Маніпуляція й маніпулятивні технології

Формування громадсько-політичної поведінки великих груп населення

До попереднього розділу: Комп’ютерні технології

Масова поведінка людей часто заснована на реалізації ними твердих автоматичних моделей поведінки. Такі автоматичні послідовності дій мають подібність із автоматичним реагуванням представників багатьох видів тварин. Як у людей, так і у тварин зазначені автоматичні моделі поведінки найчастіше, приводяться в дію яким-небудь одним значимим елементом інформації, що дозволяє індивідові приймати «правильне» рішення в конкретній ситуації без ретельного й повного аналізу всіх інших елементів інформації. Така поведінка має свої переваги й недоліки. До переваг стереотипного реагування варто віднести його ефективність і «економічність», оскільки, реагуючи на головну, на його думку, інформацію, індивід зберігає свій час, енергію й розумовий потенціал. До недоліків – можливість здійснення грубих помилок, оскільки він реагує тільки на окремий елемент доступної інформації, діє автоматично, без її всебічного аналізу. Ймовірність здійснення помилки зростає багаторазово, коли маніпулятори прагнуть отримати для себе вигоду, переконуючи у вигідності й правильності дії, що нав'язується, організувати надходження інформації таким чином, щоб змусити людину вчинити бажані для них дії у відповідний для них час.

Таким чином, у міру ускладнення соціально-економічних і соціально-політичних відносин, посилення протиріч у суспільстві людині усе все складніше стає розібратися у тому, що коїться. Вихід з цього становища більшість людей бачить у полегшенні для себе інтерпретації подій, які відбуваються, шляхом формування стереотипного реагування на них. Таке реагування проявляється, зокрема, у вигляді появи культу вождя (із супутньою його ідеалізацією й символізацією), тиражування психологічних і соціальних кліше тощо, а також підсилюється шляхом введення монополії на інформацію, що сприяє реалізації маніпулювання.

Отже, маніпуляція – це спеціальний вид психологічного впливу, майстерне виконання якого веде до схованого порушення в іншій людині намірів, що не збігаються з її актуально існуючими бажаннями.

Як образно зазначив Омар Хайам :

Світ, Вам скажу, як шахова дошка –
То день, то ніч. А ми? Два пішака.
Посунуть нас, притиснуть і – поб’ють,
А потім кинуть в скриню допока.

Основна причина багатьох маніпуляцій лежить у площині вічного людського конфлікту між опорою на власні сили й опорою на зовнішнє середовище. Тому маніпуляції стали звичайною, повсякденною частиною життя сучасної людини, на які, найчастіше, вона не обертає ніякої уваги. Провідне місце маніпуляції в системі інформаційно-психологічної безпеки особистості визначається наступними факторами:

- масовим включенням маніпуляцій в інформаційно-комунікаційні процеси в сучасному суспільстві, ефекти якої багаторазово підсилюються активним використанням новітніх інформаційних технологій і засобів комунікації;
- значним збільшенням кількості об’єктів маніпулятивного впливу внаслідок їхній полегшеного доступу до засобів поширення інформації;
- відсутністю діючої системи соціально-психологічного захисту від маніпулятивних впливів;
- слабкою сформованістю механізмів індивідуального психологічного захисту від маніпуляцій, що різко знижує опірність до такого психологічного впливу;
- підвищеною схильністю значної частини населення до маніпулятивного впливу у зв’язку із тривалим перебуванням у кризових умовах кардинальної трансформації соціально-економічних відносин і суспільства в цілому;
- стихійним і неконтрольованим поширенням новітніх маніпулятивних технологій (у тому числі, нейро-лінгвістичного програмування тощо);
- відсутністю ефективної нормативно-правової бази, яка б перешкоджала використанню маніпулятивних технологій.

Маніпуляція пов’язана із цілеспрямованим впливом для досягнення заздалегідь спланованих результатів. При цьому в маніпулятора проявляється таке ставлення до партнера по взаємодії, коли він сприймається не як самостійна особистість, а як засіб для реалізації схованих інтересів і потреб маніпулятора без врахування інтересів волі й бажань партнера. У результаті такої підміни партнер починає усвідомлювати викликані у ньому інтереси як свої власні.

Об’єктом маніпулювання в аспекті розглянутої проблеми стає велика група населення. Успіху маніпулювання об'єктом сприяє некомпетентність маси, нездатність вирішувати власні актуальні питання, її установки на моральне й практичне виправдання колективних дій. Суб’єкт маніпулювання – особа або група осіб, які здійснюють маніпулювання у власних інтересах, або – інтересах третіх осіб. Суб’єкти маніпулювання повинні мати певні особистісні якості: прекрасно володіти різними формами вербального впливу, мати потужну енергію, сильну волю, цілеспрямованість, віру в себе тощо. Рішення головного завдання суб’єкта маніпулювання лежить у площині адекватного розпізнавання й глибокого розуміння стану об’єкта впливу й, як наслідок, підбір оптимальних механізмів імплементації в його свідомості думок і дій, що відповідають загальним стереотипам і очікуванням.

Маніпулювання націлене на цілеспрямоване зниження рівня усвідомленості формованих дій шляхом активізації емоційних реакцій, які маскують раціональне розуміння того, що відбувається. Для об’єкта маніпуляції вони (емоційні реакції) виступають як результат реконструкції дій суб’єкта з обов’язковим збереженням ілюзії самостійного рішення й наступних дій об’єкта. Формування такої ілюзії значною мірою залежить від розмаїтості й гнучкості використання прийомів і засобів впливу.

Маніпуляція характеризується наявністю схованого впливу на об’єкт. Причому ретельно ховається не тільки наявність цього впливу, але й мети, наміру, а також результатів маніпуляції. Саме приховання впливу є одним із самих популярних і надійних методів реалізації маніпуляції свідомістю мас, коли маніпулятори прагнуть до мінімізації виявлення початкового впливу, виключення виявлення важливих змін, які відбуваються, а у випадку їхнього розкриття передбачають, щоб зміни, що відбуваються, здавалися випадковими, а зацікавлені суб’єкти не були розкриті.

Методів приховання впливів досить багато. Насамперед, маніпулятор намагається створити якусь легенду, за допомогою якої ретельно маскує мету й факт здійсненого впливу. Використовується метод приховання часом, коли підготовка до маніпуляції розтягується на досить тривалий період. У цьому випадку об’єкту маніпуляції важче скласти цілісну картину змін, що відбуваються, встановити причинний зв’язок між теперішніми й уже минулими подіями. Це відбувається тому, що найбільш активний аналіз інформації у людини краще відбувається для безпосередньо наступних один за одним подій, а через якийсь час, події, що пройшли суб’єктивно перетворюються в цілком природні умови існування. Із часом, природно, знижується важливість початого раніше впливу, а, отже, не може бути досягнуто поріг активної протидії початому впливу внаслідок звикання до змін, які вже відбулися. Часто для реалізації маніпуляції використовують спеціально організовані ритуали, які приховують від людини замасковану інформацію. Однієї з таких процедур може бути використання технік «наївної щирості» або «природної спонтанності». Ефективний також метод активного розподілу інформації в асоціативному просторі, коли конструюють відсутність перетинання обговорюваних подій шляхом їхнього асоціативного зв’язування з іншими не пов’язаними між собою подіями.

Успішна реалізація запланованого впливу полегшується при ефективному визначенні «мішеней» впливу, до яких відносяться емоційні реакції, пов’язані з почуттям власності, з упором на агресивні реакції до «чужих», з акцентом на деякі потреби, пов’язані з безпекою, спільністю зі своєю групою, потребою у визнанні, прагненням до задоволення, комфорту, тощо. При цьому, чим ширше аудиторія впливу, тим більш універсальними повинні бути використовувані «мішені».

У сучасних умовах в інформаційно-комунікативних процесах використовуються не просто окремі прийоми, а спеціальні маніпулятивні технології. Всі вони, в основному, визначаються за аналогією із промисловими технологіями, як сукупність прийомів, методів і засобів, використовуваних для досягнення конкретних цілей. Маніпулятивні технології формуються на основі певних сполучень цих елементів, з урахуванням специфічних закономірностей їхньої взаємодії. Важлива також послідовність і частота застосування прийомів маніпулювання при їхньому використанні в конкретних інформаційно-комунікативних ситуаціях.

Розробка й здійснення технології маніпуляції реалізується поетапно. Найбільш істотними з них є планування впливу, збір інформації про об’єкт маніпуляції, вибір раціональних прийомів впливу, організація ситуації впливу, індикація ефективності проведеного впливу, корекція впливу (якщо він виявився неефективним).

Як приклад універсальної маніпулятивної технології, яка широко й активно використовується в масових інформаційних процесах, може бути технологія формування й поширення образів . Суть її полягає в тому, що залежно від цілей і конкретних завдань маніпулятором формуються й поширюються заздалегідь «сконструйовані» образи конкретних осіб, організацій, ідей, програм тощо, які, як правило, неадекватно відбивають їх реальні найбільш важливі характеристики й, таким чином, дезорієнтують людей, на яких спрямоване інформаційно-психологічний вплив.

У цьому контексті образ (імідж) – це таке відображення сприйманого явища, при якому його ракурс навмисне зміщається за допомогою акцентування уваги тільки на певних сторонах явища . Сформований образ світу дозволяє істотно спростити у суб’єкта шкалу його оцінок суспільно-політичних явищ накшталт: «біле-чорне», «добре-погане», «добро-зло» тощо. Нав’язується образ, який складається із пропонованих кліше-шаблонів, що лежать в основі соціально-політичних орієнтирів суб’єктів. Він створюється шляхом цілеспрямованих або, у деяких випадках, спонтанних дій за допомогою маніпулювання імперативними установками накшталт дихотомічного розподілу світу, використання «образа ворога», широкої пропаганди «самоочевидних» рішень (коли за «очевидні» видаються добре підтасовані факти) тощо. Формовані образи діляться на кілька видів:

- образ «чужого», який цілеспрямовано розробляється для використання в маніпулятивних технологіях;
- образ, сформований на основі нестачі потрібної інформації або її недорозуміння;
- образ, в основу якого покладене домінуюче бажання основної маси;
- розмитий образ, що виключає деталізацію складових його елементів, так званий «корпоративний» образ;
- образ, що не припускає створення цілісного сприйняття актуальногшо явища або множинний образ тощо.

Формований образ можна розглядати як варіант стиску інформації, коли величезний обсяг відомостей згортається до обмеженого набору поширених символів, які активно використовуються при здійсненні маніпуляції. Взагалі, усяке маніпулювання пов’язане із цілеспрямованим перекручуванням інформації. Подібне її перетворення є потужним інструментом при створенні манипулятивных технологій. Тому розглянемо це питання більш докладно.

До наступного розділу: Перетворення дієвої інформації при реалізації маніпуляцій та умови, які сприяють успіху манипулятивного впливу

Примітки:

1. Чалдини Р. Психология влияния. – СПб.: Питер, 2007. – 288 с.

2. Доценко Е.Л. Психология манипуляции. - М., 1996. – С. 47.

3. Хайям Омар. Рубайат. - К., 2007. - С. 21

4. Грачев Г.В. Психология манипуляций в условиях политического кризиса // Общественные науки и современность, 1997. - № 4. – С. 106-114.

5. Почепцов Г. Имидж от фараонов до президентов. – Киев, 1997. – С.145.; Каландаров К.Х. "Управление общественным сознанием. Роль коммуникативных процессов. - М.: Гуманитарный центр "Монолит", 1998. – С. 59.

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии