А.С.Д. в Google News - натисніть Підписатися

Сфера діяльності норм і цінностей


Християнська демократія. Історія та сучасність

До попереднього розділу: Відновлена відповідальність та солідарність

1) Приватне підприємництво повинно мати право та можливості надання базових послуг населенню у формі заснування шкіл, телерадіокомпаній, благодійних організацій і т. д. Якщо цільові групи з поважних причин самотужки не можуть або не повинні сплачувати за цей спектр послуг, держава мусить запропонувати свою фінансову підтримку. Такий порядок надасть населенню можливість вибору, чим забезпечить плюралістичний підхід до сфери обслуговування. Різноманітність поглядів на життя та світоглядних принципів заслуговує на особливу підтримку в установах, де відбувається передача норм і цінностей.

Особливо це стосується системи освіти. Батьки та інші особи, залучені до цього процесу, повинні мати реальні можливості впливу на визначення змісту шкільних програм, а також на забезпечення учнів підручниками та іншими необхідними матеріалами. Необхідно, щоб подібний порядок застосовувався також до сфери функціонування телерадіомовних організацій, тобто держава повинна гарантувати телерадіомовним кампаніям можливість постачати інформацію на основі власних культурних переконань і слідкувати, щоб ці переконання не межували з діяльністю, дискримінаційною по відношенню до інших культур та загальнолюдських цінностей.

2) Нідерланди стали багатокультурним суспільством, в якому культурним меншинам повинна надаватися можливість для вільного саморозвитку. Їхні організації в галузі освіти або засобів масової інформації також потребують громадського визнання, яке зменшує небезпеку відчуження іммігрантів від їхньої “другої батьківщини”. Остаточна правова основа для такого визнання є повагою демократичних і культурних прав громадян, незалежно від їхнього походження, національності або кольору шкіри. Для CDA, це – питання поваги релігійно-культурних мотивів, а не звичайний поділ людей на етнічні групи. Таким чином робота повинна вестись у напрямку зближення, боротьби з ізоляцією та асиміляцією.

3) Держава зобов’язана поважати свободу совісті, права церков та приватні ініціативи в духовній сфері, а також дозволяти членам релігійних меншин святкувати їхні релігійні свята. Слід наголосити, що інтеграція культурних меншин вимагає двосторонньої адаптації, природньо, в межах правового поля Нідерландів. Поява в Нідерландах нових релігійних об’єднань може внести суттєві корективи до деяких правових норм, як, наприклад, у випадку ритуального кровопролиття або зомбування.

4) Громадяни, приватні організації і держава поділяють обов’язки стосовно формування мультикультурного суспільства та запобігання нетерпимості по відношенню до представників інших культур. Можливість вираження релігійного та філософського плюралізму сама по собі є великою цінністю, але неприпустимо, щоб вона стала інструментом держави для створення окремого суспільства, підтримуваного релігією.

5) Віра надає людському існуванню значення та стимулює солідарність між членами суспільства, тому громадське визнання релігійного плюралізму і приватних ініціатив у духовній сфері є великою суспільною цінністю. Якщо необхідно, держава повинна мати змогу підтримувати такі приватні ініціативи матеріально. Хоча, беручи до уваги принцип розмежування церкви та держави, фінансування подібної діяльності повинно здійснюватись лише після ретельної державної експертизи. Добровільні або професійні соціальні служби, такі як “телефони довіри” для молоді, опіка над пристарілими, місіонерська діяльність у в’язницях, допомога біженцям та ін., ініційовані церквами та іншими організаціями на духовній основі, потрібно розглядати як рівнозначні з так званими “нейтральними” ініціативами.

6) Сучасне життя демонструє потужний розвиток різноманітних суспільних сфер: наука, технологія, економіка. На тлі подальшого економічного зростання та глобалізації, спостерігається зменшення в суспільстві ваги персональних стосунків. Існує ризик, що люди надалі все менше й менше відчуватимуть усю важливість взаємовідносин, що неминуче негативно вплине на залучення громадян до суспільних процесів. Держава максимально можливою мірою мусить заохочувати громадян та їхні об’єднання усвідомлювати відповідальність за наслідки своїх дій.

7) Як професійне, так і аматорське мистецтво у всій своїй різноманітності є життєво важливими для повноцінного функціонування суспільства. Оскільки більшість видів мистецтва не можуть існувати без фінансової підтримки, держава, забезпечує надання матеріальної допомоги, гарантуючи тим самим плюралістичне висвітлення мистецької діяльності.

До наступного розділу: Можливості для світового культурного розвитку

0 коментарів

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии