"Паркан". Прем’єра нового вірша Дмитра Павличка

Прем’єра нового твору відомого українського поета Дмитра Павличка.
Дякуємо метру за можливість читачів сайту АСД першими ознайомитись з його новим віршем, приводом для написання якого стали події біля Верховної Ради

Паркан

Спав, як мрець, уночі депутатів синкліт,
Коли раптом згори, із туманного неба
Впав на землю паркан, чортом кований пліт,
Й саме там він упав, де була в нім потреба.
А потреба була, бо ж підходять раби
До саміських дверей урядового дому…
І диявол почув депутатів мольби –
Парканцем їх закрив од зневаги й погрому.
А раби знов ідуть, і ламають паркан
Шмат старої тюрми і в’язниці нової
Та не видно вогню, не гуркоче вулкан,
Тільки в’ється димок, наче шовку сувої.
А люцифер-хитрун, як донецький москаль,
Їм крушити дає переплескані леза.
І здається рабам, що потрощена сталь –
То здобуті права, то нова Марсельєза.
І, додому йдучи, тихне люта юрма,
Тин зламала й тепер вже нічого не хоче.
Та встає той паркан, своє місце займа,
А згори вельзевул поглядає й регоче.
Що потрібно рабам? Більше пенсій і все?
Ні, неправда, вони ще жадають розплати,
Як назавтра паркан з неба дідько знесе,
Вони вийдуть, як стій, щоб його розламати!

7.ХІ.2011 р.
Дмитро Павличко