Концептуальні засади формування політичної культури громадянського суспільства в Україні

Кальниш Ю.Г.
УДК.32.351


Задача статті - визначити, укласти в логічно-цілісну систему та описати концептуальні засади формування політичної культури громадянського суспільства, з метою подальшого визначення на їх основі відповідних управлінських механізмів.

Широке та всебічне залучення громадян до свідомої активної співпраці в політичному процесі національного державотворення, забезпечення їх конституційного права на участь в управлінні державними справами та місцевому самоврядуванні є, без перебільшення, найпотужнішим, механізмом втілення демократії в сучасному громадянському суспільстві. В країнах розвиненої демократії, як на рівні національного законодавства, так і на рівні урядової політики та в діяльності місцевих органів влади й органів місцевого самоврядування функціонує історично і культурно сформована на протязі століть система здійснення загального народовладдя. Отже ми цілком маємо право казати про існування певної культури політичного процесу в громадянському суспільстві. До того ж, в правовій державі ця культура – насамперед – правова. Звичайно, що носіями цієї культури є не лише органи державної влади, а в першу чергу – громадяни країни.

На жаль, в нашій країні досі мають місце деякі складності у формуванні політичної культури громадянського суспільства. Ці складності відчувалися протягом всього процесу незалежного державотворення. Час від часу проблема несформованості політичної культури населення України загострюється, призводячи до екстремальних ситуацій в державі. Найактуальнішими серед проблем політичної культури суспільства в Україні лишаються:

- наявність у свідомості громадян України, які належать до старшого покоління і являють в сукупності значну частку політично активного населення, певного антагонізму політичної культури, що світоглядно детермінований політичною культурою тоталітарної держави, частиною якої ще не так давно була Україна;
- не висока політична грамотність основної частини населення, певна апатія, настороженість, інколи – роздратованість у стосунках з державою. Актуальним лишається питання підвищення довіри населення до влади;
- низька політична активність і взагалі громадянська пасивність значної частини української молоді, соціально розчарованої і незадоволеної своїм соціальним становищем.

На хвилі революційних подій політичні соціологи спостерігали певні зміни суспільно-політичної свідомості, які свідчили на користь підйому політичної культури значної частини населення України. Однак, цими висновками не слід захоплюватися. Практику революційних збурень абсолютно не варто зараховувати в актив політичної культури демократичного суспільства. Навіть культура політичного протесту має бути відпрацьованою громадянським суспільством найкращим чином.

На цьому фоні найбільш активні учасники політичного процесу - суб’єкти влади, політична еліта – відповідно формують власну свідомість і політичну культуру, зокрема у виборчому процесі в якій, на жаль, завжди лишається місце різного роду зловживанням.
Ці проблеми гостро відчуваються. Але, з рештою, в українському суспільстві переважають позитивні процеси демократичного державотворення, про що свідчить досвід останніх президентських виборів і реформаторські прагнення нової влади.

Питання про шляхи формування політичної культури демократичного громадянського суспільства в Україні не є новим для вітчизняної політичної науки. Його висвітленню протягом багатьох років приділяли значну увагу політологи: Д.І.Видрін, Б.А.Гаєвський, О.П.Дем’янчук, В.А.Ребкало, С.Г.Рябов та богато інших. Ними зокрема підкреслювалася і особлива роль держави в цьому процесі. Однак, за відсутності чітких державно-управлінських механізмів, процес формування політичної культури населення і досі розвивається хаотично, загрожуючи суспільству деструктивними рецидивами антидемократичних політичних ідеологій.

Завдання цієї роботи полягає в тому, щоб визначити, укласти в логічно-цілісну систему та описати концептуальні засади формування політичної культури громадянського суспільства, з метою подальшого визначення на їх основі відповідних управлінських механізмів.
Політичний процес втілюється в системному комплексі складових, що загалом формують політичну культуру його учасників.

Фундаментальними складовими культури учасників політичного процесу є:

– політична грамотність;
– політична свідомість;
– політична поведінка.

До наступного розділу: Політична грамотність

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии