Музичні феномени

Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Вплив бінаурального ритму

В даний час уже ні в кого не виникає сумнівів, що функціональна музика певним чином регулює емоційний стан, полегшує усвідомлення власних переживань, підвищує соціальну активність слухачів тощо . За обробку звукової інформації відповідальна частина скроневої частки мозку, розташована над слуховим каналом. Активність цієї частки в лівій півкулі найбільш виражена у тих осіб, що почали займатися музикою в ранньому віці, а також у людей, що володіють абсолютним слухом (тобто здатністю визначати висоту окремих звуків, не зіставляючи їх зі звуками відомої висоти).

Мелодії, що доставляють людині радість, сповільнюють пульс, збільшують силу серцевих скорочень, сприяють розширенню судин і нормалізації кров’яного тиску, а дратівна музика дає прямо протилежний ефект. Деякі симфонічні твори (наприклад Вольфганга Моцарта) змінюють кислотність шлункового соку. У зв'язку з цим обід у музичному супроводі виправданий не тільки з естетичного, але і з утилітарного погляду. Виявлено вплив музики на нейроендокринну функцію, зокрема, на рівень гормонів, що грають надзвичайно важливу роль у прояві емоційних реакцій, у крові.

Вплив музики на стан людини пояснюється виникненням резонансу музичних хвиль у певних структурах людського тіла. Звукові сигнали, потрапляючи в резонансну частоту, що відповідає фізичним характеристикам тієї чи іншої структурної одиниці тіла, справляють на неї стимулюючий чи гнітючий вплив. Правильно підібрана мелодія впливає на хворих людей і прискорює одужання.

Музика діє вибірково – у залежності не тільки від її характеру, але і від інструмента, на якому виконується. Скрипці і фортепіано притаманний виражений заспокійливий ефект. А музика з перевагою в ній дисонансі в, тобто різких звукових сполучень, викликає психоемоційну напругу.

Останнім часом виявлений цікавий музичний ефект дії несинхронної музики, генерованої декількома джерелами. Значне поширення технічних засобів відтворення інформації, зокрема музики, сприяє прояву цього ефекту в масового споживача. Уперше це явище було виявлено при спостереженні за рухом перехожих повз лотки з музичними касетами . Оскільки продавці не погоджують між собою рекламовані мелодії, то в просторі, насиченому найрізноманітнішими музичними добутками утворюється дуже своєрідний пульсуючий звук. Було помічено, що в деяких точках простору перехожі прискорювали рух, а в інші, навпаки, йшли повільніше.

Коли автор провів спеціальні дослідження по вивченню цього феномену, то було встановлено, що формований з різних джерел пульсуючий звук значно змінює свідомість слухачів уже через 30-60 хвилин його експозиції. Час початку його дії залежить від програм джерел. Для проведення експерименту в якості фонових звуків використовувалася техномузика, важкий рок, мовлення на арабській і корейській мові, мелодії суфіїв, класична музика, новини російською мовою, електронна музика і несинхронізовані механічні звуки настроювання. Результати дослідження призвели до наступних висновків:

- під впливом пульсуючого шуму, утвореного в результаті інтерференції звуків з різних джерел, виникає весь спектр моделей психопатології в залежності від схильності до конкретного типу реагування (афективне, пароксизмальне, диссоціативне);
- використана модель надсенсорного впливу виявилася подібною із сенсорною деривацією, при якій на перших етапах завжди відзначаються афективні порушення: страх, тривога, паніка і депресії, потім розвиваються явища дереалізації у формі зміненого сприйняття обсягів простору, порушення рухових навичок і рухові стереотипії, відчуття розтягання часу і зміна свідомості, когнітивні порушення і порушення схеми тіла, далі ілюзії і галюцинації, марення, і, нарешті, соматичні розлади;
- загальними для всіх переживань слухачів були тривога і страх на початку проведеного експерименту, зміна відчуття простору і часу (дереалізація) і деперсоналізація;
- аудіальний вплив, імовірно, еквівалентний психоделічному.

До наступного розділу: Світлові феномени

Примітки:

1. Захарова Н.Н., Авдеев В.М. Функциональные изменения центральной нервной системы при восприятии музыки // Журн. высш. нервн. деят. им. И.П.Павлова. – 1982. – Т. 32. – Вып. 5. – С. 506-512.; Липинский В.К. Функциональная музыка как психологическая проблема // Проблемы инженерной психологии. М., 1971. – С. 166-169.; Мясищев В.Н., Готсдинер А.Л. Влияние музыки на человека по данным электроэнцефалографических и психологических показателей // Вопросы психологии. -–1975. - № 1. – С. 54-67.; Пасынова Н.Б. Влияние музыкальных движений на эмоции // Психологический журнал. – 1993. - № 4. – С. 55-57.

2. Самохвалов В.П. Психический мир будущего. – Симферополь: КИТ, 1998. – 400 с.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии