То чи зросла за Януковича економіка України?

Зростати не можна падати


'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details Будь-де і будь-коли тривала політична нестабільність цілком природно загострює увагу нації до питань економічних. Побоювання, що політичні баталії можуть збурити погіршення життя громадян є тому причиною.
Для України до того ж, як і для інших країн з перехідною економікою, така увага є особливо зрозумілою. Адже незавершеність базових трансформаційних перетворень, слабкість окремих важливих ринкових інституцій створюють сприятливі умови для небезпечних зривів зростання добробуту. Небезпечно бути «между здесь и среди там», як кажуть одесити. Розвинута ринкова економіка має ефективні механізми самоорганізації та самоліквідації ризикованих для суспільства змін. З початку 50-х років пам’ятаю численні пророцтва щодо скорої та неминучої загибелі американського імперіалізму. Не сталося. Адже прямі і ідеологічні нащадки засновників американського дива створили самоврядну систему, котра дозволяє США з честю виходити із всіх катаклізмів. Для України ж наслідки зривів у поліпшені життя громадян (і без того принизливо убогого) можуть бути доволі радикальними. Аж до спроб відновлення тоталітарного соціалізму. Принаймні, в деяких латиноамериканських країнах це і спостерігалося, і спостерігається.
Наша держава – молода. Наша нація тільки твориться. Потужні здорові національні амбіції ще у зародковому стані. Серце тане, коли бачиш зворушливі сцени шанування синьо-жовтого прапору або спів «Ще не вмерла…» з рукою на серці. Але продуктивна складова наших національних амбіцій поки що мало помітна. І тому зупинка у поліпшені, а той погіршення життя «пересічних» та «маленьких», посилює зневіру у свої сили. Російською мовою: «опускаются руки» і 40% українців, попри всі переможні реляції щодо зростання реального ВВП ладні шукати кращого життя за межами неньки. Що ж тоді буде з незалежністю, з прямим нащадком Київської Русі – з Україною? Чи вибачить нам їх величність Історія таку поразку? А що говоритимуть про нас наші правнуки…? Боязно про це й подумати.

Реальне ВВП… реальне поліпшення життя…


Частіше всього у громадян виникають питання суто тактичні, скороминущі на кшталт: Що буде з курсом гривні? Чи не прискориться інфляція? Чи залишаться банки «хранилищами» зростаючого добробуту «пересічних» та «маленьких»?
До оцінки і відстеження хоча б середньотривалих тенденцій, до вивчення стратегічно важливих перетворень звертається переважно невелика кількість професійних економістів. Нажаль! Адже усвідомлення деяких базових зрушень дає досить багато підстав для оптимізму і надихає на творення свого власного добробуту, на піднесення України.
До мене доволі часто звертаються з питаннями класу: Прокоментуйте, будь ласка, показник реального ВВП. Все частіше відповідаю так: Невже Ви йдете в магазини в відсотками реального ВВП? Дивуються…
Річ у тому, що оцінка економічної динаміки насправді є доволі складним завданням. ВВП ж не є бездоганним показником для калькулювання національних статків. Єгор Гайдар у своїй книзі «Долгое время. Россия в мире экономической истории»» нага-дує що реалізація абсолютно безтолкових і вельми коштовних проектів збільшує ВВП на деякий час. Нагадує приклад з абсурдною ідеєю перекидання сибірських річок у Середню Азію спроба реалізації котрої давало значне зростання ВВП і котре у середньостроковому вимірі дало негатив. Згадаймо також і БАМ… Але повернемося до нашого побуту. Якщо Ви купуєте що-небудь в український крамниці, то автоматично збільшуєте українське ВВП. І якщо Ви через деякий час зрозумієте, що купили те, що ніколи не використовуватиме і нікому це перепродати, то на ВВП така Ваша помилка аж ніяк не вплине. Його зростання вже відбулося. Ви безглуздо витратили гроші, а провладна політична сила мусить Вас подякувати за Ваш посильний внесок у вже минулий приріст ВВП. Однак, у Вас залишається тільки збиток за рахунок котрого не збільшиш ВВП. Зростання добробуту не відбулося, а навпаки…
Виходячи з такої позиції намагаюся вкрай обережно використовувати такий надто загальний показник як ВВП. Все частіше аналізую та коментую більш зрозумілі на-туральні показники. Поміж вартісних показників віддаю перевагу показникам адитивним типу. Тобто, котрі отримуються шляхом простого складання: депозити, кредити, доходи тощо.
Особисте і суспільне, національне. Доволі часто мене критикують українці статки котрих не зросли. Мовляв, ми живемо все одно погано, а Ви пишете про зростання добробуту. Вважаю, що відчуваючи себе громадянином України кожен повинен мати сили підніматися вище своїх невдач. Ми єдина українська нація? Чи випадкове скуп-чення нічим не згуртованих людей і нам байдуже як змінюються наше життя у ці-лому?
Свої оцінки роблю на основі даних Держкомстату та Нацбанку, чисел котрі контро-люється і нашими кредиторами, і потенційними і такими що вже відбулися інвесторами. Прошу читачів це враховувати.

Натура


Розглянемо тенденцію введення в експлуатацію житла – своєрідного інтегральним показника роботи цілого комплексу видів економічної діяльності. Не тільки будівельної індустрії – само по собі величезного кластеру. Нове житло – це нова мебля та побутова техніка. Поки що тут панує імпорт, але поки що. Це також і благоустрій територій. Це зростання витрат на різного роду послуги і таке інше.
Головне. Динаміка ввода в експлуатацію житла є непрямим (таблиця 1), але доволі переконливим віддзеркаленям змін у життєвому рівні населення. Адже сьогодні в Україні безоплатне житло будується у мізерних обсягах. Створення левової частки житла має приватні джерела фінансування. Будівельні компанії обачливо не вима-гають декларування доходів у покупців нового житла, що дозволяє українцям виводити із тіньового обігу величезні обсяги грошей (далі спробуємо їх порахувати). І таким чином вивчаючи динаміку введення в експлуатацію житла ми маємо можливість оцінити зміни у добробуті наших співгромадян.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Побудований за даними таблиці 1, графік 1 підтверджує зорове відчуття швидкого зростання статків українців. Приємне враження від численних нвобудов підтвер-джується і числами. Введення в експлуатацію житла постійно зростає і доволі швидкими тмпами.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Не виключено, що у поточному році 2007 буду введено в експлуатацію більше 10 млн. кв.м. житла. – приблизно на 70% менше ніж в останні роки існування СРСР. Але вражає динаміка. У році 2000 (році подолання дефолту та обвалу економіки у цілому) було введено 5,6 млн. кв. м. В минулому 2006-му – понад 8,6 млн. кв.м., або на 3 млн. кв. м. більше. Колосальний приріст якщо враховувати суттєво вищу якість житла (у порівнянні із соціалізмом), котре будується сьогодні!
В цілому за 2000-2007 роки буде введено в експлуатацію (і побудовано) більше 58 млн. кв. м. житла. Кілька мільйонів українців, кілька сотень тисяч родин за цей період переїхали та переїдуть у нове житло побудоване за власні гроші. Наголошую: Переважно за власні гроші. Чи не можна вважати даний факт усталеним поліпшенням добробуту нашої нації? Питання є риторичним…
Динаміка прирості введення в експлуатацію житла є також обнадійливою (графік 2).

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Тільки у році 2005 приріст введення в експлуатацію житла був суттєво меншим ніж протягом 2003 та, тим паче, року 2004. Протягом року 2006 не вдалося повністю подолати погіршення динаміки, котре сталося у році 2005. Однак, все одне, досягнутий у році 2006 приріст у 812 тим. м. кв. введення житла більше ніж у 3 рази перевищує результат року 2005.
Більше всього рік 2005 перелякав індивідуальних забудовників – переважно середній клас підтримку розвитку котрому обіцяють деякі натхненні політики. «Обіцянки – то дурня цяцянки…» пригадується… Індивідуали, основу якого складають представники малого та середнього бізнесу, навіть, знизили обсяги введення в експлуатацію у порівнянні з попереднім роком 2004 (графік 3).

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Зменшення приросту житла індивідуалів (графік 4) досягло 657 тис. кв. м. загальної площі (4369-5026= -657) – це невелике містечко тисяч на 20-30 жителів. Такі втрати ми зазнали внаслідок крутої перекладки фінансового керма на користь стрімкого зростання соціальних виплат. Численні погрози реприватизації 3 тис. підприємств, утискування малого бізнесу у першій половині року того жіночого правління сприяли радикальному погіршенню цього важливого показника.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Загальна оцінка:
1. Попри певне погіршення динаміки у році 2005 неупереджений читач не може не констатувати усталений та доволі потужний розвиток житлового будівництва. За 2000-2007 рр. його обсяги виросли від до 5,6 до 10,4 млн. кв. м. Тобто, темп зростання складає 186%, а середньорічний темп =109%.
2. Висновок про помітне зростання добробуту українців, принаймні, протягом періоду, що розглядається (2000-2007) є доступним для кожної неупередженої людини.
3. Доречи! Спробуємо оцінити скільки коштувала українцям покупка 58,4 млн. кв. м. житла. Якщо вважати, що вони в середньому заплатили за 1 кв. м. тисяч по 10 грн. (включаючи витрати по оздобленню житла та купівлі меблів), то за ці роки вони витратили 584 млрд. грн. Довідково: ВВП року 2005 був помітно меншим і склав 537 млрд. грн.
4. Зрозуміло, що Україна у цілому є бідною країною. Однак, тенденція покращення життя є очевидною. Знов таки ж - для нації у цілому.
5. Для кращого усвідомлення усталених тенденцій можна було б навести ще деякі натуральні показники. Наприклад, карколомно швидко зростаючи обсяги купівлі нових авто. Вважаю, що українці, котрі вже кілька останніх років вимушено освоюють життя у пробках та «тягнучках» не вимагатимуть такої аргументації. Кількість нових авто швидко зростає у таких обсягів і таких класів що можна вважати ці явища ще одним підтвердженням стабільного зростання життєвого рівня (окремі загальні показники наведемо далі).

Гроші

Безпосередньою основою зростання обсягів будівництва і введення в експлуатацію житла було доволі швидке зростання доходів населення, котре ми спостерігаємо кілька років поспіль (графік 5). Економіка росте – ростуть і доходи.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Зростання доходів відбувається у реальному вимірі (графік 6). Конче важливо, що заробітки, тобто, доходи обумовлені економічною активністю зростають вищими те-мпами, ніж доходи населення у цілому. Річ у тому, загальне зростання доходів населення складається як сума заробітків та соціальних трансфертів. Поліпшення динаміки соціальних витрат, їх зростання залежить не тільки від відрахування у соціальні фонди, котрі роблять економічно активні громадяни. Зростання соціальних трансфертів може забезпечуватися перерозподіленням доходів загально-го бюджету на користь отримувачів соціальних виплат. У нашому конкретному прикладі лишень у році 2005 темпи зростання соціальних виплат майже зрівнялися з темпами зростання заробітків. Такому співпадінню не варто радіти. Вже в наступному році 2006 темпи зростання заробітків перевищили темпи зростання соціальних виплат – нація стала відносно більше заробляти, відносно стосовно зростання соціальних виплат.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Незвично довга політична нестабільність сформувало бажання у деяких політиків порівнювати результати роботи урядів за відносно короткі проміжки часу. Наприклад, порівнювати зарплату, або темпи росту промисловості у двох суміжних місяцях. Такий підхід, можливо, виглядає і доцільним. Для малокваліфікованих політиків. Однак, у людей, котрі знають деякі особливості активності реальної економіки він не може не викликати осудження. Адже, припустимо, у промисловості найменш результативними місяцями є місяці літа. Найбільш – кінець року. Влітку громадяни намагаються більше відпочивати, що викликає помітне зниження обсягів робіт та зарплати. Сільське господарство в силу своєї специфіки має чітко виражену сезонність. Однак, якщо є таке наполегливе бажання порівнювати результати за відносно короткі проміжки часу спробуємо і ми порівняти деякі найбільш важливі показники добробуту. На відміну від окремих вкрай активних політиків будимо порівнювати відповідні періоди останніх років аби врахувати сезонність. Такі порівняння розпочнемо із зарплати – одного з наріжних каменів всієї піраміди доходів. Потім проаналізуємо доходи малого бізнесу: прибуток та змішаний доход.
Держкомстат надав нам дані по доходах вже за 7 місяців поточного року, котрі ми і використаємо.
Динаміка заробітної плати демонструє стабільне і швидке зростання добробуту (графік 7).

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Хоча саме її динаміка, як вважають опозиціонери, яскравіше всього розкриває по-гану роботу чинного Уряду. Але! Графік 1 показує абсолютно інше: Починаючи з року 2003, протягом останніх 4-х років заробітна плата доволі стрімко і впевнено зростає. Взагалі складається враження, що політика не має помітного впливу на її зміни.
Адже, якщо у році 2003 по відношенню до року 2002 зарплата за 7 місяців приросла приблизно на 0,8 млрд. грн., то починаючи з року 2004 вона приростає на десятки млрд. грн. Зверніть увагу: Такі прирости спостерігаємо за січень-липень, період у котрому є і високо результативні місяці (лютий-травень) і не дуже (січень, червень, липень). За рік обсяги приростів суттєво більші. Приголомшуюча зміна на краще!
Часовий ряд чудово, з високим рівнем достовірності, описується квадратним полі-номом – коефіцієнт апроксимації дорівнює 0,999. Це майже функціональна залежність. Тобто, обсяги зарплати пропорційні квадрату часу. Де ж тут провина Віктора Януковича, чи – навпаки – в чому його успіх? Йдемо в глибину чисел.
Оцінюючи зміни у своєму життєвому рівні, будь-яка людина, і олігарх, і слюсар, і даїшник, перш за все, порівнює свої поточні доходи з минулими. І фіксація приросту поточних доходів по відношенню з минулим періодом є першим кроком у пізнанні змін своїх статків. Потім, правда, згадують і ціни. Про ціни – окрема розмова. Вона в нас, безумовно, відбудеться. Підкреслюю! У першу чергу порівнюють обсяги номінальних доходів, а вже потім – реальні, з урахуванням цін. Так ми і зробимо (графік 8).

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Розгляд цього графіку 8 показує, що за січень-липень року 2007 зарплата приросла «тільки» на 32,6 млрд. грн. – виразно найкращий результат за 2003-2007 рр.!
А який би обсяг приросту добробуту працівників задовольнив би опонентів чинного Уряду? Той що був за часів перебування Юлії Тимошенко на посту голови Уряду, тобто, 18,2 млрд. грн. 7 місяців до 7-ми місяців, майже у 2 рази менше? Або той, що за часів Юрія Єханурова – Прем'єра? Йдеться про помітно менших 29,4 млрд. грн. приросту за 7 місяців року 2006 до відповідного періоду року 2005. Запевняю чита-чів, що ми ніколи не отримуємо відповіді на це питання від опозиціонерів-фантазерів.
Реагуючи на можливі випади опонентів нагадаю, що в показнику «заробітна плата» доходів олігархів та інших «крутеликів» нема. Така міжнародна, застосовувана Держкомстатом, методика. Цитую: «Фонд оплати праці - це нарахування працівникам (виділено мною – ВЛ) у грошовій та натуральній формі (крім виплат, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємств, організацій): за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки а також інші види оплати за невідпрацьований час.»
Отже, аналізуючи динаміку обсягів зарплати ми аналізуємо динаміку добробуту трударів. Не багатіїв! Працівників! Уречевлений у прирості зарплати (у номінальному виразі) приріст добробуту працівників за часів Віктора Януковича-2 є найкращим за останні роки. Наголошую: Най-кра-щим! А негативна оцінка опонентів без-під-став-на!

Доходи малого бізнесу – бурхливе зростання.


Уряди України доволі часто критикують за недоліки у підтримці малого, середнього бізнесу, «единоналожников». Відверто кажучи, тут є за що сварити уряди. Однак, Віктора Федоровича (через Миколу Яновича) опозиціонери взагалі подають як від-вертих ворогів цього прошарку нашого суспільства. І зрозуміло чому. Адже саме ці люди – головна складова середнього класу – відіграли вирішальну роль у забезпеченні перемоги Віктора Ющенка на виборах-2004. Розповсюдження міфу про вороже ставлення чинного уряду до середнього класу є засобом повернути цих суспільноактивних людей (провідну верству), під долань Віктора Ющенко, котрий, очевидно сподівається прийняти участь у майбутніх виборах Президента України.
Обміркуємо реальність даного міфу: Якщо чинний уряд утискує малий бізнес, то його доходи сьогодні повинні у кращому випадку приростати уповільненими, убогими до сліз обсягами. А можливо (якщо Микола Янович такі да злодій) взагалі знижуватися. Звернемося до публічно відомих фактів.
У статистиці економічні результати діяльності середнього класу в основному фіксуються у показникові «прибуток та змішаний доход». Цитую методику: «Прибуток та змішаний доход - це доход, який одержується фізичними особами в результаті виробничої діяльності за виключенням витрат, пов`язаних із її здійсненням.»
Якщо це так, то графік 9 дає нам карколомно чудову картину зростання даного показника зростання потуги середнього класу за часів Віктора Януковича-2. Це, по-перше.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


2002 рік – «единоналожники» заробили за січень-липень 11,1 млрд. грн. Рік 2007 – 41,2 млрд. грн. – у 3,7 рази більше!!! Панове опозиціонери! Знайдіть, будь ласка, яка ще соціальна група у нашій Україні за 5 років (2002-2007) майже у 4 рази збільшила свої офіційні доходи! Не знайдете. Можливо Ваші особисті доходи зросли вищими темпами… І саме ця обставина штовхає Вас критикувати чинний Уряд…
Однак! Уважний читач помітить, що у році 2005 швидкість зростання доходів «единоналожников», здається, уповільнилося (графік 9). Розгляд приростів це підтверджує (графік 10). І це по-друге.
У році 2005 приріст доходів «единоналожників» та інших малих бізнесменів у 3,5 млрд. грн., за часів прем'єрки леді Тимошенко, був найнижчим (!) за 2003-2007 роки. Правда! За часів Уряду Юрія Єханурова його приріст піднявся до 8,9 млрд. грн. – виріс 2,5 рази. Однак! За часів Уряду Віктора Януковича-2 отримано ну просто чудовий результат – доходи малого бізнесу приросли за січень-липень поточного року на 11,7 млрд. грн. По найвищих в Україні зарплатах (Київ) такий приріст дозволяє непогано прогодувати майже 1 млн. працівників протягом 7 місяців.
Отже, не можна звинувачувати Віктора Януковича-2 у поганому ставленні до малого бізнесу. Принаймні!

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Рівень життя


Опозиційні чинному Уряду українські мультимільйонери та їх вельми заможні колеги доволі часто та ще із великою експресією закидають Віктору Януковичу-2 ледь не зниження життєвого рівня українців. Вони, очевидно, не знають, що в офіційних даних підтвердження такої тенденції знайти просто неможливо. Звернемося до нещодавно оприлюднених Держкомстатом даних: «Диференціація життєвого рівня на-селення», котрий охоплює період 1999-2006 рр. (Графік 11).

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Читачам, напевно, кинеться в очі досить швидке покращання життя найширших верств нашого суспільства. Так, у році 2002 майже 39,8 млн. наших громадян мали сукупні витрати нижчі прожиткового мінімуму, що складало 83,3% загальної чисельності населення. Жах! У році 2006 картина радикально поліпшилася: мають сукупні витрати нижче прожиткового мінімуму 23,1 млн. наших співгромадян – в 1,7 рази менше ніж у році 2002. Їх, цих незаможників, все одне дуже, принизливо багато – 50,9% загальної чисельності населення. Але! Є підстави сподіватися, що їх чисельність поточного року зменшиться (графік 12).Річ у тім, що стрімке зростання заробітків (зарплата+прибуток та змішаний доход+доходи від власності одержані) дає таке ж саме швидке зниження чисельності незаможників – наших громадян, котрі мають сукупні середньодушові витрати нижчі за прожитковий мінімум. У поточному році заробітки зростають високими темпами і досягнуть за рік за моєю оцінкою 376 млрд. грн. – плюс 87 млрд. грн. до досягнутих минулого року 289 млрд. грн.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Відповідно, можна сподіватися, що чисельність населення із середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму знизиться приблизно на 2,1 млн. осіб – до 21 млн.
Інфляція

Опозиція доволі активно критикує Уряд Віктора Януковича-2 за допущене, нібито, велике зростання споживчих ціни. Звернемося до чисел (графік 13). Будемо порів-нювати зростання цін за відповідні періоди. Не до грудня, а за період. Річ у тім, що у такий спосіб повніше (та об'єктивніше) можна відчути їх динаміку. Крім того, найважливіші соціально-економічні показники (зарплата, інші доходи) формуються протягом періодів – вони є потоком вартості. Моментні спостереження за потоком вартості, на певну дату нічого не дають. Інша справа, припустимо депозити – це запас вартості, котрий фіксується на певну дату. Для співставлення запасів вартості (депозитів) необхідно використовувати рівні цін на відповідну дату – фіксувати їх моментні значення.
Розгляд графіку 13 дозволяє виявити лідера зростання споживчих цін. І це не Віктор Янукович-2, що мало б викликати зніяковілість у чесного опозиціонера. Лідером зростання цін, виявляється є леді Ю. Саме за часів її керівництва Урядом українці за останні 4 роки мали най-ви-щі(!) темпи знецінення своїх доходів. 114,3% - це круто! Найнижчі – за часів Прем'єра Юрія Єханурова – 108,2%. Хоча, як на мене, і цей відсоток є надто важким для нашої, фактично, новонародженої економіки. Дослідження показують, що лишень за умов низької інфляції, у 103-105%, створю-ються найкращі цінові умови для швидкого розгортання інвестиційних процесів, для започаткування масштабних та довготривалих проектів. Тобто! Іншими словами: 108,3% не вирішує корінного питання прискорення розвитку нашої економіки шляхом глибинного оновлення основних активів. Якщо 114,2% - це дуже погано, то 108,2% - просто погано!

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Повернемося до графіку 13. Все ж таки за останні 7 місяців споживчі ціни виросли доволі високими темпом 111,6%. Виникає питання: Чому? Відповідь на це питання в Україні не знають тільки немовлята. Адже вартість життєво важливих послуг : житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива виросла з темпом під 170%. Саме це зростання прискорило інфляцію протягом останніх 7-ми місяців.
Вважаю вкрай непорядним звинувачувати в цьому Уряд Віктора Януковича-2 (хоча «порядність» не є нормою поведінки значної частки українського політикуму). Адже зростання вартості життєво важливих послуг є результатом не завершення ключових трансформаційних змін:
1. Стратегічної неврегульованості ціни на газ. Станемо на хвилинку росіянами чи туркменами, котрі мають чортову прірву своїх грандіозних проблем. Чи мо-жемо ми їх критикувати за намагання поступово наблизитися до світового рівень цін на це життєво важливе пальне? Ні! Ми повинні готувати нашу економіку до світових цін на газ. Це – одна з аксіом нашого буття: «Такая нам досталась доля…»;
2. Збереження переважно радянських методів управління житлово-комунальним господарством, слабкий вплив приватної ініціативи на його роботу;
3. Недосконалість системи допомоги найбільш вразливим верствам нашого сус-пільства.
Болюче реагування суспільства на швидке зростання цін на послуги, безумовно, є результатом роботи всіх (!) урядів незалежної України. Всіх! Правда, надто короткі терміни їх перебування при владі дозволяють краще зрозуміти їхню, так би мовити, «недбалість».

В нас вірять – знов про гроші


Потік неправди про справжній стан справ в економіці України не зупинив укріплення основних позитивних тенденцій розвитку. Йдеться не тільки про зростання зарплати, прибутку та змішаного доходу, зменшення кількості незаможників. Йдеться, також, і про роботу банківської системи – надзвичайно чутливій до всіляких економічних негараздів системі установ.
Графік 14 радує нас швидким і безперервним розгортанням кредитування нашого розвитку. За 7 місяців кредити в економіку виросли від 245 до 345 млрд. грн. – приріст 100 млрд. грн.
У порівнянні з минулим роком приріст кредитування взагалі виглядає разючим. Протягом поточного року темп зростання кредитування починає свій відлік зі 170% на 01 лютого. Протягом останніх 3-х місяців він тримається на рекордно високому рівні =176%.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Для мінімально надійного усвідомлення перспектив нашої економіки треба знати: Звідки ж взялися гроші на такі стабільно швидкі, рекордно високі темпи розгортання кредитування. Чи добрий заморський дядюнчик допоміг? Чи замість біблейської манни небесної нам на голову впали величезні гроші?
Ні! Успіхи у розгортанні кредитування мають доволі земні коріння. Наша банківська система знов, і знов підтверджує свою провідну роль у розвиткові нашої економіки. Провідну, зрозуміло, на даному етапі виходу із злиднів.
Графік 15 розкриває джерело такого швидкого зростання – це «банкірська ініціатива». Станом на 01 січня поточного року геть усі депозити банківської системи складали 184 млрд. грн. А кредитів було надано на 245 млрд. грн. Розрив склав 61 млрд. грн. Його джерело – переважно зовнішні запозичення банківської системи. Саме тому я і називаю цей приємний розрив «банкірською ініціативою». Адже як би наші банкіри не уболівали за долю України (та за місце свого банку у конкурентній боротьбі, зрозуміло) вони б задовольнилися наявними депозитами (184), не шукали б позик за кордоном і надали б кредитів тільки в обсязі отриманих депозитів (ті самі 184). Вони вишукали ці 61 млрд. грн. і суттєво збільшили обсяг кредитування нашої економіки – прискорили її зростання.
Банкіри – амбітна публіка. Вони не зупинилися на цих 61 млрд. грн. активізували пошук недепозитних коштів і на 01 серпня видали додатково до вже отриманих депозитів (233) ще 112 млрд. грн. Таким чином вони підняли обсяги кредитування економіки України до 345 млрд. грн.
Оцінюючи важливість «банкірської ініціативи» порівнюю її з доходами Державного бюджету-2007. Вони заплановані у обсязі 153 млрд. грн. Тобто, надані економіці 112 млрд. грн. складають приблизно 2/3 головного фінансового державного важеля. Значимість зробленого банкірами на свій розсуд, без утисків Уряду, без «обязоловок», лишень під впливом сил, що діють на непогано організованому Нацбанком ринку є вражаючою. Вона привертає до роздумів класу: «Как нам обустроить Украину?» Точніше, її економіку, у першу чергу.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Політична значимість швидкого зростання обсягів «банкірської ініціативи» (не партійна, а як засіб розвитку держави) є високою. Графік 16 показує, що на початок року 2006 її обсяг складав 11 млрд. грн. Через рік – ледь не у 6 разів більше =61 млрд. грн. Протягом року 2006 він досить швидко зростав і на 01 серпня піднявся до 33 млрд. грн. Немала сума, але через рік вона виросла більше ніж у 3 рази і досягла 112 млрд. грн.

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Іноземці продовжують активно позичати нам, нашим банкірам гроші. В нас вірять! За кордоном и не только там!

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Графік 17 показує, що українці відокремилися від влади у своєму бажанні заробляти гроші та жити краще. Адже депозити фізичних осіб виросли у поточному році від 107 до 137 млрд. грн. (перевірте - значно швидкіше інфляції). А до минулого року їх темп зростання впевнено тримається на рівні 150%. Наші співгромадяни ігнорують політичну политичну трескотню яких би вона емоційних форм не набувала. І не тільки «фізики»! (Графік 18)

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


Графік 18 демонструє, що економічно активні суб'єкти ринку впевнено розміщують свої гроші у банках України. Зверніть увагу - темп росту вкладень у порівнянні з відповідною датою торік зростає, і зростає. Важко позбавитися враження, що наші політики існують самі для себе. І грають свої спектаклі також для самих себе. Однак! Були і інші часи (графік 19)

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


За 2000-2007 рр. найвищі темпи зростання депозитів спостерігалися у роках 2000 та 2003. Тоді на 01 вересня українці збільшили свої вкладення в банки України більше ніж у півтора рази до 01 вересня попереднього року = 158%. Нагадую рік 2000 – рік подолання дефолту та перший рік економічного зростання. Найнижчий темп зростання кредитів (132%) був у році 2001 - рік відставки Віктора Ющенко з посади очильника Кабміну. Потім спостерігаються стабільно високі темпи зростання депозитів до року 2005. У першому післяреволюційному році українці «чомусь» зменшили, і доволі помітно, темпи розміщення свої грошей у банках України. Подальші роки – 2006 та 2007 – тішать нас поверненням до високих темпів депонування грошей у банках. Робіть висновки по персоналіях.
Схожа картина спостерігається і по кредитах (графік 20).

'То чи зросла за Януковича економіка України?' class=img_details


У році 2005 спостерігається радикальне погіршення розвитку кредитної активності банків. Темп зростання наданих кредитів на 01 вересня року 2005 є 143% - лишень трошки більше року 2002 – року виборів до Верховної Ради. У 2006 та 2007 рр. темпи кредитування швидко зростають. Більше кредитів в економіку – швидкіше нарощуються обсяги виробництва – прискорюється соціальний розвиток української нації. Ну і слава Богу! Слава народу України!

Віктор Лисицький,
економіст

8 комментариев

Maxim 23 октября 2007 04:03
Всім відомо, що Тимошенко, очолюючи уряд, не мала важелів впливу і, фактично, не могла повністю реалізувати програмні засади свого блоку, тому що більшість портфелів в КМУ належала іншим партіям.

Як пересічний громадянин, я абсолютно не згодний з вельмишановним економістом, що збільшення введення в експлуатацію кв. м. житла свідчать про покращення рівня житла. Адже вартість цього житла зростає непропорційно зростанню доходам населення. Тому, мізерна частка людей, які мають надприбутки, можуть скуповувати значну кількість новозбудованого житла для подальшого перепродажу.

Тому збільшення кількості житла не означає, що люди можуть собі дозволити купити це житло.
Андрей 26 ноября 2007 04:27
Юля была премьером и не дать ей работать мог только президент, наложением вето на указы. а то что ей не давали работать и подставляли - это полный бред. А сама она потом срывала заседания Рады.... и кто кому мешал работать. Те кто еще верит Юле, сможет ли она отменить с нового года призыв и за два года выплатить сбережения??? ответьте себе сами......
Прокурор 26 ноября 2007 20:23
"Не давали работать" - а она что залезла в кресло что бы работать? "Работать" на своих патронов - Госдеп, Березовского, Коломойского. (кстати все "украинцы"). На всех её заседаниях присутствовал человек Березовского. (что б "правильно" делила).
Agard 29 мая 2008 05:02
К АСД и лично В. Лисицкому, а можно хотя бы до конца 2008 года продолжить статисткику?

А если бы еще что-то за первые месяцы этого года - было бы просто класс!
Ярослав 2 октября 2009 12:40
Товарищі, існують ще клінічні рецидиви типу Maxim/.
Дали б повну статистику за 2008-2009 роки "Її працювання", то стало зрозуміло як попередники Юлі "балакають, блокують, руйнують"!
economist 6 февраля 2010 18:33
Показатели странные. Но, что самое интересное, основные минимумы приходятся на периоды после власти ПР, а поднятие - после БЮТ. Такое ощущение, что БЮТ работает на обогащение ПР. Проверте, посмотрите. Хотя вопрс, кто составлял графики.

Стране нужен мягкий диктат. Жаль, что Тигибко так позно вышел.
EkoJet 12 марта 2010 06:29
Тигипко,а не Тигибко!
Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии