Архів 2008 р.Українське суспільство на підставі спільних сформованих під впливом християнства духовних, культурних, суспільних та інших цінностей і традицій належить до спільноти, яку прийнято називати християнською або європейською цивілізацією. Тому наше суспільство в більшій чи меншій мірі стикається з тими самими проблемами, які характерні для інших суспільств Європи, а економічна і політична інтеграція нашої держави до європейських структур наближує український народ і до спільного європейського духовного простору. Й загальноєвропейське, й українське суспільство проходять через кризовий період свого розвитку, але якщо в Україні кризові явища торкаються переважно економічного і політичного життя, то загалом для християнської цивілізації, зокрема цивілізації європейської, притаманна глибока духовна криза.
Починаючи з другої половини другого тисячоліття, відбувся поступовий відхід європейської культури від християнства, що на практиці призвело до атеїзму, революцій, масового знищення людей та геноцидів. На жаль, український народ не лише добре пам’ятає, але ще переживає наслідки комуно-атеїстичного експерименту в нашій країні, кривавими проявами якого стало нищення Церкви та її вірних, Голодомор та систематичні репресії.
ХХ століття закінчилось секуляризацією європейського суспільства, з якого була практично витіснена релігія, що втратила свою роль в політичній, соціальній i культурній сферах. Сучасне суспільство зорієнтовано насамперед на матеріальні споживацькі цінності.
Глобалізація, під якою розуміється створення в світовому масштабі спільного духовного, економічного та інформаційного простору, є неминучим процесом третього тисячоліття. Будучи незалежною державою, Україна водночас не може бути осторонь загальносвітових процесів глобалізації. Усвідомлюючи об’єктивні причини виникнення цих процесів, визнаючи неминучість глобалізації, ми водночас не можемо не звертати уваги на суперечність цих процесів i пов'язану з ними небезпеку для людства, не висловлювати свого занепокоєння тим, що глобалізація включає в себе утворення спільного духовного простору, цінності якого входять у суперечність з християнством. Християни не можуть погодитися з поширенням думки про відсутність істини як такої, а також з підміною християнства еклектичною позаконфесійною духовністю.
Тому, підтримуючи процеси інтеграції України в європейську спільноту, ми маємо водночас бути чутливими до будь-яких спроб у руслі загальносвітових процесів витіснити християнство і Церкву як соціальний інститут із суспільного життя України та Європи в цілому. Досить показовою є в цьому відношенні дискусія щодо християнських коренів європейської цивілізації, згадка про які так і не потрапила до проекту європейської Конституції; відмова від сформованих християнством духовних і культурних традицій європейської цивілізації, прикладом чого є легалізація одностатевих шлюбів, евтаназії тощо. Тому християни покликані сьогодні, як і раніше, рішуче сповідувати свою віру усім своїм життям, боротися за християнську Європу.
Небезпека духовного і морального розкладення європейської цивілізації та її занепаду мусить спонукати християнські конфесії об’єднати свої зусилля у відстоюванні єдиного для всіх християн морального вчення. Від виконання християнами свого покликання бути світлом для світу залежить майбутнє і українського суспільства, і європейської спільноти, і всього людства.
Українська держава як європейська країна будує своє внутрішнє і зовнішнє життя на основі відданості демократичним цінностям. Проте демократія як механізм реалізації народом своєї влади не може сприйматися як самостійна цінність, бо вона є засобом, а не метою стабільного існування суспільства. Демократія передбачає становлення таких взаємовідносин у суспільстві, які найповнішою мірою відповідають прагненням та інтересам переважної більшості його членів при збереженні поваги до прав усіх інших. Тому демократичний спосіб управління державою не повинен передбачати засобів нав’язування меншістю більшій частині суспільства своїх ідей і методів їх реалізації. З огляду на те, що переважна більшість українського суспільства ототожнює себе з християнством, витіснення останнього та його моральних цінностей із суспільного життя заради так званого демократичного захисту інтересів різного роду меншин не може бути прийнятним.
Християнство розглядає свободу як невід’ємну якість людини, дану їй Творцем. Таке розуміння відповідає і нашим програмним засадам. Разом з тим свобода людини накладає на неї відповідальність за наслідки її реалізації. Як проголошується у програмі нашої партії, свобода однієї людини не повинна порушувати свободу інших людей, посягати на громадські інтереси, використовуватись для руйнації ціннісних підвалин суспільства. Тому свобода особистості є невіддільною від її відповідальності.
Пропаганда ж безвідповідальної свободи, боротьба за права людини сполучена із замовчуванням або відкиданням її обов’язків, на наш погляд, є однією з основних причин суспільних негараздів. Наслідком безвідповідальної реалізації свободи та своїх прав стають егоїзм, споживацьке ставлення до життя, суспільства і світу. Виходячи з цього та пам’ятаючи слова апостола Павла про те, що “усе мені можна, але не все корисне” (1 Кор. 6:12), ми акцентуємо увагу на необхідності відповідального ставлення до реалізації власних прав і свобод.
Однією із сучасних головних проблем європейської цивілізації є проблема сім’ї та, як її наслідок, демографічна криза. На наш погляд, головна причина розпаду сім’ї лежить у моральній площині, а сама ця проблема спричинена відходом від християнських моральних цінностей. Заражені егоїзмом та аморальністю люди стають нездатними створити і підтримувати існування повноцінної сім’ї, відмовляються від народження дітей. Історія свідчить, що цивілізації зникають через свій морально-духовний занепад. Майбутнє європейської цивілізації залежить від морального стану народів, які належать до неї.
Тому ми наполягаємо на необхідності боротися проти аморальності, будувати суспільне життя в цілому і життя кожної окремої особистості на основі християнських і загальнолюдських духовних і моральних цінностей. Ми підтримуємо християнські Церкви і закликаємо до співпраці усі морально здорові сили європейського суспільства в боротьбі з пропагандою і розповсюдженням розпусти та інших пороків. Практичним прикладом такого нашого розуміння є підписання нами цього року угоди із Спілкою християнських письменників України, що передбачає спільні дії з метою морального відродження нашого суспільства та утвердження у ньому християнських духовних цінностей.
Ми переконані, що відродження повноцінної християнської сім’ї дасть можливість не тільки зміцнити суспільство, але й подолати демографічну кризу, яка на фоні збільшення міграції може привести до корінної зміни духовного та культурного обличчя Європи.
Тому, відповідно до нашої Програми, ми виступаємо за те, що одним із пріоритетів держави має стати прородинна політика, спрямована на підтримку та захист сім’ї й інституту шлюбу між чоловіком і жінкою, допомогу сім’ям з дітьми, захист суспільної моралі.
На наш погляд, школа покликана протистояти порокам та виховувати підлітків до створення міцної сім’ї, заснованої на вірності i чистоті, готувати їх до сімейного життя, а держава має сприяти впровадженню у навчально-виховний процес високих християнських моральних цінностей.
Зазначені теоретичні положення ми послідовно втілюємо у реальні справи. Так упродовж останніх років наша партія послідовно підтримувала прагнення віруючих громадян України, батьків щодо запровадження викладання у загальноосвітніх школах основ християнської етики. На сьогодні таке викладання вже є реальністю у майже 20 відсотках шкіл країни.
Так само впродовж 2006–2008 років членами українського парламенту від нашої партії внесено три законопроекти, спрямовані на надання церквам і релігійним організаціям права на заснування загальноосвітніх навчальних закладів, що цілком відповідає європейській практиці. Метою зазначених законопроектів є забезпечення конституційного права віруючих батьків на виховання своїх дітей відповідно до своїх власних релігійних переконань. Поряд з цим, їхня реалізація сприятиме зміцненню моральних і духовних цінностей у підростаючого покоління, збільшенню кількості дітей та молоді з високими моральними якостями і духовними цінностями, що загалом сприятиме оздоровленню і духовному відродженню нашого суспільства.
До найсерйозніших проблем сучасності належить проблема екології. Забруднення природного середовища промисловими відходами, знищення лісів призводять до збільшення екологічних і техногенних катастроф, що несуть небезпеку як самій людині, так і рослинному і тваринному світу. Все це, на жаль, дуже добре відоме в Україні, яка продовжує переживати наслідки Чорнобильської катастрофи, а також щорічно стикається з новими лихами, безпосередньо пов’язаними з безвідповідальною діяльністю людини. Питання збереження природного середовища, відновлення здорового екологічного оточення на сьогодні є насправді питаннями виживання людства.
Однією з головних причин забруднення навколишнього середовища є небачене i невиправдане зростання суспільного споживання у високорозвинених країнах, де прагнення до необмеженого достатку i розкоші стало нормою життя.
Ми підтримуємо тезу про те, що екологічна криза стала наслідком гріхопадіння людей i їхнє відчуження від Бога. Відвернувшись від Бога, люди забули, що "володарювання" над природою i "панування" над землею (Бут. 1:28), до якого покликана людина за задумом Божим, не означає вседозволеності.
Тому і відповідь на проблеми довкілля лежить не тільки у площині економіки або політики, але й в усвідомленні людьми своєї відповідальності перед Богом та нащадками за наслідки своїх дій, за правильне i виправдане використання природних ресурсів довіреного їм Богом світу.
Виходячи з цього, Християнсько-Демократичний Союз ставить перед собою завдання реалізації економічних, правових, організаційних заходів для створення умов, екологічно безпечних для життя і здоров'я людей, живої та неживої природи, оздоровлення навколишнього середовища, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Ми певні, що необхідною умовою подолання екологічних проблем є спільність зусиль усього людства. Тому виступаємо за активну участь України в розробці та виконанні міжнародних екологічних заходів і програм, неухильне дотримання міжнародних екологічних норм та зобов'язань, за активну співпрацю з іншими державами і міжнародними організаціями у справі розвитку екологічної науки.
Християнський ідеал поведінки держав у сфері міжнародних відносин полягає у «золотому правилі»: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Мт. 7:12). Тому ми прагнемо побудови таких міжнародних відносин, що служили б максимальному благу та задоволенню законних інтересів власних народів, сусідніх держав та усього людства. Взаємовідносини між народами і державами мають бути спрямовані до миру, взаємодопомоги та співробітництва, що будується на засадах рівноправності та взаємоповаги між народами, виходячи з їхньої рівності перед Богом.
Переконані, що намагання розв’язати спірні питання у відносинах між народами та країнами збройним шляхом, ціною людського життя не відповідають як Божим заповідям і загальнолюдським моральним цінностям, так і очікуванням та уявленням про принципи і методи політики ХХІ століття.
Відповідно до наших програмних засад вважаємо, що всі проблемні питання міжнародних та міждержавних відносин мають залагоджуватися винятково мирним шляхом – шляхом переговорів, при повазі до свого та інших народів, визнання територіальної цілісності держав, щирого прагнення до утвердження миру та усвідомлення цінності життя кожної людини.
Саме таке розуміння було висловлено нами і у заяві партії з приводу серпневих подій у Республіці Грузія, висловлено беззастережну підтримку її територіальній цілісності та суверенітету.
Як християни, ми усвідомлюємо свою відповідальність за подальшу долю наших народів, висловлюємо занепокоєння проблемами, породженими сучасною цивілізацією. Висловлюючи християнський погляд на сучасний світ, ми декларуємо, що майбутнє європейської цивілізації залежить від того, чи відродиться вона духовно на засадах християнського віровчення i моралі. При цьому, вступаючи у третє тисячоліття, попри складні виклики сучасності, ми дивимося в майбутнє з надією та оптимізмом, адже ми, християни, покладаємо свою надію на Бога. Нам не страшні жодні потрясіння, бо з нами Бог!
В. СтретовичАрхів 2008 року
Газета "Християнський Демократ"Російськомовна версія статті: Христианские демократы Украины и вызовы ХХІ века
0 коментарів