Сучасні методи психологічного впливу

Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Вплив кольору

Сучасні засоби масової інформації використовують не тільки окремі методи спеціального впливу. Найчастіше ці методи використовуються в комплексі з новими психологічними й психофізіологічними засобами впливу.

У сучасному інформаційному суспільстві з’явився могутній засіб реалізації прийомів і методів спеціальних впливів – засобів масової інформації. Людина, що живе в штучному інформаційному полі, одержує саму свіжу інформацію з усіх кінців планети, але тільки ту, яка надається їй пресою, радіопередачами, з екранів телевізорів. У такому випадку, повсякденно знаходячись у світі відірваних від реальності символів, людина може йти навіть проти своїх власних інтересів. Реальність при цьому відходить на задній план і відіграє підлеглу роль. У цьому сенсі людина не є вільною.

Засоби масової комунікації формують «масову» людину нашого часу. У той же час вони роз’єднують людей, витісняють традиційні безпосередні контакти, заміняючи їхнім телебаченням і комп'ютерами. У деяких дослідженнях наведені характерні риси такої «масової» людини. Там відзначається, що одночасне поширення суперечливих взаємовиключних суджень затрудняє адекватну орієнтацію, породжує байдужність і апатію, провокує некритичність, формує виникнення соціальної дезорієнтації: більше враження робить не аргументований аналіз, а енергійне, упевнене, нехай і бездоказове, твердження. Сприйняття формується не книжковою, як раніше, а екранною культурою. На цьому тлі відзначається зниження здатності до концентрації уваги.

«Масову» людину роблять імпульсивною, мінливою, здатною лише до відносно короткострокових програм дії. Вона часто віддає перевагу ілюзіям перед дійсністю. «Масова» людина, спрощена, усереднена, має підвищену навіюваність – стає тим бажаним об’єктом, свідомість якого виявляється наскрізь структуровано небагатьма, але наполегливо впроваджуваними в неї твердженнями. Ці формули впливу, нескінченно транслюючись засобами інформації, утворюють деяку мережу з керуючих думок, установлень, обмежень, що регламентує і визначає її реакції, оцінки і, у кінцевому рахунку, поведінку.

На думку вітчизняних і закордонних фахівців психологічний вплив підрозділяється на наступні види:

- інформаційно-психологічний,
- психогенний,
- психоаналітичний,
- нейро-лінгвистичний,
- психотронний,
- психотропний.

Базовими методами спеціального впливу є переконання і навіювання.

Переконання звернене до власного критичного сприйняття дійсності і має власні алгоритми впливу:

- логіка переконання повинна бути доступною інтелекту об'єкта впливу;
- переконання необхідно здійснювати, спираючи на факти, відомі об'єкту;
- переконуюча інформація повинна містити узагальнюючі пропозиції;
- переконання повинне містити логічно несуперечливі конструкти;
- факти, що повідомляються, повинні бути відповідним чином емоційно зафарбовані.
Навіювання, навпаки, спрямовано на суб’єктів, що некритично сприймають інформацію. Його особливостями є:
- цілеспрямованість і плановість застосування;
- конкретність об’єкта навіювання (селективний вплив на визначені групи населення, що враховує основні соціально-психологічні, національні й інші особливості цих груп);
- некритичне сприйняття інформації об’єктом навіювання (навіювання засновано на ефекті сприйняття переданої інформацію як інструкції до дії без її логічного аналізу);
- визначеність ініціюємої поведінки (об’єкту необхідно дати інструкцію щодо здійснення конкретних його реакцій і вчинків, що відповідають меті впливу).

Одним з наукових підходів, що пояснюють ефект застосування сучасних психологічних впливів, є теорія гіпнотичного інволюнтаризму . Відповідно до цієї теорії, що базується на узагальнених і розширених положеннях сучасних соціальних і когнітивних теорій автоматизму, що виявляється в повсякденній цілеспрямованій поведінці, досвід вольової і невольової поведінки є наслідком інтерпретацій. Ці інтерпретації, що виникають як під гіпнозом, так і без нього, стають можливими при високому ступені автоматизму, що характеризує будь-яку складну поведінку, у тому числі і поведінку в нових умовах.

Викликана невольова поведінка характеризується навмисними актами, ситуаційними ключами-підказками, що запускаються автоматично, чи зв’язаними з ними відчуттями. Запуск механізмів як поведінки, так і відчуттів відбувається завдяки формуванню узагальненої очікуваної реакції, що входить у когнітивний набір реакцій, які відповідають навіюванню.

Очікувані реакції функціонально еквівалентні здійсненню намірів, що набувають форми: «Реалізувати реакцію Х, якщо зустрічається ситуація В». Характеристика комплексу реакцій по очікуванню наміру, а також по вольовій чи невольовій ознаці, залежить від інтерпретації інструкцій-ключів і попереднього досвіду.

До наступного розділу: Нейро-лингвистичне програмування (НЛП)

Примітки:

1. Самохвалова В.И. «Массовый человек» – реальность современного информационного общества // Материалы научной конференции. Проблема человека: мультидисциплинарный подход. – М. – 1998. – С. 59.

2. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт). – Минск: Харвест. – 1999. – 448 с.

3. Kirsch I., Lynn S.J. Hypnotic involuntariness and the automaticity of everyday life // Amer. J. Clin. Hypn. – 1997. - V. 40. - № 1. – Р. 329-348.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии