Томас Нагель та дуалізм: суб’єктивне як об’єктивне
Нагель захищає тезу про те, що на відміну від фізичних фактів, суб’єктивний досвід неможливо зрозуміти ззовні самого цього досвіду
Нагель захищає тезу про те, що на відміну від фізичних фактів, суб’єктивний досвід неможливо зрозуміти ззовні самого цього досвіду
Сцієнтистсько-матеріалістичні упередження чинять потужний тиск на філософів
інтеракціонізм є єдиним підходом, який узгоджується з розумінням людини як відповідальної особи
Матеріалізм говорить від імені науки, використовуючи її авторитет, точно так само як релігійні проповідники говорять від імені Бога, використовуючи Його авторитет
Погляди Поппера на природу свідомості можна кваліфікувати як квазісубстанційний дуалізм-емерджентизм
Поппер доводив, що ідея раціональності має сенс лише якщо ми припускаємо існування щонайменше трьох вимірів дійсності
Матеріалізм виключає можливість будь-якої іншої причинності, крім фізичної
Поппер розвинув теорію Карла Бюлера, який розрізняв три основні функції мови – експресивну, сигнальну та дескриптивну
Ніякий ступінь складності не зробить машину чимось принципово відмінним від термометра
Матеріалізм позбавляє смислу ідею раціональності, хоча сам претендує на раціональність
Раціональність наших ідей про фізичну реальність не може ґрунтуватися просто на припущенні, що ці ідеї продукуються цією реальністю
Існує дві головні філософські теорії про раціональність наших теорій (поглядів)
Епіфеноменаліcти визнають, що свідомість (суб’єктивні переживання, мислення, бажання, усвідомлення) є чимось нефізичним
Епіфеноменалізм – це дуалізм, який визнає однобічну каузальність: тіло спричиняє психічні стани, але не навпаки
Емерджентистська концепція свідомості (зокрема, теорія Енґельса) необґрунтована і не вирішує проблеми пояснення природи й виникнення свідомості