Соліпсизм і роздвоєння свідомості

Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я

До попереднього розділу: Соліпсизм і координація різних сприйняттів

Соліпсизм – це теорія, незастосовна на практиці. Людина, яка сповідує соліпсизм, мусить діяти так, ніби теорія соліпсизму була хибною, а теорія реалізму – істинною, ніби навколишній світ – фізичні об’єкти та інші люди, як істоти з власним Я – є справжніми.
Чому це так? Причина – у тій же координації сприйняттів.

Якщо Ви переходите дорогу, і бачите, що на Вас їде машина, то Ви, звичайно, може вважати, що ця машина ілюзорна, але, потрапивши під її колеса, Ви зрозумієте, якщо виживете, що біль, який спричиняють “ілюзорні” машини – цілком реальний, тому треба уникати “ілюзорних” зіткнень з “ілюзорними” машинами, – так, ніби ці зіткнення і машини були справжніми.

Якщо Ви вважаєте, що їстівні речі і напої є ілюзорними, то Ви, звичайно, можете не їсти й не пити, але результатом цього буде дуже реальне відчуття голоду й спраги, що постійно посилюватиметься. І якщо Ви хочете позбутися цих неприємних відчуттів, то Вам доведеться споживати їжу й напої так, ніби вони були реальними.

Ви можете вважати, що предмети одягу – ілюзорні, і спробувати завжди і всюди ходити голяка.

І в цьому, і в безлічі інших випадків Ви дуже скоро зрозумієте, що “ілюзорні” речі створюють реальні проблеми, і єдиний шлях позбутися цих проблем – діяти так, ніби ці речі були справжніми.

“C, так ніби B” – на практиці, так само як і в теорії соліпсизм мусить “паразитувати” на реалізмі. Соліпсист сповідує одну теорію, але мусить поводитися так, ніби ця теорія є хибною, а істинною є та теорія, яку він вважає хибною.

До наступного розділу: Соліпсизм і проблема існування інших людей

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии