Християнська демократія. Історія та сучасність

До попереднього розділу: Ключові функції держави

Демократична світова революція відбулася наприкінці вісімдесятих - початку дев’яностих. Диктатури, що, здавалось, міцно тримались у сідлі, змушені були відступити, створивши тим самим нові можливості для демократії. Демократія означає свободу формування політичної думки і ця свобода, зрозуміло, повинна бути швидко підсилена конструктивними, демократичними ідеями, не дозволивши, таким чином, іншим силам заповнити вакуум раніше. Перше, на чому необхідно сконцентрувати увагу, – рівні можливості для населення, вищий і сучасний освітній стандарт, доступ до інформації та підтримка демократичних ініціатив.
Демократія повинна стати кліматом, сприятливим для розвитку сильного громадянського суспільства, дотримання прав людини, забезпечення свободи громадян та їхніх інституцій та поваги до меншин. “Демократія”, що топче ногами принцип верховенства права, приречена на поразку.

Розвиток демократії в Центральній і Східній Європі та в інших частинах світу повинен активно підтримуватись західними країнами, включаючи Нідерланди. Європа повинна простягнути руку допомоги демократичним державам і рухам сусідніх держав, сприяти поглибленню процесу демократизації, стимулювати культурне співробітництво і пропонувати доступ до власних ринків.

Європейський Союз “приречений” на розширення. Політика повинна віддзеркалювати переконання, що ані етнічна приналежність, ані так звана національна ідентичність не є “останнім горизонтом” держави; ним є лише громадська справедливість. Лише вона забезпечить тривалу основу для існування життєздатної демократії, яка гарантує право на повноцінну участь у соціальному житті.
На глобальному рівні, Організація Об’єднаних Націй має не лише мандат на збереження людства від війни. Сприяння утвердженню людської гідності, демократії і верховенства права є невід’ємною частиною цього мандату. ООН також прагне створювати умови, в яких дотримується закон і виконання зобов’язань, передбачених міжнародним правом. У найближчому майбутньому слід очікувати збільшення навантаження на міжнародну правову систему через зростання кількості завдань, що можуть бути вирішені лише на міжнародному рівні.

Зростає кількість держав – членів ООН, для яких прийнятною є демократична форма правління. Міжнародні угоди та міжнародні організації контролю за дотриманням прав людини є великою підтримкою для тих людей, які присвячують себе демократизації. Організація Об’єднаних Націй повинна все більше усвідомлювати свою відповідальність за сприяння демократичним процесам у світі, що вимагає існування надійного базису на рівні світового співтовариства. Базису, створеного не лише урядами держав, але й відкритого для організацій і рухів міжнародного поширення, типу церков, профспілок, правозахисних організацій та впливових міжнародних партійних об’єднань.

До наступного розділу: Безпека і закон