А.С.Д. в Google News - натисніть Підписатися

Від Дарвіна до Гітлера

'Від1 вересня українські школярі почули черговий раз перший дзвоник та розпочали ще один навчальний рік. Але чому їх там навчають? В Україні досі під виглядом наукової теорії викладають базову для світогляду людини доктрину, яка насправді не тільки не є науковою, але й скоріше навпаки – немає нічого спільного з наукою та давно стала базою для анти-гуманістичних доктрин. А головне – викладають виключно цю теорію, чиновники від освіти не перший рік відбивають спроби викладати разом з нею ще й інші теорії. Мова йде про креаціонізм.

Два роки тому 2009 року увесь світ відзначав 200-річчя Чарльза Дарвіна і 150-річчя виходу у світ його праці "Про походження видів". Прихильники теорії про те, що "людина пішла від мавпи", вже давно відзначають ці дві дати не в найкращому настрої – сьогодні ця «теорія» на межі повного краху.

152 років тому послідовники Дарвіна оголосили, що людина є не творінням Бога, а лише розвинутою мавпою, і це вважалося наукою, тоді як твердження про створення людини Творцем називали "релігійним мракобіссям". І от тепер дедалі більше учених заявляють, що дарвінізм виявився звичайним блефом і шахрайством. У Європі та Америці проходять гучні антидарвіністські процеси – розважливі громадяни вимагають, щоб теорія Дарвіна більше не викладалася в школах як абсолютна істина.

Наука проти дарвінізму

Формат цієї статті не дозволяє детально заглибитися в наукові теорії. Тому ми торкнемося тільки найвідоміших фактів.

Дарвін стверджував, що життя на Землі з'явилося випадково. Його теорія еволюції тримається на постулаті, котрий суперечить усій теорії науки: мертве народжує живе. Якимось чином живі організми розвинулися з мертвої матерії. Ці перші одноклітинні істоти ставали усе складнішими, перетворювалися на губок, амфібій, рептилій і птахів, поступово розвиваючись у ссавців. Саму людину Дарвін вважав нащадком африканської мавпи.

Ще за життя Дарвіна його вчення називали анекдотом. Сьогодні, коли наука досягла великих успіхів в області генетики та інших сферах, молекулярним біологам відомо, що поява хоча б однієї правильної ДНК із неживої матерії неможлива.

Однак повернімося до людини. Пригадуєте в шкільних підручниках – схема з декількох фігур: спочатку звичайна мавпа, потім кілька перехідних етапів – щось середнє між мавпою і людиною. Що далі – то фігури все більш схожі на людину і наприкінці – вже сама сучасна людина.

Якби теорія Дарвіна була правдивою, то мали б бути мільйони перехідних форм. Людина є, мавпа теж є. А куди поділися ті проміжні фігурки, що на схемі стоять між мавпою і людиною? А їх немає. Скільки вчені не проводять розкопок – їм не вдалося знайти жодної кісточки, жодної істоти, яка була б чимось середнім між мавпою та людиною. Те ж саме у птахів і в тварин.

Сам Дарвін чудово розумів, що без таких доказів його теорія перетворюється на мильну бульку, і він чесно про це говорив. Але стверджував, що геологія ще молода, вона у майбутньому відкриє ці форми, які підтверджують еволюцію. Що ми маємо півтора століття потому? А маємо ми цілу хроніку скандалів і фальшивок, що їх прихильники дарвінізму намагалися видати за відсутню проміжну ланку між мавпою і людиною.

Найвідомішою підробкою є еоантроп (більш відомий як Пілтдаунська людина), виявлений у Великобританії 1912 року й у 1953 році визнаний співробітниками Британського музею підробкою (череп виявився древнім, а щелепа – сучасною). Він понад сорок років вважався в усьому світі найбільш доказовою середньою ланкою між мавпою і людиною, поки не було встановлено, що знайдені кістки сфальсифіковано за допомогою механічної і хімічної обробки фрагментів кістяків мавп і людей, після чого вони і були закопані в землю.

Широко відомий і пітекантроп (мавполюдина). Його існування було "доведене" голландським лікарем Еженом Дюбуа. Вирушивши у пошуках пітекантропа на острів Ява, він оголосив, що знайшов кістки пітекантропа, які насправді належали великому гібону. До них він додав людську стегнову кістку.

Подібна доля очікувала і так звану людину з Небраски. Її майже сто років вважали проміжною ланкою в процесі еволюції людини з мавпи. Її було реконструйовано з єдиного зуба, що, як з'ясувалося пізніше, виявився зубом донині існуючої в Парагваї дикої свині.

Таким чином, жодної достовірної перехідної форми, котра підтверджує поступову еволюцію від мавпи до людини, не виявлено. Більш того, палеонтолог Ричард Лікі знайшов в Африці останки древньої людини, схожої на сучасну. Але знайшов її в породах набагато старіших, ніж породи, в яких знаходять так званих "мавпоподібних людей", а насправді просто великих мавп.

Не вдалося знайти жодного виду тварин чи рослин, які можна було б назвати проміжними. Усі нині живучі істоти і рослини якими були тисячі років тому, такими і залишилися донині. Наприклад, недавно експериментально було доведено, що собака НЕ пішла від вовка, як це постійно стверджувалося, а що це два різних, хоча і близьких види.

Немає взагалі ніяких доказів еволюції. Дарвін змішав два поняття: пристосування і перетворення. Пристосування не змінює характеристик виду. Одним з головних аргументів Дарвіна було розведення домашніх порід тварин: голубів, собак і так далі, проте коли тварини дичавіли, тобто не відбувалося штучної селекції, то через кілька поколінь вони поверталися до одного типу. Так, дикі голуби набувають одного забарвлення, здичавілі собаки в Австралії перетворилися на одну породу, тобто штучні ознаки не закріплюються, а зникають, що суперечить теорії Дарвіна. Те ж саме і в людини – приміром, у жителів високогірних Анд збільшений обсяг легень. Та якщо їх переселити в нові (чи колишні) умови, які не вимагають подібної адаптації, та ця властивість швидко, через 2-3 покоління втрачається, атрофується через непотрібність.

Наука чи ще одна релігія?

Серйозні вчені, учені першого ряду, такі як Альберт Ейнштейн, Блез Паскаль, Іван Павлов і багато інших, були віруючими людьми і вважали, що людина створена Богом. Вони всі визнавали і те, що немає і бути не може ніяких наукових доказів того, що людина пішла від мавпи. І тільки вчені другого і третього ряду, тобто вчені далеко не найвидатніші, заперечують це. Ми не знайдемо жодного видатного вченого, який не був би віруючим. От що говорив з цього приводу найбільший французький мікробіолог і хімік, основоположник сучасної мікробіології Луї Пастер: "Що більше я вивчаю природу, то більше зупиняюся в побожному подивуванні перед ділами Творця. Я молюся під час робіт своїх у лабораторії". У свою чергу, Альберт Ейнштейн якось сказав: "Я не можу собі уявити справжнього вченого, який не мав би глибокої віри. Це можна визначити і так: не можна вірити в безбожну науку. Безбожна наука кульгає".

Коли наука, дослідивши ДНК, показала, що життя не могло зародитися саме по собі і вже тим паче не могло розвинутися до нашого рівня шляхом еволюції, то багато прихильників дарвінізму зайняли позицію, котра нагадує не науку, а нову релігію. Наприклад, відомий дарвініст професор Гарвардського університету Уолд визнає: "Варто тільки розглянути обсяг цієї задачі, аби визнати, що самозародження живого організму неможливе". Однак у що, по суті, вірить цей захисник еволюції? Він відповідає: "Все-таки я вірю, що наше існування на землі є результатом самозародження". Чи звучить це як об'єктивна наука? Адже саме ці люди дорікали християнам за їхню віру. Тепер, коли наука показала, що життя не могло з'явитися без Творця, вони самі почали вірити в Дарвіна і його теорію всупереч науковим фактам.

Соціал-дарвінізм та нацизм

Для суспільства теорія Дарвіна виявилася негативною не тільки тому, що підривала віру в Бога. Запропонована ним модель миттєво перетворилася на соціал-дарвінізм – теорію про те, що виживають найсильніші, і це є абсолютно природним. Ця ідея послужила моральним виправданням жорстокості конкуренції і вкрай несправедливого ставлення до слабких і незахищених верств населення у суспільстві і навіть до цілих народів. Досить згадати англійські закони проти жебрацтва.

У 1915 році турецький уряд вирішив покінчити з вірменами як із нацією. Збереглася стенограма наради про цей дикунський злочин. Один із членів уряду, лікар за освітою, прямо посилався на теорію Дарвіна і стверджував, що сильніші організми не тільки можуть, але і мусять знищувати слабших у боротьбі за існування. Отже, геноцид вірменів цілком виправдовується теорією Дарвіна. Його промова викликала схвальний сміх усіх присутніх. Питання про знищення півтора мільйона вірменів було вирішено посиланням на Дарвіна.

З учення Дарвіна виріс соціал-дарвінізм, а вже з нього пішли і теорії Гітлера про вищі і нижчі раси. Прогрес та еволюція за Дарвіном – це переможний марш переможців по трупах і кістках переможених. Теорія Дарвіна – це визнання права на вбивство слабкого сильним, це – апологія жорстокості як природного процесу. Після перемоги над Гітлером соціал-дарвінізм виявився під мовчазною забороною, але сам дарвінізм, як і раніше, вивчається в наших школах як єдине істинне вчення. Чого ж навчають наших дітей?

Олексій Мілеєв,
Православний христианин


0 коментарів

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии