Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

Інформаційне середовище здійснює вплив на психіку людини протягом всього життя. Вже не викликає сумніву той факт, що для своєї активної життєдіяльності людина постійно потребує нової інформації. Численними дослідженнями доведено також, що без постійної інформаційної комунікації неможливим стає й повноцінний розвиток суспільства в цілому.

Сучасні громадсько-політичні процеси характеризуються дуже складною системою інформаційно-комунікаційної взаємодії. Практично це є комунікація великих груп населення, як суто з політичних приводів та обставин, так і з будь-яких інших соціальних обставин, що, як правило, мають політичні наслідки. У свою чергу, громадсько-політична поведінка великих груп населення значною, якщо не вирішальною, мірою детермінується рівнем і спрямуванням інформаційно-комунікаційних процесів, що відбуваються між ними.

Для визначення інформаційних впливів на людину (групу людей), особливо при її взаємодії з іншими людьми, доцільно використовувати термін «комунікаційний процес». Коли ж доцільно підкреслити провідну роль інформаційного впливу на людину, варто вести мову про «інформаційно-комунікаційний процес». За змістом інформаційно-комунікаційний процес являє собою обмін вербальною й невербальною інформацією між людьми, головною метою якої має бути забезпечення розуміння й сприйняття інформації.

Особливої ролі та певної специфіки інформаційно-комунікаційний процес набуває в політичному середовищі. Відомо, що з давніх часів в суспільстві існує проблема забезпечення безпечного співіснування великих мас людей. Інший аспект цієї проблеми – забезпечення не лише співіснування, а й активної взаємодії великих мас. Наприклад в Біблії досить детально описується процес формування й взаємодії протягом тривалого часу дуже великої групи людей . Для даного прикладу показовим є факт, що алегорично описані Біблією події, пов’язані з життєдіяльністю цієї великої групи лишаються характерними й для сучасного громадсько-політичного процесу.

Слід підкреслити, що у великій групі (політична партія, громадсько-політичний рух, професійна чи єтнонаціональна спільнота тощо або натовп), на відміну від організованої малої групи (родина, громада, трудовий колектив тощо) формуються принципово інші відносини членів, перш за все, пов’язані з відмовою від своїх особистісних поведінкових характеристик. Перебуваючи під впливом великої групи людина, як правило, замикається в собі, перестає відчувати потребу в особистому розвитку, пізнанні нового, подальшому розвитку власного світогляду; потрапляє під вплив колективної ідеології. Оскільки в свідомості великої групи, як правило, домінують масові стереотипи – вона колективно мислить не поняттями, а образами, шукає простих відповідей на складні проблеми, що виникають.

В слабко організованій великій групі (натовпі) виникає інформаційна комунікація, яка призводить до формування специфічної взаємодії між індивідами. Інформаційно-комунікаційні процеси у великій групі за своїм змістом і характером суспільної взаємодії можуть поділятися на: суспільно-політичні, професійно-ділові, соціокультурні та випадкові (ситуативні). В межах великих груп можуть також формуватися малі групи. Тоді в середині останніх та між ними можуть виникати ще й сімейно-родові, соціально-побутові й дружні (або навпаки – ворожі) відносини.

В залежності від поставлених завдань можлива й інша типологізація. Зокрема за напрямом комунікацій й відносин між суб’єктами цих комунікацій, інформаційно-комунікаційні процеси можна розділити на декілька груп.

До першої групи відносять сукупність інформаційно-комунікаційних процесів, що включають, як правило, парні міжособистісні взаємодії, тобто такі процеси, я межах яких відбувається безпосереднє спілкування й обмін інформацією між людьми, як кажуть «обличчям до обличчя».

До другої групи доцільно включити інформаційно-комунікаційні процеси, в яких людина. Перебуваючи у складі певної суспільної групи, піддається прямому інформаційно-психологічному впливу через певного комунікатора (окрему особу) або невелику групу осіб. Такі процеси можна охарактеризувати як контакт-комунікаційні або публічні. У них відбувається переважно однобічна безпосередня комунікація на кшталт – «комунікатор – група людей». Подібні ситуації є типовими для проведення зборів, нарад, мітингів, видовищних заходів тощо.

До третьої групи можна об’єднати інформаційно-комунікаційні процеси, що характеризуються наявністю маси розрізнених елементів. Наприклад – людей, які ще не охоплені загальною ідеєю й не підпорядкованих одному лідеру. У великій групі завжди відбувається хаотичне переміщення людей і малих груп, навіть якщо створюється відчуття їх цілком упорядкованої взаємодії. Тут люди переважно не знайомі один з одним й індивідуальність кожного «розчиняється» в загальній масі. Характерно, що у великій групі кожен виступає переважно лише сам за себе. А якщо група слабо організована, тобто – має ознаки натовпу – вона ще й добре сприймає провокації. І це характерно навіть для невеликого натовпу.

Проблема формування інформаційно-комунікаційного процесу у натовпі потребує окремого осмислення. Для такого процесу наведена вище типологізаціє є дещо ідеалізованою. Тому в ході викладу матеріалу дослідження ми будемо робити диференціацію між організованою (нормативною) великою групою (політична партія; громадська організація; професійна, єтнонаціональна або інша велика спільнота) і слабо організованою великою групою (натовп). В подальшому – значну увагу буде приділено натовпу, оскільки саме натовп характеризується більшою мірою деструктивності своєї громадсько-політичної поведінки.

До наступного розділу: Типологізація великих груп. Характерні ознаки натовпу