Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я

До попереднього розділу: Інші джерела ідеалізму

Припустимо, що фізичні об’єкти та процеси є за своєю природою нічим іншим як особливими інформаційними структурами.

Така версія ідеалізму видається мені цікавою. Вона створює нову, нематеріалістичну перспективу бачення усієї дійсності, в якій еволюція постає як єдиний інформаційний процес – від неживої природи – через різні форми життя (адже матеріальні об’єкти, які втілюють “принцип життя”, – ДНК, розглядаються сучасною наукою саме як складні інформаційні структури, спроможні до самокопіювання) – до людей як істот, наділених свідомістю. Можливо, що в цій перспективі можуть виникнути якісь нові революційні теорії, які дозволять краще зрозуміти взаємозв’язки (взаємодію) людської свідомості і тіла, зрозуміти як біологічна еволюція могла привести до виникнення людських організмів, з якими людська свідомість виявляється нероздільно пов’язаною (принаймні, протягом земного життя).

Якщо це так, то сам ідеалізм мусить бути плюралістичним: крім інформаційного середовища, у дуже складний спосіб диференційованого на різні структури й рівні, існує множина Я, які самі є не інформаційними структурами, а є особливими одинично-неподільними елементами реальності, психічними індивідами, що мають здатність суб’єктивного сприйняття і розуміння інформації, емоційного переживання й мислення.

До наступного розділу: Ідеалістична гіпотеза Коліна Мак-Гіна