Філософський словник

Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я

До попереднього розділу: Загальний висновок

агностицизм – 1) теорія про неможливість пізнання дійсності; 2) в релігійному контексті – позиція, прибічники якої вважають, що ми не знаємо й не можемо дізнатися, чи існує Бог; 3) визнання власного незнання та утримання від судження у якомусь питанні
антропоморфізм – уявлення про природні явища чи суспільство як про людиноподібних (в смислі наявності цілей, бажань, намірів) істот

детермінізм - вчення про те, що все, що відбувається, відбувається необхідно, як неминучий наслідок тих або інших причин

дуалізм (від англ. dual – подвійний) – багатозначне поняття, яке вказує на роздвоєність, полярність; в контексті даної праці – теорія про те, що свідомість – це щось нефізичне: нефізична річ, відмінна від тіла й мозку – душа (субстанційний дуалізм) або система нефізичних властивостей-станів мозку (пропетивний дуалізм)

дуалізм пропетивний – вчення про те, що мозок має як фізичні, так і нефізичні властивості (свідомість), – детальніше див. Частину 2, с.87, 96-97

дуалізм субстанційний – вчення про те, що свідомість і тіло (мозок) є різними речами (субстанціями), − детальніше див. Частину 2, с.87, 89-90

емерджентизм – див. с.82, 111, а також Частину 2, с.87.

емпіричний – такий, що походить з (зовнішнього, чуттєвого) досвіду, спостережень

епістемологія – розділ філософії, що займається проблемами пізнання

ідеалізм – вчення про те, що природа дійсності є ідеальною, духовною (див. детальніше Частину 2, с.21-22)

ідеалізм об’єктивний – див. Частину 2, с.21

ідеалізм суб’єктивний – див. Частину 2, с.21-22

інтерсуб’єктивний − міжособистісний

каузальний – причинно-наслідковий

матерія – фізична реальність – див. с.7-14

матеріалізм – вчення про те, що все буття матеріальне, у світі немає нічого, крім матерії, фізичної реальності

матеріалізм діалектичний – див. с.108-110

монізм – вчення про те, що існує лише одна першооснова буття (субстанція); різновидами монізму є матеріалізм, ідеалізм, нейтральний монізм

монізм нейтральний – вчення про те, що “матеріальне” і “духовне” – це “одне й те саме з різних точок зору” або різні прояви якоїсь нейтральної першооснови буття (субстанції)

метафізика – часто вживається як синонім онтології; інколи – як негативний ярлик (у марксистській діалектико-матеріалістичній традиції ототожнюється з однобічністю та нехтуванням розвитком; у позитивістській – з ненауковістю, що часто прирівнюється до відсутності смислу, – метафізичні теорії оголошуються позбавленими смислу нісенітницями); у К.Поппера – теорії, що не належать до формальних дисциплін (формальна логіка, математика) і мають форму, непридатну до емпіричної перевірки-фальсифікації (спростування), – під цю категорію підпадають, зокрема, усі філософські теорії, на відміну від емпірично-наукових

надсупровід – див. с.122-123.

об’єктивне – див. с.205.

онтологія – вчення про буття, розділ філософії, який має справу з питаннями про загальний устрій, структуру дійсності

панпсихізм – вчення про те, що вся дійсність є одушевленою, що всі елементи реальності мають психічні властивості

передрішення спірного питання (англ. begging the question) – типова логічна помилка, яка полягає в тому, що для обґрунтування певної точки зору на спірне питання посилаються на якесь твердження, в яке ця точка зору вже “вбудована”, і яке, отже, саме є спірним

плюралізм (від англ. plural – множинний) – багатозначне поняття, яке вказує на багатоманітність; в контексті даної праці – онтологічне вчення про те, що дійсність має множинну природу, утворюється кількома першоосновами (субстанціями), має кілька вимірів

психофізична проблема (англ. the mind-body problem) – проблема відношення свідомості й тіла людини

редукціонізм – в контексті проблеми свідомості, віра у можливості зведення (редукції) свідомості до фізичних процесів (у більш загальному смислі – віра у можливість зведення одних аспектів буття, які звичайно вважаються вищими, до інших – нижчих)

соліпсизм – вчення про те, що існує лише моя свідомість, а те, що звичайно ми вважаємо зовнішнім світом, є лише образами в моїй свідомості

субстанція – носій властивостей та станів, на відміну від властивостей та станів (детальніше див. Частину 2, с.89-92)

суб’єктивне – див. с.205

суще (англ. entity, рос. сущее) – щось існуюче або просто 'щось'. В українській філософській літературі, слідом за російською, в цьому смислі часто вживається також слово сутність (рос. сущность) – але в цій книзі я уникаю такого вживання, оскільки це слово має й інший смисл – сукупності найбільш суттєвих властивостей чогось, яке відповідає англ. essence

фізикалізм ≈ матеріалізм − віра в те, що усе в дійсності зводиться до фізичних процесів і може бути, в принципі, описане в фізичних термінах

До наступного розділу: Література

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии