Станом на 02 жовтня 2009 р.

Радехівська районна державна адміністрація
80200, Львівська обл., Радехівський р-н, м. Радехів, пр. Відродження, 3,
Телефон: (03255) 4-10-48

Чисельність населення в розрізі міст та районів

Оглядівська сільська рада
с Оглядів
с Гута-Скляна
с Дубини
с Монастирок-Оглядівський
с Опліцько
Радехівська міська рада
м Радехів
с Кути
Барилівська сільська рада
с Барилів
Березівська сільська рада
с Березівка
с Бебехи
с Грицеволя
с Новоставці
с Підмонастирок
Бишівська сільська рада
с Бишів
с Забава
с Ордів
с Торки
Вузлівська сільська рада
с Вузлове
с Бабичі
с Нестаничі
с Раковище
с Шайноги
Дмитрівська сільська рада
с Дмитрів
Завидченська сільська рада
с Завидче
Корчинська сільська рада
с Корчин
с Волиця
с Гоголів
с Радванці
Кривецька сільська рада
с Криве
Куликівська сільська рада
с Куликів
с Волиця-Барилова
с Корчівка
Кустинська сільська рада
с Кустин
с Батиїв
с Руденко
Лопатинська селищна рада
смт Лопатин
Миколаївська сільська рада
с Миколаїв
с Адамівка
с Стирківці
Немилівська сільська рада
с Немилів
Нивицька сільська рада
с Нивиці
с Пустельники
с Старий Майдан
с Трійця
Нововитківська сільська рада
с Новий Витків
Павлівська сільська рада
с Павлів
Пиратинська сільська рада
с Пиратин
Поздимирська сільська рада
с Поздимир
Половецька сільська рада
с Полове
с Йосипівка
Розжалівська сільська рада
с Розжалів
с Андріївка
Середпільцівська сільська рада
с Середпільці
с Мукані
Синьківська сільська рада
с Синьків
Сморжівська сільська рада
с Сморжів
с Романівка
с Щуровичі
Станинська сільська рада
с Станин
Стоянівська сільська рада
с Стоянів
с Збоївська
Стремільченська сільська рада
с Стремільче
с Загатка
Сушнівська сільська рада
с Сушно
с Обортів
с Тоболів
Тетевчицька сільська рада
с Тетевчиці
с Сабанівка
Увинська сільська рада
с Увин
Хмільнівська сільська рада
с Хмільно
Яструбичівська сільська рада
с Яструбині



Географія

Раде́хівський райо́н розташований в північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.
Територія району становить 114,4 км2, населення — 52,0 тисячі чоловік. До складу району входить 1 міська, 1 селищна та 31 сільська рада народних депутатів. Усього в районі 71 населений пункт.
Територію району пересікають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.
Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Родославкою, Судилівкою.
Ґрунти перегнійно-карбонатні. В долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.

Історія

Нинішня територія Радехівського району у 12 столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.
У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.
У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.
У другій половині 19 століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився на дочці Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.
На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.
З другої половини 19 століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках 19 століття.

Персоналії
У 1838 році в селі Нестаничах жив і служив парохом Маркіян Шашкевич — видатний український поет, демократ і просвітитель. Він був найбільш діяльним учасником «Руської трійці».
Впродовж 1846—1848 рр. у Нестаничах жив Іван Вагилевич — побратим М. Шашкевича.
У Новому Виткові народився оперний співак світової слави Олександр Пилипович Мишуга. Мишуга займався педагогічною діяльністю, створив свою вокальну школу. Похований у рідному селі.
Село Барилів, що на Радехівщині — батьківщина головнокомандуючого Українською Галицькою Армією Мирона Тарнавського.
Вихідцем із села Кривого є Степан Мудрик — один з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери, член центрального проводу ОУН в діаспорі.
Вихідцем із Немилова був Степан Олегович Смаль-Стоцький. Він був професором Чернівецького університету. В 1917 році став головою бойової управи січових стрільців, потім послом ЗУНР у Празі.
В 1885—1886 роках у Руденку вчителювала Уляна Кравченко — українська письменниця.
Село Оглядів — місце народження Осипа Васильовича Турянського. Син бідного теслі закінчив Віденський університет, став високоосвіченою людиною. Автор повісті «Поза межами болю», роману «Син землі», комедії «Раби». В цьому селі неодноразово бував майбутній керівник УПА Р. Шухевич з родини священника Березинського.
У роки своєї юності в містечку Лопатині жила відома українська художниця Олена Львівна Кульчицька.
Петро Ількович Кравчук — уроженець с. Стоянова. Зараз живе і працює в Канаді, підтримує тісні зв'язки з жителями Радехівщини.