Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я

До попереднього розділу: Тигри

Мабуть, Ви чули про таких міфологічних істот. Наскільки ми знаємо, вони насправді ніколи не існували.

Кріпке стверджує, що якби вчені раптом виявили, що такі – у точній відповідності з міфологічним описом – істоти справді існують або існували, то усе одно істиною було б те, що єдинороги ніколи не існували. На думку Кріпке, ці істоти, незважаючи на те, що вони точно відповідають опису єдинорогів, не були б єдинорогами; неправильно було б так їх називати. Чому? Лише тому, що визнання цих істот єдинорогами суперечило б теорії природних видів Кріпке.

Справді, історично ми застосовували слово 'єдиноріг' не для позначення якогось реально існуючого “природного виду”. Ми ніколи не застосовували його до жодної справжньої, конкретної тварини. А отже, не існує природного виду єдинорогів (не існує множини первинних означуваних родової назви 'єдиноріг' → не існує сутнісних властивостей більшої частини цієї множини → не існує єдинорогів). У випадку єдинорогів теорію природних видів Кріпке нікуди прикласти. А отже, якщо справді існували (або й існують) істоти, що точно відповідають опису єдинорогів, вони не перебувають щодо нашого використання слова 'єдиноріг' у такому історичному відношенні, якого вимагає теорія природних видів Кріпке.

Але можливо, що насправді не було б помилкою називати цих тварин єдинорогами? Можливо, помилковою є теорія природних видів Кріпке?

Теорія Кріпке претендує на те, щоб адекватно описувати реальну мовну практику, те, як насправді застосовуються і наділяються смислом назви. В цьому, здається, весь її сенс (принаймні, я не уявляю, яким ще він може бути). Якщо з теорії логічно випливає, що в певній ситуації люди поводилися б у ось-такий спосіб, але насправді люди у такій ситуації поводилися б інакше, це спростовує теорію.

Думаю, що у випадку єдинорогів висновки з теорії природних видів прямо суперечать тому, якою б насправді була у такій ситуації наша мовна поведінка. Якби вчені справді відкрили, що існують чи існували тварини, властивості яких точно відповідають опису єдинорогів, то майже усі (за виключенням тих, хто перебуває під впливом теорії Кріпке) називали б їх єдинорогами. А газети рясніли б статтями з назвати типу “Вчені виявили, що єдинороги справді існують!”

Тож, на мою думку, слід визнати, що приклад з єдинорогами спростовує теорію Кріпке. Якщо, звичайно, ми не керуємося знаменитим гегелівським принципом: якщо теорія не відповідає фактам, то тим гірше для фактів!

До наступного розділу: Вода та H20