Володимир Марущенко: «Проведення в Україні парламентських молитовних сніданків стане проявом європейськості»

Архів 2008 р.

'Володимир– Володимире Станіславовичу, нещодавно Ви відвідали молитовні сніданки в Румунії та Литві. Яка мета проведення таких заходів?

– Традиція молитовних сніданків виникла в Америці після Другої світової війни і з часом поширилася в Європі. Коли перед кількома американськими сенаторами постало проблемне питання, і вони не знали відповіді, то хтось один запропонував: «Помолімося». Вони помолились і після цього швидко знайшли рішення.

Усі молитовні сніданки в Європі та в усьому світі мають однакову мету.

Їхнє проведення розраховане на те, щоб долучати політиків, державних та громадських діячів до християнських цінностей, щоб ці цінності не були для них порожнім звуком. Парламентарі під час виконання депутатських обов’язків вибирають певний день для зустрічі, щоб помолитись, незалежно від їхньої належності до фракцій і незалежно від політичних уподобань кожного. Таким чином парламентарі, які є віруючими, і які є носіями певних цінностей, мають змогу разом помолитися за долю своєї країни, за тих, хто сьогодні потерпає у світі. Молитва важлива в житті кожної людини, тим більше вона повинна займати значне місце в житті та діяльності політиків, від яких напряму залежить прийняття важливих державних рішень.

У Литві перший Національний молитовний сніданок відбувся 2001 року. Відтоді цю традицію підтримує і Президент Литви Валдас Адамкус, тим самим даючи сигнал країні і литовському суспільства про те, що віра, християнські цінності, моральність є важливими в діяльності не лише політиків, а й усього суспільства.

– Представники яких країн були присутні на цих молитовних сніданках?

– Представництво на таких заходах досить вагоме. До Бухареста було запрошено близько 300 представників європейських країн: Болгарії, Угорщини, Хорватії, Сербії, Франції, Німеччини, Голландії.

На німецькому молитовному сніданку, який я відвідав цьогоріч у травні, було багато представників африканського континенту. Це прем’єр-міністри, міністри, президенти колишні і чинні, багато парламентарів. Це пов’язано з тим, що засновник традиції проведення молитовних сніданків німецькими парламентарями Рудольф Деккер багато уваги приділяє ситуації на Африканському континенті. Крім того, цього разу було значне представництво країн Східної Європи та Балканського регіону.

Як правило, усі наші сусіди, особливо країни Прибалтики, проводять молитовні сніданки. Зазвичай, ініціатором проведення молитовних сніданків у Литві виступає Президент країни, в Латвії – парламентарі, в Естонії це ще не є такою статусною подією, і відбуваються вони на місцевому рівні за ініціативи депутатів місцевих органів самоуправління.

4–5 жовтня цього року я на запрошення Президента Литви представляв Україну на восьмому Національному молитовному сніданку у Вільнюсі. На запрошення Президента Валдаса Адамкуса відгукнулося близько 130 представників з Білорусії, Естонії, Латвії, Молдови, Німеччини, Росії та США.

– Як проходили молитовні сніданки і які найголовніші питання на них обговорювалися?

– У Бухаресті сніданок відбувався у Палаці парламенту, який вважається найбільшою в Європі спорудою і другою у світі, поступаючись тільки Пентагону. Площа споруди сягає 330 тисяч квадратних метрів. Весь сніданок фактично було розділено на дві частини. 18 вересня зранку відбувся власне молитовний сніданок, а після нього пленарне засідання міжнародної конференції «Віра та виклики ХХІ століття», в роботі якої взяли участь учасники сніданку. Після обіду конференція проходила по секціях на теми: “Роль Церкви у суспільстві”, “Між суверенітетом і Євроатлантичною інтеграцією”, “Значення та особливості країн Південно-Східної Європи”. Наступного дня відбулась екскурсія по Трансільванії.

У Литві молитовний сніданок відбувався в Палаці Президента. Спочатку частина парламентарів з інших країн снідає з Президентом, потім розпочинається пленарне засідання з елементами культурної програми. Особливістю проведення цього заходу було те, що засідання поділялося на невеликі секції, кожна з яких розпочиналась і закінчувалась виступом хору. Сольні і хорові виступи при цьому чергуються. Головним питанням, що обговорювалося, було те, якою литовці хочуть бачити свою країну. Представники інших держав доповідали про соціально-політичні ситуації у своїх країнах.

У Німеччині проведення цього заходу дещо відрізняється. Молитовний сніданок проходив у районі Шпандау, на території комплексу однієї з євангельських церков. До даного комплексу входять храм, велика зала для зібрання, де і відбувався сніданок, готель та адміністративна будова, а також ціла низка закладів соціального характеру: будинки для людей з особливими потребами, людей похилого віку та лікарня-інтернат для дітей, що страждають на дитячий церебральний параліч. З промовами виступає багато хто і, як правило, значна частина бере слово з власної ініціативи. Засідання тривають з восьмої ранку до пізнього вечора. Урочиста частина молитовного сніданку в Німеччині завжди розпочинається в Бундестазі.

На молитовному сніданку в Литві я мав виступ після директорки музею-садиби Н.К. Реріха в Ленінградській області О. Черкасової перед доповідачем зі Сполучених Штатів Америки. І для мене це було дещо символічно. Адже сьогодні наше суспільство має полюси напруги, які пов’язуються з цими великими країнами. У своєму виступі я звернув увагу на цю проблему лише для того, щоб наголосити на іншому – ми, політики, маємо змінювати сам зміст політики. Ми мусимо своїми діями єднати наші суспільства, культивувати у людей ідеали справедливості і добра. Хай хто ми є, ми не маємо забувати, що передусім слід залишатися людьми, хоч би до якої країни чи нації ми належали. Я говорив про те, що сьогодні відбувається в нашій країні, про Помаранчеву революцію, про те, чим вона є для нас, українців, якою ми б хотіли бачити Україну. У своєму виступі я зазначив, що Церква – це та інституція, якій громадяни найбільше довіряють, але при цьому в нашому Парламенті законопроекти, які врегульовують відносини церковно-релігійних організацій, сприймаються неоднозначно, і ми зазвичай отримуємо негативне голосування. Це пояснюється тим, що багато народних депутатів України живуть ще старими радянськими стереотипами. Але одним із важливих моїх повідомлень було те, що вперше в українському парламенті 2 жовтня 2008 року відбулася молитовна зустріч народних депутатів України. Нас було небагато, лише восьмеро, та ми твердо переконані, що розпочали добру справу і для себе, і для українського парламенту.

Закінчуючи свою доповідь, я зазначив, що ми – християни, а отже – оптимісти і віримо в майбутнє України. Ми переживаємо складні часи, але вони закінчаться, й Україна стане могутньою державою.

– Якою є перспектива проведення Національного молитовного сніданку в Україні? Чи можемо ми використати досвід інших європейських країн у проведенні таких заходів?

– Перспектива є. На мою думку, одним із перших кроків на шляху до організації Національного молитовного сніданку в Україні є започатковані нами молитовні зустрічі народних депутатів. Я думаю, з часом до наших молитовних зустрічей буде приєднуватися дедалі більше наших колег, а ще за два-три роки з’явиться можливість парламентарям виступити ініціаторами та організаторами Національного молитовного сніданку. Наша роль у цьому процесі є вельми важливою, і якщо ми зуміємо запровадити традицію молитовних зустрічей серед наших парламентарів, то зможемо зорганізувати це і в національному масштабі.

Особисто я переконаний, що проведення молитовних сніданків свідчить про певний рівень загальної культури в країні і про високий рівень політичної культури. Якби в Україні було започатковано таку традицію, це б означало, що парламентарі пропонують суспільству модель поведінки, яка ґрунтується на духовних цінностях, що підкреслює важливість діяти і жити на моральних засадах, що різні за політичними поглядами та фракційною приналежністю політики єднаються на більш глибинному рівні.

Тож, якщо традиція проведення молитовних сніданків з’явиться в Україні, то для мене це буде певним проявом елементу європейськості. Це свідчити про новий, якісно новий рівень української політики і політиків.

Архів 2008 року
Газета "Християнський Демократ"


Російськомовна версія статті: Владимир Марущенко: "Проведение в Украине парламентских молитвенных завтраков станет проявлением европейскости"

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии