Вплив кольору

Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Ефект світлових мерехтінь

Головна мета використання кольору при конструюванні спеціальних впливів – правильне оформлення зорово-пропонованих інформаційних матеріалів. Побудована з урахуванням впливу кольору на людину, колірна гама телевізійних передач може відповідним чином впливати на глядачів. Доповнюючи й емоційно збагачуючи гамою кольорів зміст зображення, можна спровокувати визначені реакції суб’єкта, що його дивиться . При цьому виходять з того, що:

- правильно обрана колірна гама дозволяє створити в спостерігача потрібне емоційне тло, сприяюче сприйняттю і засвоєнню зображення;
- кольори зображення, що неправильно підібрані стосовно його змісту, викликають невдоволення;
- сформована визначеною колірною гамою негативна реакція може поширюватися на зміст тексту, що знижує ефективність його психологічного впливу в цілому.

Символіка кольору має давню історію. Люди з незапам'ятних часів надавали особливого значення різним кольорам. Так, вже в Стародавньому Єгипті лікували кольором. Кольоротерапія широко застосовувалася на Сході. Зараз лікування кольором знаходить друге життя.

Білий колір символізує чистоту, незаплямованість, безвинність, чесноту, радість. Однак білий колір може набувати і протилежного значення. По своїй природі він ніби поглинає, нейтралізує всі інші кольори і співвідноситься з порожнечею, безтілесністю, крижаним мовчанням і, в кінцевому підсумку – зі смертю.

Чорний колір, як правило, символізує нещастя, горе, жалобу, загибель. Вважається також, що існує зв'язок між чорним кольором і статевою привабливістю. Таким чином, чорне може мати і сприятливе значення.

Червоний колір насамперед асоціюється з кров’ю і вогнем. Червоне символізує радість, красу, любов і повноту життя, а з іншого боку – ворожнечу, помсту, війну. Червоний колір здавна пов'язується з агресивністю і статевим бажаннями.

Жовтий – колір золота, що зі стародавності сприймався як застиглий сонячний колір. Це колір осені, колір зрілого колосся і зів’ялого листя, але також і колір хвороби, смерті, потойбічного світу.

Синій колір у багатьох народів символізує небо і вічність. Він також може символізувати доброту, вірність, сталість, розташування. Крім того, синій колір близький до чорного й одержує подібні з ним символічні значення. У слов’янських народів синій служив кольором суму, горя, асоціювався з бісівським світом.

Зелений – колір трави і листя. У багатьох народів він символізує юність, надію, веселощі, хоча часом – і незрілість, недостатню досконалість. Зелений колір гранично матеріальний і діє заспокійливо, але може робити і гнітюче враження (не випадково тугу називають «зеленої», а сама людина «зеленіє» від злості).

Старовинна символіка кольорів і їхня інтерпретація в різних культурах знаходить своє підтвердження в сучасних теоріях взаємозв’язку кольору й емоційно-вольових станів людини.

В даний час уже ні в кого не виникає сумніву, що світло і колір мають психофізіологічну природу, виникаючи як результат специфічної організації нейронних мереж мозку . Поширена трьохстадійна модель колірного зору, відповідно до якої світлове випромінювання спочатку аналізується на рецепторному рівні, потім, на другій стадії, отримана інформація перетворюється в двох підсистемах – хроматичній й ахроматичній – набудованих на аналіз визначених фізичних параметрів випромінювання. Наступний аналіз виробляється колірними детекторами (3 стадія), у яких формується сенсорний колірний образ, що характеризується колірним тоном, насиченістю і світлотою. Тільки після цього колірний аналіз випромінювання закінчується, а отриманий образ надходить у систему зорового сприйняття для формування перцепта.

Багато особливостей психотропної дії кольори пояснюються тристадійною моделлю колірного зору. Зокрема, значимі наступні феномени.

1. Феномен Пуркіньє констатує, що в процесі засвітки при зниженні інтенсивності випромінювання відзначається зрушення максимуму чутливості в короткохвильову область.
2. Феномен Бецольда-Брюкке описує, що при збільшенні яскравості всі колірні тони зрушуються в напрямку до двох тонів спектра: синьому і жовтому. При зменшенні яскравості всі колірні тони також зміщуються в напрямку до двох тонів: зеленому і червоному.
3. Феномен колірної опонентності стверджує, що усе різноманіття колірних тонів можна охарактеризувати як похідне від чотирьох кольорів: червоного, жовтого, зеленого і синього, котрі справляють диференційований вплив навіть на окремі біологічні тканини, такі як, кров, кора головного мозку тощо.

В даний час здійснюються активні спроби використовувати вплив кольору на працездатність людини. Так, виявлено дію різних хроматичних кольорів на зорову працездатність. Воно було відкрито Х.Ірлен і дотепер не має досить серйозного пояснення. При обстеженні учнів, що пред’являли скарги на підвищену стомлюваність при читанні, вона знайшла, що в багатьох з них це явище проходить при накладанні на текст різних кольорових плівок. Замість плівок можна використовувати кольорові окуляри.

Вплив кольору виявляється в зміні емоційного стану людини. Як припускають учені, механізмами такого впливу є механізми синестезії. Феномен синестезії полягає в тім, що відчуття однієї модальності оцінюється й описується в категоріях іншої сенсорної системи («оксамитний голос», «кисла фізіономія» тощо). Фізіологічними механізмами синестезії є трансляція порушення, викликаного в одній сенсорній системі не тільки у власні проекційні зони, а і в проекційні зони інших сенсорних систем. Зазначена трансляція викликає розвиток відповідного відчуття.

Дослідження, проведені психологами підтверджують наявний взаємозв’язок між емоційними станами людини і переваговим вибором нею визначених кольорів. Так, у ситуаціях радості, веселості особливу перевагу викликають енергонасичені кольори (жовтий і червоний), одночасно заперечуються кольори спокою і розслабленості (синій і коричневий), а також колір небуття (чорний).

Для ситуацій, коли людину виповняє почуття провини за різні вчинки, характерно, навпаки, заперечення енергонасичених червоного і жовтого кольорів та перевага сірого і синього кольорів. Синій, таким чином, відбиває не тільки безтурботний спокій і відпочинок. Він, у сполученні із сірим, відповідає стану пасивної пригніченості. У ситуаціях, що являють для людини будь-яку небезпеку, характерна перевага зеленого кольору, зв’язаного з вольовою напругою, і жовтого як энергонасиченого, зв’язаного з потребою у швидкій розрядці напруги. Причому, якщо для страху характерна перевага зеленого і сірого кольорів при відкиданні жовтого, червоного і фіолетового, то для агресивного порушення у відповідь на небезпеку характерне сполучення жовтого з зеленим при запереченні чорного і коричневого.

Білий люмінесцентний колір дратуюче діє на нервову систему, а жовто-жовтогаряче світло ламп сприяє творчому мисленню і гарному настрою. Блакитний колір сприяє кращому засвоєнню інформації і встановленню дружніх взаємин. А, здавалося б, близький до нього синій, навпаки, розпорошує увагу і знижує працездатність людини. Зелений колір заспокійливо діє на нервову систему, знімає головний біль, утому, дратівливість, знижує кров’яний тиск.

Червоний збільшує зміст адреналіну в крові, підвищує працездатність і тому особливо рекомендується для повільних, млявих людей. Однак надлишок червоного і зеленого, на рівні підсвідомості, будить у людині спрагу наживи, а червоний, крім іншого, підвищує агресивність. Фіолетовий колір поліпшує роботу серця і легень, збільшує витривалість організму. Але, проте, їм не варто зловживати: цей колір є підпороговим каталізатором утоми.

Кожний із кольорів несе своє емоційне навантаження, яку необхідно враховувати при стимулюванні трудової діяльності. Так, сполучення червоного і синьо-зеленого кольорів стимулюють загальну працездатність. Жовтий чи жовто-зелений з жовтогарячим – знімають розумову втому, а жовтий колір - окремо сприяє розумовій діяльності. У цілому, під час роботи найбільш оптимальні жовто-зелені тони в різних сполученнях і відтінках. Великі дози жовтого породжують зайву активацію. Невеликі – стимулюють – мозкову діяльність і підвищують ефективність розумової праці.

Підбираючи колірну гаму телевізійних передач, комп’ютерних ігор, інтернетівских сайтів тощо, можна програмувати ефект впливу зображень на людину.

До наступного розділу: Сучасні методи психологічного впливу

Примітки:

1. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт). – Минск: Харвест. – 1999. – 448 с.

2. Измайлов Ч.А., Соколов Е.Н., Черноризов А.М. Психофизиология цветового зрения. М.: Изд-во МГУ, 1989. – 206 с.

3. Чуприков А.П., Линев А.Н., Марценковский И.А. Латеральная терапия. – К: Здоров‘я, 1994. – 176 с.

4. Griffiths M. Video games and aggression // Psychologist. – 1997. - V. 10. - № 9. – Р. 397-401.; Cotton M.M., Evans K.M. A review of the use of Irlen (tinted) lenses // Aust. N. Z. J. Ophthalmol.- 1990. - № 18(3). – Р. 307-312.

5. Чуприков А.П., Линев А.Н., Марценковский И.А. Латеральная терапия. – К: Здоров‘я, 1994. – 176 с.

6. Петренко В.Ф., Кучеренко В.В. Взаимосвязь эмоций и цвета // Вестн. Моск. ун-та. – 1988. – Сер. 14. - №3. – С. 14-19.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии