Рівень та динаміка поширення корупції в Україні

Корупція в Україні: причини поширення та механізми протидії

До попереднього розділу: Корупція як загроза національній безпеці та демократії в Україні

Загалом, рівень корупції в Україні характеризується як такий, що загрожує національній безпеці країни та ускладнює вирішення проблеми національної єдності Української держави . Про це свідчать дані досліджень громадської думки. Так, за результатами загальнонаціонального опитування, 42% громадян вважали, що з 2004 р. рівень корупції в Україні залишився незмінним, а 35% — що він зріс. Загалом 67% респондентів заявили про те, що були втягнуті в корупційні дії при вирішенні справ з державними посадовими особами. Напередодні виборів 2007 р. 36,3% українців вважали, що на зменшення корупції вплине скасування недоторканності народних депутатів, 81% – суддів. У 2008 р. найбільш корумпованими, на думку громадян, були – Верховна Рада України (54,2%), Уряд (44,9%), ДАІ (57,5%), міліція (54,2%), медичні заклади (54%), суди (49%). У 2006 р. 62,7% громадян були переконані, що державні службовці беруть хабарі . У 2008 р. 62,8% громадян також переконані у корумпованості державних службовців. На думку громадян, однією з перших причин корупції є зловживання службовим становищем серед державних посадовців (17,4%) . У 2007 р. лише 2,8% українців вважали організації громадянського суспільства відповідальними за боротьбу з корупцією. Проте, серед заходів, які можна вжити для захисту своїх прав, громадяни називають підвищення рівня правової грамотності населення та громадянського контролю (21,2%).

Протягом 2005-2008 рр. до відповідальності за вчинення корупційних діянь було притягнуто 18741 посадову особу (проти 12269 за 2002-2004 рр..), до кримінальної відповідальності — 6415 осіб (7659 за 2002-2004 рр.). Лише впродовж 2008 р. порушено 258 кримінальних справ проти співробітників податкової служби, викритих у хабарництві, в той час як у 2002-2004 рр. таких справ порушено лише 60. У 2008 р. рівень недовіри населення до податкової інспекції склав 45,2%, до міліції 55,7%, до прокуратури 53,1%.

За результатами порівняльного аналізу досліджень 2007-2008 років, експерти Київського інституту проблем управління імені Горшеніна зробили висновок про недовіру громадян до судів. Понад три чверті українців вважають, що в судах неможливо добитися правди; дві третини громадян упевнені, що рішення суду можливо купити за гроші . Громадяни України вважають недосконалість системи контролю за корупцією та запобігання їй однією з причин зловживання службовим становищем.

Протягом 2008 р. за порушеними 1939 кримінальними справами та реалізованими матеріалами оперативно-розшукової діяльності контролюючими органами нараховано штрафних санкцій на суму понад 270 млн. грн., повернуто коштів до бюджетів усіх рівнів на суму понад 176 млн. грн., попереджено завдання збитків державі на 467 млн. грн.

Протидія корупції в Україні ускладнюється тим, що українське суспільство сприймає корупцію як невід’ємну частину процесу свого розвитку. В Україні 61% громадян вважає, що боротьба з корупцією є прерогативою Президента України.

За результатами дослідження Проекту протидії корупції в Україні (UPAC) “Корупція та корупційні ризики в державних адміністративних органах: громадська думка населення України, підприємців, експертів” (звіт підготував Фонд “Демократичні ініціативи”) у березні 2009 р. 79,1% населення України оцінили рівень корупції в країні як високий (32,7%) та дуже високий (46,4%). Крім того, близько 82% опитаних погоджуються, що корупція є звичним явищем в органах влади і в цьому винні їх керівники.

Опитування громадської думки, проведене соціологічною службою Центру Разумкова у липні 2009 р. свідчать, що майже 29% населення очікує зростання масштабів політичної корупції через три роки, а 31% вважає, що вона залишиться на такому ж рівні (результати такого ж опитування у червні 2008 р. - 24,3%, та 35,3% відповідно) .

До наступного розділу: Причини та ключові проблеми поширення корупції в Україні

Примітки:

1. Концепція подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” // Урядовий кур’єр. — № 175. — 20.09.2006.

2. Стратегія національної безпеки України від 12.02.2007 // Урядовий кур’єр. — № 43. — 07.03.2007.

3. Результати всеукраїнських соціологічних досліджень Київського міжнародного інституту соціології за 2007-2008рр.

4. Соціологічне дослідження КМІС “Корупція та надання послуг у судовій системі України” на замовлення Ради Європи (лютий-травень 2006р.

5. Соціологічне опитування проекту “Гідна Україна”, лютий 2008.

6. Загальнонаціональне опитування громадської думки Київського міжнародного інституту соціології “Стан корупції в Україні” за 2007 р.

7. Соціологічне моніторингове всеукраїнське дослідження Інституту соціології НАН України за 2008 р.

8. Соціологічні дослідження Київського інституту проблем управління імені Горшеніна за 2007-2008 рр.

9. Загальнонаціональне опитування громадської думки Київського міжнародного інституту соціології “Стан корупції в Україні” за 2007 р.

10. Інформація Прес-центру Служби безпеки України від 02.07.2008

11. Звіт за результатами дослідження “Корупція та корупційні ризики в державних адміністративних органах: громадська думка населення України, підприємців, експертів” // http://www.minjust.gov.ua

12. Опитування: Яким буде стан політичної корупції в Україні через три роки? (динаміка, 2008-2009) // http://www.razumkov.org.ua

0 комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии