Сергій Нікітов: «Не плачмо в жилетку, а просто берімо і працюймо»

Архів 2004 р.

ХДС активно нарощує свою присутність у регіонах. З якими проблемами стикаються активісти християнської демократії, які настрої в масах напередодні президентських виборів – про це наша розмова із Сергієм Нікітовим, заступником голови Сумської обласної організації партії ХДС, головою Конотопської міської парторганізації ХДС і керівником районного штабу блоку "Наша Україна".

– Сергію Георгійовичу, як голова конотопської організації ХДС і районного штабу блоку "Наша Україна", охарактеризуйте політичну ситуацію на Сумщині.

– Не секрет, що політика прямо залежить від економіки і добробуту громадян. Це аксіома.

Говорити про якийсь показник розвитку промисловості та сільського господарства області сьогодні просто смішно. Реальна картина ретельно приховується і ретушується владою. Правдива оцінка економіки дуже рідко проникає на сторінки газет. Так, приміром, газета "Сумщина" від 24.01.2004 р. пише про ситуацію в Білопольському районі: "Проблемою з проблем залишається зменшення поголів'я великої рогатої худоби при відгодівлі корів, свиней. За рік тут недораховуються більш як 2000 голів худоби." Які тут ще потрібні коментарі. Цифри говорять самі за себе – сільське господарство вразила справжня катастрофа. Те ж саме відбувається й в інших районах області.

Але й у містах не набагато краще. Великі затримки по зарплаті. У кожнім районі, місті знищено чи на грані знищення промислові підприємства, які виявилися нікому не потрібні. Наприклад, флагман шахтарської безпеки, електромеханічний завод "Червоний металіст" у м. Конотопі, раніше налічував понад 7 тис. працівників, сьогодні їх 640 осіб.

Спад економіки впливає і на політичну ситуацію на Сумщині. Існуюча влада, яка нездатна оздоровити економіку, викликає невдоволення людей. Зменшення мінімальної заробітної плати, збільшення армії безробітних змушує жителів області шукати лідерів, здатних змінити уклад життя. Про це свідчать не тільки "кухонні" розмови, але й відомі усім результати рейтингів на політичних діячів нашої країни й області. "Слухняні" друковані й електронні ЗМІ стали на шлях брехливих тверджень про зростання економіки, а тим часом збільшуються ціни на хліб, м'ясо, цукор. Але люди знають про реальне положення речей не за переможними реляціями у газетах, а по своєму порожньому шлунку.

Підводячи підсумок, можна відзначити: люди чекають зміни керівництва в країні й живуть надією на чесні демократичні вибори Президента України.

– Наскільки нам відомо, і Ви особисто і підприємство, яке Ви очолюєте, також піддалося тиску влади?

– Будучи керівником пасажирського автопарку ВАТ "Конотопське АТП 15907", я перебуваю з 2002 року під постійним пресом Конотопської міської ради. Колектив замучили нескінченні перевірки податківців, пожежників, міліції та різних фондів.
Вінцем усієї цієї історії стали події в ніч з 8 на 9 листопада 2003 року. Коротко нагадаю. 8 листопада, відповідно до поданої заявки, я підготував великі й малі автобуси для перевезення 600 активістів "Нашої України" з найближчих районів м. Суми на Форум демократичних сил, на зустріч з Віктором Андрійовичем Ющенком. О 2 год. 30 хв. на територію автопарку проникли невстановлені дотепер злочинці в кількості 40 чоловік, що ножами порізали 85 автопокришок на 36 автобусах. Однак в умовах, наближених до бойових, ми встигли відновити техніку. На залізничному переїзді на трасі Конотоп-Суми встановили "для ремонту" тепловоз, інші траси перекрили скотовозами. Нарешті оголосили, що "шляхопровід" (тунель під залізничними коліями в м. Конотопі) заміновано, а отже, неможливо проїхати. Усе це робилося за рішенням владних структур. Жоден диспетчер не поставить тепловоз на ремонт на переїзді. Тільки по команді. Однак, завдяки допомозі народних депутатів, учасники Форуму приїхали 9 листопада з Конотопа в м. Суми.

Поїздка з одного міста області в інше нагадувала радше військову операцію – з нападами, блокуванням доріг, маневрами, висилкою розвідників попереду колони тощо. Така от екстремальна демократія сьогодні в нас.

Після того, що сталося, мене ж намагалися зробити винним. Мовляв, чому на стоянці автобусів додатково не виставив охоронців із членів свого колективу. Але ж злочинці, коли різали автопокришки, навіть стріляли з вогнепальної зброї. А якби вбили чи покалічили охоронців? Як би я потім дивився в очі їхнім дітям, дружинам, батькам? Головне, чим я керувався в даній ситуації – зберегти своїх підлеглих. Я не міг ризикувати людьми, їхнім життям і здоров'ям.

Підприємство, яким я керував 19 років, перестало існувати, збанкрутіло на радість міської влади. А можливо, й іншої.

– Яку роботу в регіоні проводять християнські демократи?

Мушу сказати, ми не сидимо, склавши руки. Не плачемо в жилетку, не чекаємо фінансування. 2003 року в Конотопську міську організацію партії ХДС було прийнято 67 нових членів. Сьогодні організація налічує 419 осіб. Особисто я зі своїми активістами створили парторганізації в 11 районах і містах області. Це велика конкретна робота, яка триває й дотепер. Не поспішаючи, цілеспрямовано ми працюємо з людьми, переконуючи їх у перевагах християнської ідеології. Це індивідуальні бесіди, "круглі столи", участь у різних святах, торжествах, акціях, конференціях, зборах і в інших політичних заходах. Через нашу партійну роботу ми піклуємося про авторитет партії ХДС.

– Наскільки нам відомо, керована вами парторганізація бере участь у патріотичних заходах і відродженні історичної пам'яті народу?

– Ви маєте рацію. Конкретними справами ми беремо участь у відродженні історичної пам'яті народу, надаємо посильну допомогу Церкві. Так до 343 річниці (2002 року) перемоги козацьких військ гетьмана Івана Виговського над стотисячним військом московського царя в с. Шаповалівка Конотопського району в пам'ять про загиблих українських козаків і російських вояків споруджено каплицю з моєю допомогою. Панахиду в каплиці відслужив єпископ Сумський і Охтирський владика Михайло. Щорічно наші партійці беруть участь у фестивалі козацької слави.

Крім того, ми допомогли в будівництві тимчасової церкви і закладки фундаменту під новий храм у м. Конотопі. Допомагаю священикам транспортом і різними придбаннями для церкви. Спільна діяльність приносить свої плоди.

– Ви, крім усього іншого, є головним редактором місцевої газети. Розкажіть, що це за газета, чи допомагає вона у вирішенні ваших завдань?

– Багато сил і часу наша організація приділяє виданню газети "Християнин". Можливості газети величезні через вплив на людей у нашому регіоні. На сторінках газети розповідаємо про партійне життя міської парторганізації і ХДС у цілому, про новини блоку "Наша Україна", про життя і діяльність лідера В.А. Ющенко й інших політичних діячів "НУ". Роз'яснюємо населенню позицію фракції "НУ" і ті заходи, що вона приймає у Верховній Раді в процесі боротьби за краще майбутнє України. Газета поки що видається невеликим тиражем – на вісьмох сторінках, 2000 примірників щотижня. Гадаю, що кожна людина розуміє значення газети, її роль і можливості. Особливо сьогодні, коли люди очікують змін, хочуть розібратися в ділових і особистих якостях політичних лідерів України, у їхніх програмах.

– Щоб Ви могли сказати на закінчення, побажати читачам?

– Хочу побажати читачам "Християнського демократа" активних рішучих дій на благо народу України. Так, рішучих дій. Сьогодні "не можна чекати милості від природи". Віри, любові і надії вам, дорогі читачі. Спасибі.

Російськомовна версія статті: Сергеем Никитов: "Не плачем в жилетку, а просто берем и работаем"

Архів 2004 року
газета "Християнський Демократ"