«Жіноча» кінорежисура в гендерному аспекті культуротворчості

До попереднього розділу: Ґендерний аспект в соціології (частина 8)

Завершивши огляд літератури з різних розділів культурології, починаючи з сучасних досліджень в області фемінологічних теорій і ґендера і закінчуючи соціально-філософськими працями Розанова і Вейнінгера, з метою вирішити проблему – чи існують відмінності між творчістю кінорежисера-жінки і кінорежисера-чоловіка, ми робимо наступні висновки.

Традиційні знання в області психології, соціології, медицини і філософії про фізіологічну і психологічну бісексуальність людського індивіда дозволяють створити підходи для проведення аналізу кіно-творів жінок-кінорежисерів.

Застосування уявлень про існування ґендерної статі як статі, певною мірою сформованої соціальними умовами сучасної техногенної цивілізації, істотно розширюють можливості розробленого підходу.

Разом із тим, аналіз літератури кількох наукових напрямів свідчить про варіативність методологічних підходів до проблеми гендеру, неоднозначність і навіть провокативність окремих позицій. Останнє особливо відноситься до робіт психологів, передусім психоаналітичного спрямування, а також до позицій, висловлених відомими літераторами і філософами.

Це не дозволяє нам беззастережно спиратися на ту чи іншу точку зору щодо гендерних питань і змушує шукати власну методологію дослідження. Вбачається продуктивним на цьому шляху визначення кількох сталих параметрів дослідження і порівняння за принципом: „жіночий” – „жіночий” і „жіночий” - „чоловічий” кінематограф. Для репрезентативності дослідження обрана творчість жінок - режисерів з різних країн, а також кінофільмів, створених чоловіками, які мають певні споріднені риси (сюжетно-тематичні, сценографічні, образно-пластичні).

До наступного розділу: Парадоксальне явище фашистського кінематографа: творчість Лені Ріфеншталь