Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Імітаційне моделювання колективної поведінки великої групи

Життю людини завжди загрожували багато небезпек. Приміром, землетруси, повені, урагани, локальні і глобальні конфлікти тощо. Сьогодні багато особистісних проблем у тій чи іншій мірі пов'язуються з проблемою взаємини людини і довкілля . У цьому плані дуже перспективним є нещодавно народжений, але впевнено стверджуючий себе науковий напрям – екологічна психологія, що надає можливість спостерігати особистісні психологічні проблеми як проблеми взаємодії внутрішнього психофізіологічного і навколишнього світу.

У цьому контексті все більшого значення набувають не фізичні чи енергетичні, а інформаційні взаємодії. Останнє викликано рядом причин, насамперед – глобальним поширенням дії засобів масової інформації, включаючи такі як телебачення і радіо. Широке використання інформаційних машин – комп’ютерів, поширення комп’ютерних мереж, найбільш могутньою з який є мережа Інтернет, наявність великого набору електронних носіїв інформації, що використовують комп’ютери та інші технічні засоби як відтворюючі пристрої, поширення комп'ютерних ігор і інших сучасних інформаційних засобів, також вносить свою лепту у формування інформаційного середовища, що активно впливає на людину.

Застосування сучасних спеціальних інформаційних операцій має істотні відмінності від звичайного інформування людини і спрямоване на дезорганізацію її діяльності. Його суть – вплив на суспільну свідомість таким чином, щоб керувати людьми і змусити їх діяти проти своїх інтересів.

Використання інформаційних технологій є самим вражаючим феноменом останніх 50 років життя людства. У сучасному суспільстві розподіл на «заможних» і «незаможних» здобуває принципово нового забарвлення: привілейований шар утворюють інформовані, неінформовані ж є «новими бідними». Однак це не стосується засобів масової інформації, що є могутнім знаряддям впливу на всіх людей. Крім того, оскільки «нові» «заможні» і «незаможні» мають доступ до різних засобів комунікації, то й формування їхньої свідомості може бути досить чітко диференційоване.

Традиційно інформацію розглядають як:

- повідомлення, освідомлення про стан справ, відомості про щось, передані людьми;
- зменшену, зняту невизначеність внаслідок одержання повідомлень;
- повідомлення, нерозривно зв’язане з управлінням;
- передачу, відображення розмаїтості в будь-яких об’єктах і процесах.

У роботах сучасних авторів висловлюється думка, що під інформацією слід розуміти процес взаємодії, перетворення і збереження енергії руху і маси в мікро- і макроструктурах . Отже, зараз інформація вже цілком утратила свій «нематеріальний» статус, а перетворилася поряд з енергією і речовиною в цілком матеріальну субстанцію.

В даний час живий організм розглядається як інформаційно насичена система з хаотичною динамікою функціональних структур . У цьому зв’язку вводиться уявлення про інформаційний ресурс адаптивної поведінки. Плин біологічного часу ототожнюється з незворотними процесами зародження інформації всередині біосистеми. Інформація при цьому розглядається як властивість живої матерії, що набувається нею або шляхом закарбування взаємодії, або шляхом реалізації генотипу у фенотипі. У цьому випадку, якщо ріст організму відбувається за рахунок споживання енергії і речовини, то для його розвитку необхідна інформація. Тому лише біологічні і соціальні системи мають здатність використовувати інформацію як ресурс для саморозвитку.

Оскільки сучасні засоби масової інформації, як правило, намагаються упорядковувати відомості, тобто знижувати ентропію повідомлень, то її споживач є активним приймачем відомостей, що знижують наявну в нього невизначеність. Але так буває далеко не завжди. Справа в тім, що саме тиражування інформації і передача цих відомостей за допомогою друкованих видань, радіо, телебачення, мережі Інтернет – ось що докорінно відрізняє сучасне суспільство і підносить його в ранг інформаційного. Інформація в цьому сенсі скоріше відбиває властивості трансформації, перетворення, а також передачі, комунікації і, зрештою, управління, а зовсім не збільшення знань, зниження ентропії.

Зараз інформація, передана за допомогою сучасних технічних засобів, швидше за все, служить мотивом, обґрунтуванням і виправданням дій, інтенсивним керуючим впливом, що дозволяє формувати поведінку людини. Тому розвиток «інформаційних технологій» є вагомим чинником, що сприяє розвитку централізованого управління шляхом програмування сучасних соціальних процесів.

Цифрові і комп’ютерні технології в телерадіомовленні уможливлюють і роблять легкодосяжним створення все більш різноманітних відео- і аудіоэффектів. Вже сьогодні можна стверджувати, що вплив нових інформаційних технологій і засобів комунікацій має різноманітні можливості, що створюють умови як для ненавмисного, так і для цілеспрямованого впливу на поведінку величезних мас людей, впливу на їхнє психічне і фізичне здоров’я.

Сучасне інформаційне середовище дуже різноманітне. Воно включає візуальні і звукові впливи. Але і ці впливи можуть бути вкрай неоднорідними. Вплив на людську психіку і здоров’я можуть здійснювати найпростіші світлові і звукові сигнали, що мають різний, у тому числі і підпороговий рівень.

До наступного розділу: Звукові феномени. Інфразвук

Примітки:

1. Калмыков А.А. Информационная модель Эйкоса и проблема психологических загрязнений // Прикладная психология. – 1999. - № 2. – С. 23-33.

2. Борисов В.И. О единстве массы, энергии и информации// Информация и космос. – СПб., 2001. - № 1. – С. 8-10.

3. Новикова Т.В. Роль информации в биологической системе // Известия РАН. Сер. биол. – 1999. - № 1. – С. 98-104.