Звернути увагу на цю тему змусили конкретні випадки з практики. Проблему необхідно вирішувати, доки не було зроблено нових помилок.Символіка партії – це її логотип та інші елементи, як-от: певний колір, шрифт, елементи оформлення. Символіка є важливою складовою всього того, що нині називається модним словом "бренд". Саме через неї партію (або іншу структуру) впізнають у масах. Крім того, від неї багато в чому залежить перше враження людини про певну структуру. Символи можуть бути агресивними або заспокійливими, динамічними або такими, що характеризують сталість, стабільність. І, зрештою, вони можуть бути просто гарними чи потворними. Та незначна зміна кольору або доданий легкий штрих можуть змінити сприйняття символу.
Для будь-якої організації символіка – це святе. До неї ставляться дбайливо і шанобливо. Її розробляють ретельно у відповідності зі своїми уявленнями та завданнями. Розробляється ціла філософія під, здавалося б, простий логотип. Значення надається навіть найменшим дрібницям. Особливо помітно це в бізнесі. Там результат упровадження нового бренда стає помітний дуже швидко і відбивається на кишені компанії вельми істотно.
Багато корпорацій одержують величезні прибутки тільки за те, що дозволяють іншим корпораціям, своїм партнерам чи дистриб’юторам, просто випускати свою продукцію або надавати послуги під своїм брендом.
У політиці символіка означає не менше, а може, навіть більше, ніж у бізнесі. Політика – це і є робота із символами. Багато фахівців, аналізуючи останні президентські вибори, відзначали, наприклад, вдалу символіку Віктора Ющенка (жовтогарячий колір, підкову, гасло "Так!") й холодно-відразливий синій колір Януковича.
Тому корпоративна символіка – це свого роду "священна корова", з якою не можна поводитися як кому заманеться. За весь час свого існування, приміром, компанія "Кока-Кола" лише раз змінила свій логотип. А хіба можна уявити, що, скажімо, українське представництво компанії "Самсунг" чи БМВ, чи будь-якої іншої корпорації насмілиться займатися самодіяльністю і вносити якісь зміни в символіку? Керівник, який зазіхнувся на корпоративний логотип, навряд чи довго всидить у своєму кріслі.
На жаль, як виявилося, у Християнсько-Демократичному Союзі це розуміють не всі. Принципова політика партії спрямована на максимальну самостійність. Однак це не повинно зачіпати певні непорушні речі, такі як ідеологія, основні програмні принципи і символіка. Немає нічого поганого, якщо регіональна організація матиме певний додатковий елемент символіки, що підкреслить її місцеву приналежність. Однак це має бути продумане та гарно виконане рішення. Наприклад, вельми вдалим вийшов логотип Кримської організації ХДС. У ньому цілком збережено всі загальнопартійні символи й органічно вписано силует півострова. А головне – його зроблено зі смаком.
Однак є й інші приклади, дивлячись на які виникає питання: що це, диверсія проти партії, глузування над її символікою? Потім виявляється, що це просто несмак дизайнера та його нерозуміння базових ідей партійної символіки.
Ми не будемо тут говорити про конкретні випадки. Важливо, щоб це не повторювалося в майбутньому. Будь-які зміни чи доповнення до партійного логотипу мають бути погоджені із Секретаріатом партії і впроваджуватися в життя тільки після його схвалення.
Символіка партії не терпить самодіяльності й дилетантів.
Архів 2006 року
Газета "Християнський Демократ"
Російськомовна версія статті: Символика партии не терпит самодеятельности и дилетантов
0 коментарів