Сучасне російське козацтво

Козацтво як суб’єкт національного державотворчого процесу: порівняльний аналіз України і Російської Федерації. Частина 3

До попередньої частини: Сучасне українське козацтво

Сучасне російське козацтво почало своє відродження, набуло рис широкого громадського руху й цілеспрямованого організованого характеру, а козацькі організації отримали державний статус після прийняття в квітні 1991 р. Закону РРФСР „Про реабілітацію репресованих народів”, в червні 1992 р. Постанови ВЕРФ „Про реабілітацію козацтва” (№3321-1) та Указу Президента РФ „Про заходи щодо реалізації Закону РРФСР „Про реабілітацію репресованих народів” (№ 632 від 15.07.1992 р.).

У квітні 1994 р. набрала чинності Постанова Уряду РФ „Про концепцію державної політики щодо козацтва” (№ 355 від 22.07.1994 р.)., яка містила „Основні положення концепції державної політики щодо козацтва” та „Концепцію відродження традиційної для Росії державної служби козацтва” де зокрема зазначалося, що: „Державна служба козацтва є одним з елементів становлення нової російської державності, зміцнення її безпеки ” [8]. Цією ж Постановою затверджені типові положення про державну службу козацтва, наведено вичерпний перелік видій державної служби російського козацтва тощо.

Згідно указів Президента РФ „Про формування військових структур, прикордонних і внутрішніх військ на території Північнокавказького регіону Російської Федерації та державну підтримку козацтва” (1993 р.) та „Про Головне управління козачих військ при Президентові Російської Федерації” (1996 р.), козацькі організації отримали можливість координації своєї діяльності на федеральному рівні, за козаками було визнано право на несення державної служби, зокрема військової, митної, прикордонної та природоохоронної. Наступним нормативним документом призначеним упорядкувати діяльність козацьких організацій став Указ Президента РФ, що затверджував „Тимчасове положення про державний реєстр козацьких товариств в Російській Федерації” (№ 835 від 9.08.1995 р.). У лютому 1095 р. було створено Головне управління козачих військ при Президентові РФ, яке в 1998 р. було перетворене в Управляння Президента РФ з питань козацтва.

Протягом 1996 – 1998 років до Державного реєстру було внесено 10 військових, 3 окружних, 4 віддільських козацьких товариства. В Російській Федерації указами Президента РФ протягом 1997 – 2007 років офіційно затверджені статути військових козацьких товариств: Волзького, Сибірського, Забайкальського, Терського, Уссурійського, Єнісейського, Оренбургського, Кубанського, Іркутського та Великого війська Донського і Центрального козачого війська.

На даний момент в РФ досі діє Тимчасове положення про державний реєстр козацьких товариств в Російській Федерації (Указ Президента РФ № 835 від 9.08.1995 р. зі змінами, внесеними Указом Президента РФ № 316від 21 березня 2005 р.). Цими документами, зокрема, встановлено чисельність, необхідна для утворення козачого товариства: хутірське – не менш 50 козаків, станичне та міське – не менш 200 козаків, окружне (віддільське) – не менше 2 тис. козаків та військове - не менше 10 тис. козаків встановлено порядок реєстрації козацьких організацій тощо.

В червні 2008 р. Президентом РФ Д.В. Медведєвим була затверджена нова „Концепція державної політики Російської Федерації щодо російського козацтва” [9], метою якої є подальший розвиток державної політики Російської Федерації щодо російського козацтва та державної служби російського козацтва, співпраці козацьких організацій з органами державної та муніципальної влади. Згідно Концепції, „Козаки активно сприяють вирішенню питань місцевого значення, виходячи з інтересів населення та враховуючи місцеві історичні традиції”. Пріоритетами державної політики Російської Федерації щодо російського козацтва є:

- заохочення членів козацьких товариств до виконання обов’язків державної та іншої служб;
- забезпечення умов та формування стимулів для участі російського козацтва в реалізації державний і муніципальних програм щодо державної та іншої служби, освіта та виховання зростаючого покоління, стійкого розвитку агропромислового комплексу и сільських територій в місцях компактного проживання козацтва та розвиток місцевого самоврядування;
- удосконалення правових, організаційних та економічних засад державної та іншої служби Російської Федерації.
Російське козацтво, на основі угод козацьких товариств з федеральними органами виконавчої влади та їх територіальними підрозділами, органами виконавчої влади суб’єктів Російської Федерації та органами місцевого самоврядування, надає їм сприяння у виконанні встановлених задач і функцій, в тому числі для вирішення питань:
- організації та ведення військового обліку, військово-патріотичного виховання призовників, їх підготовки до військової служби, позавійськової підготовки членів козацьких товариств під час їх перебування у запасі;
- реалізації заходів з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та стихійних лих, цивільної оборони, природоохоронної діяльності;
- охорони громадського порядку, забезпечення екологічної та протипожежної безпеки, охорони державного кордону Російської Федерації;
- охорони об’єктів, що перебувають в державній та муніципальній власності, об’єктів життєзабезпечення населення та вантажів.
Російське козацтво, на основі державних чи муніципальних контрактів на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг для державних і муніципальних потреб може здійснювати й іншу діяльність (не заборонену законодавством РФ).
З метою забезпечення умов для участі російського козацтва в реалізації державних і муніципальних програм, уряд РФ визнає за необхідне в подальшому:
- створення єдиних методологічних підходів, що стосуються програмно-цільових методів сприяння органів державної влади становленню та розвитку державної та іншої служби російського козацтва;
- створення системи інформаційного забезпечення реалізації державної політики РФ щодо російського козацтва;
- здійснення заходів підтримки козачих кадетських освітніх закладів, закладів початкової, середньої і професійної освіти;
- створення умов та стимулів для участі козацьких організацій в соціальній адаптації неповнолітніх, які опинилися в складній життєвій ситуації, в наданні допомоги педагогічним колективам освітніх закладів в організації позашкільної, відпочинкової діяльності дітей, їх літнього оздоровчого відпочинку;
- розвиток та підтримка досвіду козацтва в організації суспільно-корисних ініціатив, спрямованих на формування здорового способу життя, зниження рівня наркоманії, тютюнопаління, алкоголізму та злочинності в суспільстві, створення сприятливих умов для зростання народжуваності та збільшення тривалості життя, захист прав й інтересів дітей та підлітків, які залишилися без опіки дорослих, вирішення проблем профілактики соціального сирітства;
- проведення наукових досліджень з питань історії становлення та розвитку російського козацтва;
- створення умов для участі російського козацтва в облаштуванні та розвитку інфраструктури сільських територій;
- облік та розвиток історичних та інших традицій російського козацтва при вирішення питань місцевого значення в місцях його компактного проживання, надання сприяння в розвитку територіального місцевого самоврядування та інших форм безпосередньої участі громадян в здійснення місцевого самоврядування;
- сприяння в реалізації прав громадян, що відносять себе до російського козацтва, на самостійне і відповідальне вирішення питань місцевого значення, виходячи з інтересів населення та враховуючи місцеві традиції тощо.

Діяльність російського козацтва широко висвітлюється в друкованих та електронних ЗМІ. Приміром, за сприяння уряду РФ опубліковано цикл документальних фільмів „Русь козача”, постійно діючу програму „Козаки” та медаіпроект „Козак-ТВ” (2008 р.). Мета останнього – створення єдиного інформаційно-культурного простору російського козацтва, збереження та пропаганда самобутньої козачої культури й традицій, а також освіта і виховання молодого покоління козаків.

Поряд з інституціями державного сприяння та регулювання козацького руху, в РФ існують самодіяльні органи координації взаємодії козацьких о товариств. Так, ще в 1990 р. на Великому козачому крузі в Москві було утворено Союз козаків Росії, установлено Раду отаманів і Атаманський уряд.

На Великій раді отаманів у 1990 р. Союз прийняв „Декларацію козацтва Росії” [10] і встановив прапор та інші знаки. В 2000 р. на черговому Великому крузі було прийнято рішення про утворення суспільно-політичного руху „Козаки Росії”.

Таким чином, в 2010 р. „Згідно оцінок експертів в Росії та близькому зарубіжжі більше 7 млн. осіб вважають себе козаками. Загальна чисельність військових козацьких товариств в Росії становить більше 700 тис. осіб, які об’єднані приблизно в 600 громадських козацьких організацій. В Росії діють 24 козацькі кадетські корпуси, більше тисячі козацьких класів загальноосвітніх закладів, в яких навчаються більше 40 тис. вихованців.” Цікавим э факт, що до складу Союзу козаків Росії входять і діаспорні, де-факто, організації: Чорноморське козаче військо (Крим і Південна Україна), Українське реєстрове козацтво (Україна та зарубіжжя), Військо запорізьке (Центральна, Південна та Східна Україна), Всеукраїнське козаче військо (Україна), т. зв. „Головне управління козачих військ України” тощо [11].

Втім, відносини з козацтвом за межами Росії визначаються відповідно з державної політикою РФ щодо співвітчизників за кордоном та є складовою частиною внутрішньої й зовнішньої політики РФ.


До наступної глави: Порівняльний аналіз державної політики України і Російської Федерації щодо козацтва

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии