А.С.Д. в Google News - натисніть Підписатися

Типологізація великих груп. Характерні ознаки натовпу

Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Передмова

За звичай велику групу населення характеризують як суспільне утворення до якого входить значна (від кількох тисяч до мільйонів) кількість людей, об’єднаних спільною ідеєю та метою, які перебувають у постійній комунікації між собою. Для великої групи населення також характерним є досить перманентний стан співіснування індивідів, які її утворюють, навіть якщо вони при цьому не перебувають в одному місці.

Натомість натовп – це числення скупчення людей в одному місці. Для натовпу характерним є спільність емоційного стану його учасників, викликаного єдиним об’єктом їх особливої уваги. Але натовп частіше за все позбавлений спільної ідеї та усвідомлення спільної мети. Однак, за певних обставин, у людей, що вкладають натовп може формуватися спільна мета, основною властивістю якої є те, що її досягнення кожним з учасників натовпу значно залежить від досягнення тої ж мети іншими. Це явище характерне для збереження цілісності натовпу на значний час. Характерно також, що для людини, яка перебуває у натовпі більш властиве підвищене емоційне сприйняття оточуючого середовища . Але найбільше на формування поведінки (в тому числі – політичної) натовпу впливає саме просторова близькість людей які його утворюють.

Таким чином, для натовпу характерні наступні ознаки:

- одночасна участь великої кількості людей;
- ірраціональна поведінка окремих учасників, пов’язана з послабленням індивідуального контролю над власною свідомістю;
- слабка структурованість, обумовлена розмитістю позиційно-керівної ланки, характерної для організаційної поведінки нормативних великих груп;
- спільний об’єкт уваги, який виступає фактором утворення та збереження натовпу.

У натовпі діють специфічні інформаційно-комунікаційні фактори, пов’язані з формуванням у людей особливих емоційних реакцій, при яких взаємодія відбувається, як правило, не за рахунок змістової передачі інформації, а шляхом невербальної трансляції емоційних впливів. Такий засіб називається ефектом «зараження». У такій ситуації людині важко зберегти свою індивідуальність. Оскільки дія ефекту зараження, як правило, призводить до стирання індивідуальних розбіжностей й перетворює учасника натовпу в часточку знеособленої маси, здатної в тому числі й на неусвідомлені деструктивні вчинки . Інформаційно-комунікаційний контакт навіть невеликої кількості людей, що супроводжується ефектом зараження спільною метою і настроєм, поступово спроможний перетворити її в стійке але неорганізоване скупчення значної маси людей – у натовп.

У натовпі також проявляється ефект «усереднення особистості» - коли люди з більш високою психологічною самоорганізацією «опускаються» до рівня людей із нижчою психологічною самоорганізацією. Натомість, індивід, в силу масовості натовпу починає усвідомлювати свою багаторазово збільшену фізичну силу і, разом з тим, в силу анонімності натовпу – втрачає відчуття власної відповідальності. В натовпі індивід також набуває низку специфічних психологічних особливостей, які можуть бути зовсім не властиві йому в звичайному «ізольованому» стані. Ці штучно й тимчасово набуті якості здійснюють основний вплив на поведінку індивіда в натовпі. В їх числі :

- відчуття власної анонімності, коли людина, яка загубилася в знеособленій масі втрачає своє «обличчя», ім’я, соціальні зв’язки;
- відчуття безвідповідальності за власні дії у складі натовпу, як наслідок часто – поява жорстокості;
- втрата здібності до адекватної оцінки того, що відбувається навколо й власних дій з цього приводу. Як наслідок – людина опиняється у владі тваринних інстинктів, які у нормальному стані пригнічені людською свідомістю;
- натовп сприяє виникненню несвідомих поривів – підштовхуючи до невідкладного втілення спільних ідей;
- в умовах натовпу у людини швидко розвивається відчуття єдності з іншими людьми, що сприяє створенню «усередненої» поведінки. Багато дослідників констатують, що людина у натовпі може суттєво змінити свою поведінку, здійснюючи те, що у звичайних умовах ніколи би не зробила;
- перебуваючи у натовпі на певний час (тривалість якого залежить від індивідуальних характеристик) людина може занурюється у стан гіпнотичного трансу і взагалі втрачати будь-який контроль над своєю свідомістю;
- багаточисельність учасників натовпу сприяє набуттю кожним з них відчуття нездоланної сили, яке стимулює деструктивну поведінку;
- у натовпі діє ефект спонтанної трансформації емоційного стану, коли великі маси людей несподівано і швидко переходять від одного емоційного стану (приміром – радості), до іншого (приміром – ярості);
- у натовпі часто відбувається спонтанний перехід від відчуття спільності, єдності до повної атомізації поведінки за принципом – «кожен сам за себе».

Зрештою – у натовпі відбувається соціальна деградація особистості.

Важливо підкреслити, що будь яка поведінка натовпу з рештою виявляється політичною – або за безпосереднім спрямуванням, або за наслідками. Саме по собі виникнення великого натовпу вже є подією, яка не може бути не помічена державою (не залежно від базової ідеї, яка спонукала людей у нього об’єднатися). Непередбачуваність і спонтанність поведінки натовпу завжди може спричинити політичні наслідки. Особливо, коли в суспільстві є політичні сили, завжди скористатися такою подією. В цьому контексті важливо розрізняти:

- стихійний натовп, що формується в силу обставин цілком стихійно, без лідерів (приміром – натовп у метро чи на вокзалі);
- ведомий натовп – такий, що організовано й очолюваний лідерами (мітинг, демонстрація, збори тощо).

Деякі дослідники виділяють такий специфічний вид, як організований натовп (приміром – військова колона чи засідання парламенту). Поряд з тим, інші дослідники вважають, що натовпом можна вважати лише неорганізовану масу людей. На нашу думку, поняття організований натовп втрачає сенс і в цьому контексті доцільно вживати саме - «велика група людей» або «формалізована група». Практика вказує, що за певних обставин і формалізована група може перетворитися у натовп, або навпаки – натовп може набути ознак формалізованої групи. В обох випадках – провідну роль в цьому процесі відіграють саме особливості інформаційно-комунікаційного середовища, яке формується у спільноті.

До наступного розділу: Натовп за характером колективної поведінки людей

Примітки:

1. Зимичев А.М. Психология политической борьбы. – С-Пб., 1993. – 240 с.; Корявцев П.М. Введение в вопросы охлодинамики. С-Пб., 2004. – 185 с.; Мокшанцев Р., Мокшанцева А. Психология толпы Социальная психология. Учебное пособие. Серия «Высшее образование» Москва-Новосибирск, 2001. – 127 с.

2. Винер Н., Розенблют А. Проведение импульсов в сердечной мышце. Математическая формулировка проблемы проведения импульсов в сети связанных возбудимых элементов, в частности, в сердечной мышце. – Кибернетический сб., 1961. - № 3. – С. 7-56.

3. Клозе Ф. Массы и манипуляция. — М., 1997. – 155 с.

4. Знаков В.В. Макеавелизм и феномен вранья // Вопросы психологии. – 1999. - № 6. – С. 59-70.

0 коментарів

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии