Хроніка великого ошуканства
До попереднього розділу: Про канонічні підстави відділення Церков та утворення власних Патріархатів
Теорія «спільної колиски трьох братніх народів», придумана російським ученим М. Погодіним у другій половині ХІХ ст., майже півтора століття була такою собі «священною коровою», дотик до якої загрожував «зухвальцю» втратою волі, а іноді й життя.
Нині ця казкова корова вже дихає на ладан, але багато хто із тих, хто звик видавати казки за дійсність, і досі вперто чіпляються за хвіст цієї здихлячої істоти, намагаючись змусити її якщо вже не повноцінно доїтися, то бодай хоч битися рогами.
«Пани Могильницкая, — обурюється вже згадуваний митрополит Агафангел, — не может мириться с понятием общей колыбели нашего народа, с пожеланиями возрождения неделимой святой Руси. Но очевидным и исторически неоспоримым является то, что наши (чиї? — Г. М.) предки, населявшие некогда Киевскую Русь,были и именовались именно русскими людьми. Около тысячи лет назад преподобный Нестор… начал свою первую повесть о НАШЕМ государстве со слов: «Откуда есть пошла земля Русская… Наше историческое прошлое с Россией — едино!»
Шановний ієрарх Московської Церкви у своїх намаганнях здоїти здихлячу, але на диво живучу, корову не одинокий. Її постійно смикають за дійку безліч політиків, її підгодовують своїми писаннями академіки, які увійшли в науку, тримаючись за її хвіст, представники всіляких «Союзів», «Єдіних Отєчєств» та інших україноненависників, чия пропаганда не отримує належної відсічі, як у силу нашого незнання, так і в силу нашої інертності.
Отож, здійснимо невеличку екскурсію в оте наше «історічєскоє прошлоє», яке, як стверджують казкарі від історії, у нас «єдіноє с Велікой Россієй».
До наступного розділу: Звідки бере початки український народ
2 коментарій