І щодо інших призначень, колишніх?
– Президент, прагнучи злагоди і ставлячи своїм завданням консолідувати народ, Україну, пішов на певний компроміс із старими силами, які, відповідно, скористалися цим і „застовпили” свої претензії і права на владу.
Я, учасник Помаранчевої революції, запитую: яким чином Народна аграрна партія була учасником революції? За що з панського плеча їм даруються високі посади в областях? Це не зрозуміло, відповіді немає. Кажуть, що з метою консолідації, тому що лідер партії – спікер, а з ним треба буде вирішувати проблеми. Але це вже не з відкритої політичної площини, а закритої. Ми ж говорили про відкрите суспільство, що все буде прозоро і зрозуміло.
Багато хто запитує, як учорашній організатор просвіти в Україні Кремень став першим заступником Держсекретаря і провадитиме таку саму політику, яку він провадив, за принципом „чего изволите?” Аргументи, ніби протягом останніх місяців питань до нього не було, є трохи натягнутими. А що до того робилося? А хто був головним промоутером, особливо у сільській місцевості, подавлення опозиції? Хто ходив по селах? – Учителі. Хто брав хабарі по тисячі гривень? – Директори шкіл. Де відповідь на це? Відповіді немає.
"Не одному мені – мільйонам зараз серце болить. Коли бачу тих, хто вчора ще давив нас, уставляв дрючки в колеса, а нині вже в перших шеренгах, запевняють, що ніякою опозицією вони не будуть і все нормально – що це? "Ба! Знакомые все лица?"
Дав собі слово, не буду мовчати. Якщо ми боролися за те, щоб змінилися підходи в усьому, в державній політиці, то давайте змінювати. Якщо ні – визнаймо, що ми тільки переставили "доданки" у владі, а сума не змінилася.
І я вже нажив собі ворогів. Не можу стримати емоції, коли бачу, як мої колеги обіймаються з тими, хто вчора керував міністерствами, діяв протизаконно, кримінально, щоб Ющенко не переміг.
Коли я їм кажу, що ви цілуєтеся з бандитами, то на мене ображаються обидва. Цей – за те, що я його звинуватив, що він цілується з бандитом, а той – за те, що я його назвав бандитом. Через третіх осіб мені переказують: „Володю, треба свої емоції стримувати, ти ж юрист”. Саме тому, що юрист і знаю кримінально-правову кваліфікацію дій, котрі вони чинили – не можу стриматися. А сьогодні цим людям щось уже пропонують, кудись їх підсовують, щоб знайти їм тепленьке місце..."
Ми не повинні дати згаснути тому, що почалося 22 листопада. Інакше нас заколишуть, залижуть – і споминай, як звати.
– Отримавши більшість у парламенті-2006, нова влада ризикує створити «путінську» вертикаль влади...
– Не забувайте, що за результатами кампанії також остаточно сформується опозиція. Враховуючи згаданий уже рівень соціальних очікувань, ми не можемо сьогодні спрогнозувати, які оцінки дасть народ через рік. До того ж, не можна нівелювати вірогідність поразки урядової політики. Це може статися з об’єктивних, незалежних від самих політиків причин. Так, напередодні посівної прогнозується підвищення цін на енергоносії. Юлії Володимирівні та її команді буде нелегко…
– Яка ваша позиція щодо майбутніх виборів? Є інформація, що місцеві організації ХДС категорично проти злиття в єдину партію?
– Ця позиція відповідає дійсності. Місцеві організації не хочуть розчинятися в єдиній партії і ставати безликими. Ми переконані, що у новій партії буде дуже багато „перекотиполя”, які натягнули помаранчеві шарфики і лізтимуть заради посад у нову партію. Наші регіони заявляють, що „ми нікуди не підемо”. ХДС має достатній потенціал для самостійного руху вперед.
– Рік тому в інтерв’ю донецькій газеті „Острів” ви сказали, що Ющенко знає, що ви будете до нього в опозиції. Тепер ви досить критично оцінюєте дії нової влади. Ви вже збираєтесь в опозицію?
– Сьогодні не йде мова про опозицію до влади. Навпаки, я хочу підтримати своїми словами чинну владу. У разі якщо хтось захоче відступити від задекларованих принципів, я просто як сторожовий пес демократії, будучи депутатом, не дам цього зробити. Інакше навіщо було проголошувати? Треба було мовчати і не виходити на вибори, не будити неспокій в душах людських. Оскільки це сталося, давайте діяти адекватно. Якщо цього не робиться, то мене теж запитують, оскільки я це говорив, їздив по регіонах: „Чому ви так чините?” Я теж відповідаю за те, що відбулося після Помаранчевої революції. Мене запитують, а я, відповідно, не даю дрімати тим, від кого це залежить. Незручний чоловік, маю свою думку, хочу висловити свою позицію. Я вважаю, що маю на це право.
Нас, ХДС, там, у владі, немає. Ми не отримали жодної посади на жодному рівні. Ніде. Напевне, ми не зручні для багатьох у новій владі. Хочемо, щоб робилося, як у святому письмі, адже ХДС – християнська партія. Очевидно, нинішня влада не має бажання так діяти.
Архів 2005 року
Газета "Християнський Демократ"
Російськомовна версія статті: " Не могу сдержать эмоции, если вижу, как некоторые мои коллеги целуются с бандитами"
Вернуться назад