Автор: Кальниш Юрій Григорович, завідувач кафедри державного управління та політичної аналітики Чорноморського державного університету ім. Петра Могили, доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник


Мета дослідження, результати якого викладено в цій статті, полягала в тому щоб висвітлити національний державотворчий потенціал козацького руху і пожвавити інтерес наукової спільноти у дослідженні цієї проблеми. Основне завдання – порівняти сучасний стан і досвід формування державної політики щодо розвитку козацького руху в Україні та Російській Федерації та запропонувати відповідні висновки.

Ключові слова: козацтво, державотворення, державна політика.


Незабаром мине рік, як Кабінет Міністрів України скасував схвалення концепції державної цільової національно-культурної програми розвитку українського козацтва на 2009-2011 роки. Дана концепція була затверджена у вересні 2008 року і передбачала організацію взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ і козацьких організацій з відродження і розвитку традицій українського козацтва, створення умов в суспільстві для забезпечення його загального розвитку. Втім, попри те, що сучасне політичне керівництво України певно вирішило не помічати, ані проблем розвитку сучасного українського козацтва, ані його національного державотворчого потенціалу, актуальність цих питань не зникла. А скоріше навпаки, набуває нового політичного аскету. Натомість, потужний приклад реальної уваги до козацького руху та його державотворчого потенціалу подає східний сусід і побратим України – Російська Федерація. Порівняльний аналіз сучасного стану і державотворчого потенціалу українського і російського козацтва цілком може стати у пригоді в процесі подальшого формування національної політики України.
На теренах вітчизняної державно-управлінської науки ми досі не знаходимо жодного прикладу серйозної уваги дослідників до проблеми реалізації державотворчого потенціалу сучасного козацького руху України.

Традиційно дослідженнями українського козацтва займаються історики і безумовно їх наукові здобутки мають цінність як джерело історичного досвіду, але цих досліджень відверто недостатньо у якості передумов для висновків про сучасні державотворчі можливості козацького руху.

Мета дослідження, результати якого викладено в цій статті, полягала в тому щоб висвітлити національний державотворчий потенціал козацького руху і пожвавити інтерес наукової спільноти у дослідженні цієї проблеми. Основне завдання – порівняти сучасний стан і досвід формування державної політики щодо розвитку козацького руху в Україні та Російській Федерації та запропонувати відповідні висновки.

Читати далі:

Сучасне українське козацтво

Сучасне російське козацтво

Порівняльний аналіз державної політики України і Російської Федерації щодо козацтва

Використана література

Цель исследования, результаты которого представлены в этой статье, состояла в том, чтобы осветить национальный государствосозидательный потенциал казачьего движения и оживить интерес научного сообщества к исследованию этой проблемы. Основное задание – сравнить современное состояние и опыт формирования государственной политики развития казачьего движения в Украине и Российской Федерации и предложить соответствующие выводы.

Ключевые слова: казачество, государственное строительство, государственная политика.

The purpose of research, which results are presented in this article, consisted in covering national state-creative potential of the Cossack movement and to recover interest of scientific community to research of this problem. The basic task - to compare a modern condition and experience of formation of a state policy of development of the Cossack movement in Ukraine and the Russian Federation and to offer corresponding conclusions.
Keywords: Cossacks, state construction, public policy.