Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Психофізіологічні аспекти спеціальних інформаційних операцій

Вважається, що досить ефективно впливають на людину звукові коливання з частотами нижче 16 Гц, що звичайно знаходяться в діапазоні не сприйманому для слуху. Самим небезпечним тут вважається проміжок від 6 до 9 Гц. Однак дія інфразвуку залежить від особливостей його застосування. Так, є інформація , що дослідження, які стосуються впливи інфразвуку, не зуміли продемонструвати значний ефект його впливу на людину, крім впливу на внутрішнє вухо і рівновагу. При впливі дуже високих рівнів інфразвуку (> 140 дб) з’являється виражений біль у вухах. Причому місцеві захисні засоби виявляються малоефективними. При дії інфразвуку низької інтенсивності (< 90 дб) значимі ефекти не були виявлені.

Докладні 30 хвилинні дослідження дії інфразвуку на когнітивні (пізнавальні) функції людини також не дали виразного результату. Ніяких істотних змін в ефективності виконуваної розумової роботи при дії інфразвуку (7 Гц) потужністю 110-125 дб, супроводжуваного шумом (65 дб) не було отримано. Зокрема, не було відзначено відчуття запаморочення, дезорієнтації, що були описані в частині літературних джерел. Іншими авторами також не були підтверджені несприятливі ефекти впливу інфразвуку на виконання роботи людиною, одним із симптомів якого є «п’янкий»" феномен. Автори вважають, що дані про дію низьких рівнів інфразвуку (105-120 дб) були сильно перебільшені. Ретельно проведене вивчення впливу інфразвуку на сенсомоторні реакції людини і його рівновага не виявили ніяких несприятливих ефектів.

Однак у більш пізніх роботах уже намічаються деякі зрушення думок вчених убік визнання наявності впливу інфразвуку. Так, у дослідах, проведених на добровольцях, на яких впливав інфразвук з частотою 6, 12, 16 Гц й інтенсивністю 95, 110, 125 дб, був відзначений відчутний фізіологічний ефект . Автори встановили істотне збільшення діастолічного і зменшення систолічного артеріального тиску при незмінній частоти серцевих скорочень. Збільшення діастолічного тиску (на 8 мм. рт.ст.) досягало максимуму після тридцатихвилинної експозиції. На підставі цих даних автори висловили припущення, що гостра інфразвукова стимуляція провокує звуження периферичних судин. У випадку хронічних інфразвукових впливів такий ефект може привести до розвитку гіпертонії у випадку, якщо людина схильна до її розвитку. В даний час виділені смугові характеристики інфразвуку, що пов’язуються з зонами ризику для здоров’я .

До наступного розділу: Вплив бінаурального ритму

Примітки:

1. Westin J.B. Infrasound: a short review of effects on man //Aviat. Space Environ Med. - 1975. - № 46(9). – Р. 1135-1140.

2. Harris C.S., Sommer H.C., Johnson D.L. Review of the effects of infrasound on man // Aviat Space Environ Med. - 1976. - № 47(4). – Р. 430-434.

3. Danielsson A., Landstrom U. Blood pressure changes in man during infrasonic exposure. An experimental study // Acta Med. Scand. – 1985. - № 217(5). – Р. 531-535.

4. Куралесин Н.А. Гигиенические и биологические аспекты эффекта инфразвука // Медицина труда и промышленная экология. – 1997. - № 5. – С. 8-14.