Ефект світлових спалахів

Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Світлові феномени

Усім відомо, що при формуванні телевізійних програм досить часто використовуються різного роду світлові спалахи. Ці спалахи застосовуються не випадково. Їхній вплив має визначену психофізіологічну природу. Справа в тім, що світлота, чи суб’єктивна яскравість плями світла визначається не тільки його фізичною яскравістю. Істотне значення для рівня сприйняття світлоти сигналу має цілий ряд його параметрів, а саме: площа, тривалість, спектральний склад, місце його проекції на сітківці, відстань до інших стимулів, що знаходяться в полі зору. Крім того, велику роль грають його площа і яскравість, спрямованість уваги спостерігача на тестуючий стимул чи інший об'єкт, що знаходиться в полі зору, рівень світлової адаптації ока тощо.

При збільшенні тривалості надпорогових світлових стимулів в інтервалі 30-150 мс. спостерігається цікаве явище – значний нелінійний ріст, а потім досить сильне зниження світлоти, що відчувається. У результаті цього більш короткий спалах світла може здаватися суб'єктивно більш ярким, чим більш тривалий спалах, що має ті ж фізичні параметри яскравості. Іншими словами, при впливі меншої по потужності світлової енергії виходить більший ефект відчуття світлоти сигналу. Таке явище перевищення світлоти визначається як ефект Брока-Зульцера.

Цей ефект використовується вже давно і має важливе прикладне значення для оптимізації тривалості спалахів маяка, світлових комунікаційних сигналів, що мерехтять, навігаційних і дорожніх знаків. Наприклад, крапкове джерело світла тривалістю 75 мс. здається яскравіше, ніж при тривалості 400 мс. і може дати значну економію енергії за рахунок зниження її витрати на бакенах берегової охорони.

Специфічний нейрофізіологічний базис ефекту Брока-Зульцера поки ще до кінця не ясний. Для його задовільного пояснення допускають можливість взаємодії декількох фізіологічних процесів: локальних фотохімічних явищ у рецепторах сітківки, нелінійної відповіді нейронних ансамблів зорової системи, зворотного маскування, розвитку латерального гальмування тощо.

Цей ефект виникає тільки як продукт узагальненої оцінки яркісних характеристик усієї сукупності стимулів. Гіпотези, що пояснюють природу цього ефекту, можуть бути розділені на дві основні групи. В одних постулюється велика інтенсивність збуджувальних процесів при відносно більш коротких тривалостях стимулу, а в інші – втручання гальмових процесів при більш тривалих стимулах.

Феномен збільшення світлоти коротких стимулів, імовірно, є досить універсальним у діяльності нервової системи. Зокрема, багато авторів відзначають перевищення голосності при різних умовах звукової стимуляції.

Пояснення слухового ефекту, коли голосність серії коротких звукових стимулів є суб’єктивно більш вражаючою ніж голосність постійного тону, базується на наявності складних енергетичних взаємин між центральними і граничними компонентами звукового стимулу. Виходячи з викладеного, стає зрозумілим більш істотний ефект, здійснюваний на слухача короткими звуками, трансльованими в телевізійній чи радіопередачі.

Ще має місце просторовий аналог описуваного ефекту. Він полягає в тім, що при збільшенні розміру стимулу його надпороговая світлота спочатку зростає, а потім знижується.

Іншими словами, стимул меншого розміру може сприйматися суб'єктивно як більш яскравий, чим стимул більшої площі при рівності їх яркостей. Відзначаються також ефекти перевищення здібностей приймати рішення при збільшенні тривалості тестуючого стимулу , перевищення часу реакції при визначеній тривалості тестуючих стимулів тощо.

Таким чином, регулюючи параметри світлового і звукового сигналу можна домогтися визначеного психофізіологічного ефекту, а, отже, цілеспрямовано формувати спеціальні інформаційні впливи.

До наступного розділу: Ефект світлових мерехтінь

Примітки:

1. Мещерский Р.М. Эффект Брока-Зульцера. – М.: Наука. – 1985. – 145 с.

2. Boynton R.M. Progress in physiological optics // Appl. Opt. – 1967. – V. 6. - № 8. – P. 1283-1293.

3. Мещерский Р.М. Эффект Брока-Зульцера. – М.: Наука. – 1985. – 145 с.

4. Osman E., Tzou Pl-F., Tzuo H. On the detection of a brief signal in the temporal center of a noise masker of varying duration // Percept. And Psychophys. – 1981. – V. 30. - № 4. – P. 372-374.

5. Garner W.R. The loudness of repeated short tones // J. Acoust. Soc. Amer. – 1948. – V. 20. - № 4. – P. 513-527.

6. Higgins K.E., Rinalducci E.J. The spatial Broca-Sulzer and sensitization effects for foveal viewing viewing // Vision Res. – 1975. – V. 15. - № 3. – Р. 423-425.

7. Sergent J. Theoretical and methodological consequences of variations in exposure duration in visual laterality studies // Percept. and Psychophys. – 1982. – V. 31. - № 5. – Р. 451-461.

8. Kietzman M.L., Gillam B.J. Visual temporal integration and simple reaction time // Percept. and Psychophys. – 1972. – V. 11. - № 5. – Р. 333-340.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии