Особливості формування колективної деструктивної поведінки великих груп

Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Структурування великих груп населення

Стандартна колективна поведінка великих груп населення зазвичай різниться між собою в залежності від характеру групи. Однак, деструктивна колективна поведінка, навпаки, для всіх видів великих груп має певні спільні особливості, а саме:

Марновірство – глибоко укорінене помилкове судження, яке виникає переважно під впливом страху, набутого через досвід учасників групи. Якщо причини колективного страху не чітко усвідомлюються – виникає так званий марновірний страх, який пов’язується з невідворотною дією якихось не підвладних і загалом не відомих людям сил. Поява колективного марновірного страху зазвичай не пов’язана з загальним культурним і освітнім рівнем кожного з учасників групи, а, так само детермінується усередненим рівнем. Марновірний страх може багатократно підсилюватися у натовпі.

Забобонність – хибне знання, що перетворилося в переконання. Забобонність, як правило, має ознаки наполегливого, енергійного, агресивного, жорсткого спротиву реальності, неприйняття конструктивних аргументів, відмови від їх раціонального осмислення тощо. Психологічною основою формування забобонів є специфічна властивість сприйняття й пам’яті, яка полягає в тому, що, людина запам’ятовує не лише якість відомості (про предмет, явище, подію тощо), але й емоції та відчуття стосовно цього знання. Таке комплексне утримання в пам’яті інформації сприяє появі властивості її вибірковості. Тому, факти, події, відомості певні дії просіюються скрізь емоційний фон, на якому відбувається відтворення потрібної інформації, яка не завжди придатна для раціонального аналізу. В стані емоційного збудження великої групи раціональна свідомість переважно відкидається й не береться до уваги при формуванні громадської думки.

Ілюзія – різновид помилкового знання об’єктивної реальності, що зафіксувалася в суспільній свідомості через спотворені відчуття. Тобто, ілюзія є наслідком неадекватного відображення в суспільній свідомості певного об’єкта чи його властивостей. Соціальна ілюзія є одним з найбільш складних видів ілюзії. Соціальна ілюзія формується великою групою (групами) населення або суспільством в переважній його більшості як своєрідна модель реальних суспільних відносин. Результати такого моделювання можуть лише в загальних рисах відображати реальний стан суспільних процесів й заміняти собою достеменні знання про їх розвиток.

У випадку, коли популярні стереотипи колективного мислення перенасичуються емоціями, можливим є розвиток масового психозу, під час якого люди, перебуваючи у стані ілюзії, спроможні вчиняти самі нерозсудливі дії.

Особливості уяви. Уява, як психічний процес, що сприяє побудові образу досягнення результату дії, є своєрідною програмою дій у невизначеній ситуації при формуванні образів, які заміщують звичайну кожній людині діяльність. У великій групі ця властивість значною мірою зростає – стає колективною уявою. Особливо феномен колективної уяви притаманний натовпу. Натовп взагалі – дуже вразливий. Образи, що заволодівають уявою натовпу, зазвичай бувають простими і ясними, а за своєю впливовість майже наближаються до реальності. Цікаво, що натовп зазвичай вражають не стільки самі факти, скільки форма їх трансляції. У випадку суттєвого спотворення форм трансляції інформації, або застосування спеціальних інформаційних психофізіологічних технологій у натовпі може виникнути ефект масової галюцинації.

Особливості мислення. Мислення учасників великої групи населення – це специфічний інформаційний процес узагальнення, кінцевим продуктом якого є колективні судження і (частіше за все) образи. Причому, спотворений індивідуальною уявою кожного учасника образ об’єктивної реальності, може трансформуватися у колективній свідомості так, що не буде мати жодного логічного зв’язку з похідним, але буде вважатися цілком реальним. Характерно, що натовп не розрізняє суб’єктивного і об’єктивного. Він не міркує й обмірковує, а приймає чи відкидає спрощені образи цілком. Натовп не сприймає ані дискусій, ані обговорень. Тому відбувається так, що погляді натовпу завжди нав’язуються, хоча в кінцевому підсумку, вони є результатом низки (вищеописаних) процесів, які відбуваються у самому натовпі.

Натовп ніколи не планує свої дії наперед, частіше за все проходячи послідовно всі спектри протирічних відчуттів. Навіть, на перший погляд, нейтральний натовп перебуває у стані вилікуваної уваги, який полегшує всяке навіювання. Як у всяких істот, що перебувають у стані навіювання, ідея, яка заволоділа учасниками натовпу, вимагає невідкладної дії. А неможливих дій для натовпу не існує.

До наступного розділу: Політичне лідерство

Дивись також: Формування громадсько-політичної культури населення

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии