Турківський район (адміністративний центр – м. Турка)

'Турківський
Турківська районна
державна адміністрація

82500, Львівська область,
Турківський район,
м.Турка, вул.Січових стрільців, 62.
Тел.: (03269)3-14-81, тел/факс: 3-11-86
Сайт:

Чисельність населення в розрізі міст
та районів


Кривківська сільська рада
с Кривка
с Івашківці
Ластівківська сільська рада
с Ластівка
с Коритище
с Свидник
Турківська міська рада
м Турка
Боринська селищна рада
смт Бориня
Бітлянська сільська рада
с Бітля
с Сигловате
Боберківська сільська рада
с Боберка
с Дністрик-Дубовий
Верхненська сільська рада
с Верхнє
с Нижнє
с Яворів
Верхньовисоцька сільська рада
с Верхнє Висоцьке
Верхньогусненська сільська рада
с Верхнє Гусне
с Нижнє Гусне
Верхньояблунська сільська рада
с Верхня Яблунька
Вовченська сільська рада
с Вовче
Головська сільська рада
с Головське
с Зубриця
с Кринтята
Завадівська сільська рада
с Завадівка
с Лосинець
с Мельничне
с Ясенка-Стецьова
Ільницька сільська рада
с Ільник
с Закіпці
с Ліктів
с Радич
Ісаївська сільська рада
с Ісаї
Карпатська сільська рада
с Карпатське
Комарницька сільська рада
с Комарники
с Буковинка
с Закичера
с Зворець
Красненська сільська рада
с Красне
Либохорська сільська рада
с Либохора
Лімнянська сільська рада
с Лімна
с Бережок
с Жукотин
Мохнатська сільська рада
с Мохнате
с Матків
Нижньовисоцька сільська рада
с Нижнє Висоцьке
с Заріччя
с Ропавське
с Штуковець
с Яблунів
Нижньотурівська сільська рада
с Нижній Турів
с Верхній Турів
Нижньояблунська сільська рада
с Нижня Яблунька
Присліпська сільська рада
с Присліп
Риківська сільська рада
с Риків
с Багнувате
с Межигір'я
Розлуцька сільська рада
с Розлуч
Сянківська сільська рада
с Сянки
с Біньова
Хащівська сільська рада
с Хащів
с Лопушанка
Шандровецька сільська рада
с Шандровець
Шум'яцька сільська рада
с Шум'яч
Явірська сільська рада
с Явора
с Мала Волосянка
с Стоділка
Ясеницька сільська рада
с Ясениця
с Кіндратів

Історична довідка

Три річки Литмір, Турка (Яблунька), Стрий послужилди формуванням населення Турки. На їх берегах осідали першопроходці племен бойків. Назву отримали від турів, які паслися на прибережних рівнинах. В давньоруськй державі - початок заселення багатьох сіл Турківщини.
В XV столітті землі Русі даруються польсько-литовським королем своїм васалам. Перша письмова згадака про Турку була в 1431 році.
В 1538р. відбулося розмежування земель королівських від панських. Перебуваючи в складі польсько-литовського князівства землі Турківщини були власністю короля і окремо шляхти .
Тоді ж відбулося прокладання через гори "Тесаної дороги" по давньому руському путі.
Будівництво церков та надання парафій послужило закладанню нових сіл на королівських землях. Королівські землі належали до Самбірської економії і об'єднувались в країни: Волосянську, Гвоздецьке, Ільницьку, Либохірську, Розлуцьку. 19 сіл , в т.ч. Турка були приватними. Щоб захистити край від нападу на русько-угорському пограниччі заснована регулярна оборона кордонів з комендатурою в м. Турка в 1674року.
В 1730 році Турка стає містом. Розвивається торгівля ремесел, формується центр міста з ратушею і замком. До складу входять : Старе село, Слобода, Середня Турка, Горішня Турка. В 1772 р. Турківщина , як і вся Галичина входить до Австро-Угорської імперії.
В Турці ліквідовується уряд воєводів і старост, залишено тільки суддів, які попередньо мусили присягнути австрійській короні. В 1781 році створюється патрімональне начальство або домінія. В Турківському районі тоді було 16 доміній.
Вся Галичина була розділені на 18 "циркулів", а ті підпорядковувалися мандаторіям. Весь тягар державної влади фактично лежав на мандаторіальних урядниках. Мандаторій становив першу державну інстанцію, другою був начальник циркуля, а третьою губернатор у Львові, який підлягав безпосередньо цісареві.
В 1948 році Турківський повіт займає територію від Тершова на північ,^ до Івашківців на південь, від Головського на схід і Дидьової на захід.
Третиною площі земель володіли 4 панські родини. Обрання першої повітової Руської Ради відбулося в 1848 році. В 1865 році влада разом з актами державного районного уряду перейшла до канцелярій. Трохи пізніше утворилися староства.
До 1867 року Турка складалась з кількох окремих гмін. Кожна з них керувалася війтом і присяжними, асесорами і радою, мала свою гмінну печатку.
В 1880 році в Турці було 656 будинків 4634 жителів у гміні.
В 1884 році в Турківському повіті було 24 однокласні школи, 5 кузень, одна цегельня, 5 парових тартаків, 5 водних тартаків.
На той час Турківський повіт нараховува 72 гміни.
В 1903 році було відкрито в Турці кредитну касу, а ще через два роки -лікарню.
В 1904 році була збудована залізниця, яка з'єднала Турку зі Львовом і Закарпаттям.
На початку XX століття в Турці проживало понад 6 тис. чоловік. В самому повіті (1905р.) було 2 сілськогосподарських і 125 промислових підприєміств, на яких працювало 607 робітників. Діяло також 69 водних млинів, 7 млинів з тартками, 9 каменоломень , 2 цегельні, 4 водні тартаки, 8 парових тартаків, і фабрика газованої води.
На весні 1919 року Західна Україна була захоплена польськими колонізаторами . Люди опинилися в справжньому пеклі. Закономірно, що й на Турківщині почалася активна визвольна боротьба . В 1931 році в Турці відбулася демонстрація безробітних усього повіту, на яку вийшло 2 тис. чоловік.
В 1931 році в м. Турка було 1324 будинки. В повіті проживало біля 114457 чоловік. Сільське населення мешкало в 17475 будинках. На цілий повіт
В 1938 році в Турці було понад 10 тис. мешканців. В 1940 році територія теперішнього Турківського району була поділена на Боринський і Турківський райони.
До Боринського району входило 24 сільські ради , до Турківського 25. Проіснував Боринський район до 1959 року . В 1959 році обидва райони були об'єднані.
В грудні 1962 року Турківський і Старосамбірський райони об'єднані з центром в м. Ст. Самбір.
В 1965 році знову був утворений Турківський район.
1 грудня 1991 року 99,6% населення Турківщини віддало свої голоси за незалежність України.

0 комментариев